Основною відмінністю товарної деревини від живої є те, що в товарній деревині після її оброблення припиняється обмін речовин через руйнування провідної системи живого дерева. Руйнування провідної системи приводить до того, що з деревини починає випаровуватися волога. Так, у свежесрубленной деревини вологість становить 50-100%. Під вологістю деревини при цьому розуміється відношення маси вологи, що перебуває в даному обсязі деревини, до маси абсолютно сухої деревини, (в %). Після деякого часу зберігання товарної деревини на відкритому повітрі вологість її зменшується до 15-20% (повітряно-суха деревина), а при зберіганні в кімнаті - до 8-12% ( комнатносуха). У висушеної з дослідницькими цілями в спеціальних шафах деревини вологість можна довести до 0% ( абсолютно-суха деревина).

У живій деревині волога в першу чергу просочує клітинні оболонки (це - звязана, або гігроскопічна, волога), а потім заповнює внутрішні порожнечі клітин і міжклітинні простори (це вільна, або капілярна, волога). При висиханні товарної деревини з її спочатку випаровується вільна волога, а потім - гігроскопічна. При зволоженні товарної деревини волога з повітря просочує тільки клітинні оболонки до повного їхнього насичення, а в порожнинах клітин і в міжклітинних просторах буде перебувати тільки повітря. Це стан деревини при повнім насиченні звязаною вологою називається межею гигроскопичности. Вологість деревини, що відповідає межі гигроскопичности, при 20 X становить 30% і практично не залежить від породи. Межа гигроскопичности деревини збільшується зі зниженням зовнішньої температури. Подальше зволоження товарної деревини вище межі гигроскопичности можливо тільки при безпосередньому контакті деревини з водою. При цьому водою заповнюються порожнини клітин і міжклітинні простори, і зявляється так звана вільна волога. Гранична кількість вільної вологи залежить від породи й визначається обсягом порожнеч у деревині, які можуть бути заповнені вільною вологою. Гранична кількість вільної вологи в товарній деревині назад пропорційно щільності деревини: чим нижче щільність, тим вище може бути гранична кількість вільної вологи в цій деревині.

Тепер подивимося, як буде «працювати» вулик, виготовлений з дощок (товарної деревини), у різні періоди року.

У літній період активного життя бджіл, коли вони мають можливість регулювати вологість повітря усередині вулика за допомогою активної вентиляції, а позитивні зовнішні температури постійно висушують деревину, стінки вулика будуть мати вологість, що відповідає межі гигроскопичности. У такому стані вулик, з погляду влагообмена, найбільшою мірою буде відповідати своєму призначенню як житлу для бджіл.

Восени з початком утворення зимового клубу можливості активної вентиляції внутриульевого простори зменшуються. Вологість усередині вулика підвищується, чому сприяють утворення клубу й зовнішні атмосферні фактори, зокрема, низькі температури. Підвищується також вологість деревини стінок і підлоги вулика. Крім того, у результаті зниження зовнішньої температури й високої внутриульевой вологості межа гигроскопичности деревини підвищується й досягає величин більше 30%. Якщо зимівля йде неблагополучно, то усередині вулика починає конденсуватися волога й деревина стінок і підлоги насичується вільною вологою до межі, обумовленого щільністю деревини. Досягши межі насичення, товарна деревина, на відміну від живий, перестає споживати вологу із внутриульевого простору. При високій вологості й поганій вентиляції в окремих частинах вулика у випадку досягнення температурою повітря так званої крапки роси буде відбуватися конденсація вологи. У цьому випадку при позитивних зовнішніх температурах усередині вулика, образно говорячи, буде «іти дощ» (тобто утворюватися