Основною відмінністю товарної деревини від живої є те, що в товарній деревині після її оброблення припиняється обмін речовин через руйнування провідної системи живого дерева. Руйнування провідної системи приводить до того, що з деревини починає випаровуватися волога. Так, у свежесрубленной деревини вологість становить 50-100%. Під вологістю деревини при цьому розуміється відношення маси вологи, що перебуває в даному обсязі деревини, до маси абсолютно сухої деревини, (в %). Після деякого часу зберігання товарної деревини на відкритому повітрі вологість її зменшується до 15-20% (повітряно-суха деревина), а при зберіганні в кімнаті - до 8-12% ( комнатносуха). У висушеної з дослідницькими цілями в спеціальних шафах деревини вологість можна довести до 0% ( абсолютно-суха деревина).
У живій деревині волога в першу чергу просочує клітинні оболонки (це - звязана, або гігроскопічна, волога), а потім заповнює внутрішні порожнечі клітин і міжклітинні простори (це вільна, або капілярна, волога). При висиханні товарної деревини з її спочатку випаровується вільна волога, а потім - гігроскопічна. При зволоженні товарної деревини волога з повітря просочує тільки клітинні оболонки до повного їхнього насичення, а в порожнинах клітин і в міжклітинних просторах буде перебувати тільки повітря. Це стан деревини при повнім насиченні звязаною вологою називається межею гигроскопичности. Вологість деревини, що відповідає межі гигроскопичности, при 20 X становить 30% і практично не залежить від породи. Межа гигроскопичности деревини збільшується зі зниженням зовнішньої температури. Подальше зволоження товарної деревини вище межі гигроскопичности можливо тільки при безпосередньому контакті деревини з водою. При цьому водою заповнюються порожнини клітин і міжклітинні простори, і зявляється так звана вільна волога. Гранична кількість вільної вологи залежить від породи й визначається обсягом порожнеч у деревині, які можуть бути заповнені вільною вологою. Гранична кількість вільної вологи в товарній деревині назад пропорційно щільності деревини: чим нижче щільність, тим вище може бути гранична кількість вільної вологи в цій деревині.
Тепер подивимося, як буде «працювати» вулик, виготовлений з дощок (товарної деревини), у різні періоди року.
У літній період активного життя бджіл, коли вони мають можливість регулювати вологість повітря усередині вулика за допомогою активної вентиляції, а позитивні зовнішні температури постійно висушують деревину, стінки вулика будуть мати вологість, що відповідає межі гигроскопичности. У такому стані вулик, з погляду влагообмена, найбільшою мірою буде відповідати своєму призначенню як житлу для бджіл.
Восени з початком утворення зимового клубу можливості активної вентиляції внутриульевого простори зменшуються. Вологість усередині вулика підвищується, чому сприяють утворення клубу й зовнішні атмосферні фактори, зокрема, низькі температури. Підвищується також вологість деревини стінок і підлоги вулика. Крім того, у результаті зниження зовнішньої температури й високої внутриульевой вологості межа гигроскопичности деревини підвищується й досягає величин більше 30%. Якщо зимівля йде неблагополучно, то усередині вулика починає конденсуватися волога й деревина стінок і підлоги насичується вільною вологою до межі, обумовленого щільністю деревини. Досягши межі насичення, товарна деревина, на відміну від живий, перестає споживати вологу із внутриульевого простору. При високій вологості й поганій вентиляції в окремих частинах вулика у випадку досягнення температурою повітря так званої крапки роси буде відбуватися конденсація вологи. У цьому випадку при позитивних зовнішніх температурах усередині вулика, образно говорячи, буде «іти дощ» (тобто утворюватися роса), а при негативних- «іти сніг» (тобто утворюватися паморозь). У такому стані вулик у найменшому ступені буде відповідати своєму призначенню як житлу бджіл. Після подібної зимівлі в стінки й підлогу вулика може проникнути кілька літрів води. Пасічники добре знають, що вулик після зимівлі стає тяжчай.
Л.Г. Суходолец (2000) розрахунковим шляхом визначив, що за 6 місяців зимівлі в 40-мм стінках стандартного Дада-Новского вулика накопичується до 3,7 кг надлишковоїої вологи. Підвищення вологості стінок і підлоги вулика значно погіршує умови перебування й, зокрема, теплові характеристики вулика. Ці характеристики визначаються такими показниками, як питома теплопровідність деревини й коефіцієнт теплопровідності поверхні.
Питома теплопровідність, або просто теплопровідність, — це здатність деревини проводити тепло через свою товщу від однієї її поверхні до іншої. Теплопровідність характеризує теплоізоляційні здатності й виміряється у Вт/м °С. Вона збільшується при підвищенні вологості й щільності деревини, а також температури вище 0 °С. Теплопровідність також залежить від будови (породи) деревини й напрямку теплового потоку. Уздовж волокон деревини вона приблизно у два рази вище, ніж поперек. Так, для деревини сосни при температурі 20 °С питома теплопровідність поперек волокон становить 0,15—0,19 Вт/м °Із для повітряно-сухої й 0,28—0,33 "Вт/м °Із для свежесрубленной деревини. Питома теплопровідність повітряно-сухої деревини сосни уздовж волокон становить 0,35—0,41 Вт/м °З (Лісова енциклопедія, 1986).
Для підрахунку теплопередачі з поверхні деревини зручно користуватися коефіцієнтом теплопровідності поверхні (ДО), що дорівнює відношенню питомої теплопровідності до товщини деревини. Розмірність коефіцієнта — Вт/м °С.
Оцінюючи теплові характеристики вулика, виготовленого з товарної деревини, можна сказати, що в період активної діяльності бджіл ці характеристики забезпечують прийнятні умови перебування бджолиної родини. Адже влітку деревина вулика перебуває в повітряно-сухому стані, коефіцієнт теплопровідності в неї найнижчий з можливого, і стінки вулика забезпечують захист родини від перегріву при більше високій зовнішній температурі або від охолодження, якщо зовнішня температура нижче внутриульевой. Інша справа - узимку, і особливо в самий важкий період другої половини зимівлі. Як було показано вище, деревина до цього часу просочується вологою до стану свежесрубленной деревини, коефіцієнт її теплопровідності підвищується майже у два рази стосовно повітряно-сухої деревини, і теплові характеристики вулика стають незадовільними. Однак, як буде показано далі, негативні наслідки впливу поганих теплових характеристик вулика під час зимівлі менш істотні в порівнянні з негативними наслідками порушення нормального влагообмена у вулику за зазначеними вище причинами.
: