Одним зі складних питань оптимізації мікроклімату у вулику залишається забезпечення низької вологості за межами зимового клубу, і зробити це треба без значного-збільшення вентиляції, інакше теплоотвод від поверхні клубу збільшиться, що приведе до збільшення рівня основного обміну, а це, у свою чергу,- до збільшення споживання корму й виділюваної енергії. Як відзначає А. Д. Комісар (1994), видалення вологи від ловерхности клубу без збільшення інтенсивності вентиляції - одна з головних і суперечливих по своїй суті завдань у практичній організації зимівлі.
Розглянемо, які способи регулювання мікроклімату існують у цей час у практичному бджільництві.
> Регулювання температури при зимівлі.
У більшості випадків регулювання температури здійснюється за рахунок застосування електрообігрівання приміщень або електропідігрівання усередині вулика, для чого використовуються різні електронагрівальні елементи (нагрівачі). А яку ж температуру варто вважати оптимальної?.
Із цього приводу існує безліч, що часом не збігаються, рекомендацій, але більшість авторів єдині в тім, що ці температури повинні бути позитивними. Приведемо добірку рекомендацій різних авторів за значеннями оптимальної температури зимівлі:.
1.
Ідеальна температура зимівлі бджіл у приміщеннях становить 4±1 °С, а інтервал 2—9 °С уважається до пустимым (Комісар А.Д., 1994).
2.
Інтервал 0±2 °С рекомендується іншим автором для зимівлі бджіл у Новосибірській області.
3.
Найкраща для зимівлі отводков вагою 1,5 кг температура лежить в інтервалі 8—9 °С за умови абсолютної темряви й належної вентиляції (Комісар А. Д., 1994).
4.
Бджоли краще, зимують при оптимальній температурі від 0 до 4 °С с коливаннями ±2 °С (Мегедь А.Г. і ін., 1990).
5.
Найменше бджоли витрачають меду при температурі в приміщенні від 0 до 3 °С (A.M. Ковальов, 1970).
6.
Мінімальні енергетичні витрати родини в приміщенні з регульованою температурою будуть при температурі від 5 до 9 °С для среднерусской породи пчели від 4 до 6 °С для кавказької породи (Єськов Е.К., 1991).
7.
Для нормальної зимівлі бджіл у зимовнике треба підтримувати температуру від 2 до 6 °С (Лебедєв В.И. і ін., 1991).
З метою полегшення подальшого аналізу зведемо всі ці дані разом і визначимо частоту згадувань кожної температури (мал. 3.25).
Таким чином, з урахуванням біологічних особливостей залежності энерговыделений бджіл від температури (про що докладно говорилося вище), а таюке
неприпустимосгі зсуву температури вище оптимального діапазону й з урахуванням частоти згадувань будемо вважати оптимальною температурою зимівлі 5±1 °С (4—6 °С), а припустимим діапазоном — 5±3 °С ( 2-8 °З).
Як показує практика, при температурі поза вуликом від 3 до 8 °С бджоли вільно переміщаються по стільниках і можуть освоювати медяні запаси в будь-якому напрямку ( Гу-Някин А.А., 1991). Зазначений діапазон температур, крім того, є оптимальним для зимового зберігання перги. Треба мати на увазі також, що для сильних родин необхідна більше низька температура в межах зазначеного діапазону.
Температуру варто також знижувати до 4—5 °С у другому періоді зимівлі, тому що до цього моменту зростає збудливість бджіл (Е.К. Єськов, 1991). Заносити бджіл у терморегулируемые приміщення треба в той час, коли в даній місцевості стабільно встановлюється температура, максимальне значення якої не перевищує в денні годинники +4—7 °С. Проводити цю роботу при більше низькій температурі, особливо в морозну погоду, украй