А тепер поговоримо про таких важливі для остаточних висновків моментах, як тип подиху зимових бджіл і обмінні процеси в їхньому організмі.
У бджіл у зимовий період змінюється тип подиху. Якщо в літніх бджіл основні процеси утворення тепла відбуваються при участі ферментів, що розкладають у клітинах тіла цукру з використанням кисню повітря, то в зимових - зростають процеси обміну речовин при участі ферментів, які використовують кисень, повязаний з жиром, накопиченим у тілі бджіл з осені. Зміна типу подиху повязана з більшим скупченням бджіл у щільному клубі, куди утруднений вільний доступ кисню. Заміна аеробного обміну анаэробным і ступінь цієї заміни багато в чому визначають виживаність бджіл у зимовий період (Лебедєв В.И., Билаш Н.Г., 1991).
А.Ф Губін і Н.И. Смарагдова (1946) показали, що бджоли реагують на недолік кисню зниженням обміну речовин. При недоліку кисню бджоли, на відміну від вищих тварин, можуть значно повніше використовувати його. Так, у досвіді бджоли, що перебувають у бездіяльному стані, починали гинути від недоліку кисню лише при змісті його в повітрі менш 5%. Без видимої шкоди бджоли переносили концентрації З0
до 9%. Отже, можна сказати, що в бджіл без розплоду, що перебувають у бездіяльному стані, існує доцільна , реакція на недостатню вентиляцію гнізда. Справді, живучи в дуплах дерев і перебуваючи в скупченому стані, бджоли часто попадали в умови недо- -статка кисню й надлишку З
. У процесі пристосування до навколишнього середовища в них виробилася здатність переживати ці екстремальні ситуації.
У звязку із цим Г.А. Аветисян (1949) висловив припущення, що підвищення концентрації З
є необхідною умовою переходу бджіл у стан зимового спокою й для зниження рівня обміну під час зимівлі. За рахунок зниження рівня метаболізму через високі концентрації З
і низьких концентрацій ОБ
обмін речовин і витрата енергії в зимовому клубі бджіл в 250—300 разів менше, ніж в активний період життя бджіл. У той же час медоносні бджоли, у порівнянні з іншими комахами, що зимують у стані діапаузи або глибокого заціпеніння, підтримують у десятки, а то верб сотні разів більше високий рівень метаболізму. Стан, при якому кожна особина працює з такою великою інтенсивністю, назвати станом спокою можна тільки досить умовно.
На сьогоднішній день Немає однозначного розуміння ролі вуглекислого газу в обмінних процесах бджіл у ході зимівлі. Деякі вчені й практики затверджують, що збільшення концентрації З
приводить до зменшення інтенсивності обміну речовин в організмі бджіл, зменшує споживання корму, що, у свою чергу, веде до поліпшення зимівлі. А відбувається це, на їхню думку, тому, що бджоли добре пристосовані до зимівлі в умовах дуже слабкої вентиляції. Саме тому в дуплах дерев бджоли ретельно зашпаровують всі щілини, особливо вгорі. У таких умовах усередині клубу неминуче скапливается вуглекислий газ, що впливає на бджоли, загальмовуючи рухові функції й знижуючи обмін речовин.
До речі, про дупло. Існує подання про те, що через повну замкнутість обсягу дупла й малого розміру льотка взимку в дуплі створюються дуже високі концентрації З
. Виявляється, що це не так. Е.К. Есь-Ков (1990) описує проведений протягом декількох років досвід по вимірі газового складу гнізд родин, що мають під час зимівлі різну силу (від 25 до 40 тис. бджіл), що перебувають у дуплі обсягом близько 50 літрів у липі. Узагальнюючі результати такі: концентрація З
осінню в центральній частині гнізда становила 0,7—2,2%, узимку — 3,5—5,4%. З боку льотка концентрація З2 коливалася від 1,8 до 3,1%. У березні — квітні концентрація З
знижувалася в цих зонах до 1,1—2,1 і 0,9—1,8% відповідно. Отже,