функціонування вулика в різні періоди життя бджіл

функціонування вулика в різні періоди життя бджіл

Як тільки ми вирішили проводити оцінку властивостей вулика як житла бджіл, відштовхуючись від дупла, то давайте спочатку визначимо видимі відмінності цих двох жител.
Очевидною відмінністю вулика як житла бджіл від дупла є те, що ці житла «побудовані» з різного матеріалу. Дупло створене в живій деревині, а вулик зроблений з «мертвої» деревини. На відміну від живої деревини, зрізану й разделанную «мертву» (суху) деревину будемо називати товарною деревиною. Товарна деревина є найпоширенішим матеріалом для будівництва вуликів, тому бажано знати всі ті її властивості, які впливають на якість вулика як бджолиного житла.
Основною відмінністю товарної деревини від живої є те, що в товарній деревині після її оброблення припиняється обмін речовин через руйнування провідної системи живого дерева. Руйнування провідної системи приводить до того, що з деревини починає випаровуватися волога. Так, у свежесрубленной деревини вологість становить 50-100%. Під вологістю деревини при цьому розуміється відношення маси вологи, що перебуває в даному обсязі деревини, до маси абсолютно сухої деревини, (в %). Після деякого часу зберігання товарної деревини на відкритому повітрі вологість її зменшується до 15-20% (повітряно-суха деревина), а при зберіганні в кімнаті - до 8-12% ( комнатносуха). У висушеної з дослідницькими цілями в спеціальних шафах деревини вологість можна довести до 0% ( абсолютно-суха деревина).
У живій деревині волога в першу чергу просочує клітинні оболонки (це - звязана, або гігроскопічна, волога), а потім заповнює внутрішні порожнечі клітин і міжклітинні простори (це вільна, або капілярна, волога). При висиханні товарної деревини з її спочатку випаровується вільна волога, а потім - гігроскопічна. При зволоженні товарної деревини волога з повітря просочує тільки клітинні оболонки до повного їхнього насичення, а в порожнинах клітин і в міжклітинних просторах буде перебувати тільки повітря. Це стан деревини при повнім насиченні звязаною вологою називається межею гигроскопичности. Вологість деревини, що відповідає межі гигроскопичности, при 20 X становить 30% і практично не залежить від породи. Межа гигроскопичности деревини збільшується зі зниженням зовнішньої температури. Подальше зволоження товарної деревини вище межі гигроскопичности можливо тільки при безпосередньому контакті деревини з водою. При цьому водою заповнюються порожнини клітин і міжклітинні простори, і зявляється так звана вільна волога. Гранична кількість вільної вологи залежить від породи й визначається обсягом порожнеч у деревині, які можуть бути заповнені вільною вологою. Гранична кількість вільної вологи в товарній деревині назад пропорційно щільності деревини: чим нижче щільність, тим вище може бути гранична кількість вільної вологи в цій деревині.
Тепер подивимося, як буде «працювати» вулик, виготовлений з дощок (товарної деревини), у різні періоди року.
У літній період активного життя бджіл, коли вони мають можливість регулювати вологість повітря усередині вулика за допомогою активної вентиляції, а позитивні зовнішні температури постійно висушують деревину, стінки вулика будуть мати вологість, що відповідає межі гигроскопичности. У такому стані вулик, з погляду влагообмена, найбільшою мірою буде відповідати своєму призначенню як житлу для бджіл.
Восени з початком утворення зимового клубу можливості активної вентиляції внутриульевого простори зменшуються. Вологість усередині вулика підвищується, чому сприяють утворення клубу й зовнішні атмосферні фактори, зокрема, низькі температури. Підвищується також вологість деревини стінок і підлоги вулика. Крім того, у результаті зниження зовнішньої температури й високої внутриульевой вологості межа гигроскопичности деревини підвищується й досягає величин більше 30%. Якщо зимівля йде неблагополучно, то усередині вулика починає конденсуватися волога й деревина стінок і підлоги насичується вільною вологою до межі, обумовленого щільністю деревини. Досягши межі насичення, товарна деревина, на відміну від живий, перестає споживати вологу із внутриульевого простору. При високій вологості й поганій вентиляції в окремих частинах вулика у випадку досягнення температурою повітря так званої крапки роси буде відбуватися конденсація вологи. У цьому випадку при позитивних зовнішніх температурах усередині вулика, образно говорячи, буде «іти дощ» (тобто утворюватися роса), а при негативних- «іти сніг» (тобто утворюватися паморозь). У такому стані вулик у найменшому ступені буде відповідати своєму призначенню як житлу бджіл. Після подібної зимівлі в стінки й підлогу вулика може проникнути кілька літрів води. Пасічники добре знають, що вулик після зимівлі стає тяжчай.
Л.Г. Суходолец (2000) розрахунковим шляхом визначив, що за 6 місяців зимівлі в 40-мм стінках стандартного Дада-Новского вулика накопичується до 3,7 кг надлишковоїої вологи. Підвищення вологості стінок і підлоги вулика значно погіршує умови перебування й, зокрема, теплові характеристики вулика. Ці характеристики визначаються такими показниками, як питома теплопровідність деревини й коефіцієнт теплопровідності поверхні.
Питома теплопровідність, або просто теплопровідність, — це здатність деревини проводити тепло через свою товщу від однієї її поверхні до іншої. Теплопровідність характеризує теплоізоляційні здатності й виміряється у Вт/м °С. Вона збільшується при підвищенні вологості й щільності деревини, а також температури вище 0 °С. Теплопровідність також залежить від будови (породи) деревини й напрямку теплового потоку. Уздовж волокон деревини вона приблизно у два рази вище, ніж поперек. Так, для деревини сосни при температурі 20 °С питома теплопровідність поперек волокон становить 0,15—0,19 Вт/м °Із для повітряно-сухої й 0,28—0,33 "Вт/м °Із для свежесрубленной деревини. Питома теплопровідність повітряно-сухої деревини сосни уздовж волокон становить 0,35—0,41 Вт/м °З (Лісова енциклопедія, 1986).
Для підрахунку теплопередачі з поверхні деревини зручно користуватися коефіцієнтом теплопровідності поверхні (ДО), що дорівнює відношенню питомої теплопровідності до товщини деревини. Розмірність коефіцієнта — Вт/м °С.
Оцінюючи теплові характеристики вулика, виготовленого з товарної деревини, можна сказати, що в період активної діяльності бджіл ці характеристики забезпечують прийнятні умови перебування бджолиної родини. Адже влітку деревина вулика перебуває в повітряно-сухому стані, коефіцієнт теплопровідності в неї найнижчий з можливого, і стінки вулика забезпечують захист родини від перегріву при більше високій зовнішній температурі або від охолодження, якщо зовнішня температура нижче внутриульевой. Інша справа - узимку, і особливо в самий важкий період другої половини зимівлі. Як було показано вище, деревина до цього часу просочується вологою до стану свежесрубленной деревини, коефіцієнт її теплопровідності підвищується майже у два рази стосовно повітряно-сухої деревини, і теплові характеристики вулика стають незадовільними. Однак, як буде показано далі, негативні наслідки впливу поганих теплових характеристик вулика під час зимівлі менш істотні в порівнянні з негативними наслідками порушення нормального влагообмена у вулику за зазначеними вище причинами.
: