1.

Реально до підігрівників ЕК буде прикладатися напруга на 1,5 У нижче розрахункового за рахунок падіння цієї напруги на відкритому тиристорі V6. У моїй схемі до підігрівника реально прикладається напруга 22,5 У.

2.

За рахунок природного підвищення величини опору нагрівального елемента при його розігріві токовище через підігрівник зменшується. Реальне токовище через один підігрівник ЕК становить 0,7 А проти 0,96 А з розрахунку.

За рахунок цих двох причин реальна потужність підігрівника становить 16 Вт проти 23 Вт із розрахунку.

Ці особливості роботи схеми треба обовязково враховувати при розрахунку реальної потужності підігрівника.

Якщо потужність виготовленого підігрівника виявиться недостатньої, то її можна збільшити або за рахунок збільшення питающегонапряжения, що знімається із трансформатора, або за рахунок зменшення опору (довжини) нагрівального елемента. У нашім варіанті для збільшення реальної потужності нагрівача до 20 Вт треба або збільшити живильна напруга, що знімається із вторинної обмотки, до 30 У (якщо така можливість є), або відрізати близько 5 Ом опору, обмірюваного на «холодній» дроті.

І ще одне зауваження. Підігрівник забезпечує задану потужність при номінальному значенні живлячої напруги мережі в 220 У. Однак, з ряду причин, особливо в сільській місцевості, напруга в мережі може підтримуватися нижче номіналу. В окремих місцевостях напруга мережі буває навіть менш 200 У. Тому, якщо виявиться, що не вистачає потужності підігрівника, пошук причини треба починати з виміру номіналу живлячої напруги мережі.

У схемі як випрямляч використовується мостова схема на діодах V1 -V4 типи КД 203Б. Однак можуть використовуватися й інші силові діоди на токовище 5-10 А. На транзисторі VT1 зібрана схема стабілізації для харчування мікросхеми. Виконавчим елементом схеми терморегулювання є тиристор V6 типу КУ 202 з будь-яким буквеним індексом від Г до Н. Діод V5 виконує функцію розвязки напруги, що прикладається до тиристора й підігрівників. Діод V5 може бути будь-якого типу на токовище не менш 0,1 А. Лампа Н1 і светодиоды V7, V8 використовуються для контролю роботи схеми терморегулювання.

> Силовий блок для обігріву приміщення

Обігрів приміщення виробляється від мережі 220 У без трансформатора. Випрямний міст блоку зібраний на силових діодах V1 -V4. Це можуть бути будь-які діоди на токовище 10 А с зворотною напругою не менш 300 У. Виконавчим елементом схеми є тиристор V7 типу КУ 202Н(М).

Як нагрівальний елемент можна використовувати будь-які побутові электрорадиаторы, электроконвекторы, електроплитки закритого типу потужністю 500—1 000 Вт. Якщо температура поверхні нагрівача буде більше 80—90 °С, то цю поверхню треба накрити товстим металевим листом. Зазначеної потужності нагрівача досить для підтримки необхідної для зимівлі температури 5 ± ГС у приміщенні обсягом до 10—12 м з теплими (деревяними, з пінобетону, керамзиту й т.д.) стінами й добре утепленою стелею. У приміщенні більшого обсягу потужність нагрівача з даним силовим блоком можна збільшити, але не більш ніж до 2 кВт. При цьому силові діоди V1 ^4і особливо тиристор V7 повинні перебувати на вертикально розташованих металевих радіаторах площею 40—50 див кожний. Светодиоды V5, V6 використовуються для контролю роботи схеми.

Если буде ухвален рішення здійснювати автоматичний обігрів тільки в приміщенні й не займатися внут-риульевым підігрівом, то в цьому випадку треба буде виготовити тільки силовий блок для обігріву приміщення й блок терморегулювання з окремим блоком живлення для нього.

Блок живлення в цьому випадку виготовляється за аналогією із блоком живлення для підігріву вуликів. Але трансформатор Т1 може мати потужність не більше 5-10 Вт, вторинна напруга 26-30 У. Діоди V1 -V4 будь-які на токовище не більше 0,1 А. Силовий вузол - тиристор V6, светодиоды V7, V8 і відповідні опори виключаються.

Також виключається діод V5. Вихідна напруга