Самий небезпечний паразит медоносних бджіл. Від цієї инвазионной хвороби бджолині родини дуже швидко слабшають і масами вимирають. Кліщ вражає розплід, дорослих бджіл, трутнів і маток. Узимку він паразитує на тілі бджоли, харчуючись її гемолімфою, висмоктуючи її через проколи в межсегментарных перегородках черевця. До кінця зимівлі, коли температура клубу бджіл піднімається до 34-35 °С і в родині зявляється розплід, самка кліща відкладає в комірку з розплодом кілька яєць, з яких через день- два вилупляться личинки. Через 5-6 днів вони перетворяться в дорослих паразитів. В одну комірку одночасно можуть відкладати яйця кілька самок. Нове покоління кліщів живе в закритій комірці й харчується її вмістом до виходу бджоли. Від такого співжиття бджоли народжуються виродливими, маленькими, з помятими крильми або зовсім без них. З появою в бджолиній родині трутневого розплоду самки кліща варроа Якобсони переважно переходять на них. Трутні, що розвиваються з ураженого розплоду, також народжуються дрібні й слабкі, позбавлені здатності до спарювання з матками. Уражений розплід може гинути на всіх стадіях розвитку, що визначається кількістю паразитів, що перебувають в одній комірці з ним. Доросла самка кліща коричневого цвіту, плоска, поперечно- овальна. Довжина тіла 1,06 мм, ширина 1,57 мм. Самець округлої форми, світло- сірого цвіту, самки менше - довжина 0,92 мм, ширина 0,97 мм. У нього чотири пари коротких, щетинистих ніг із присосками, якими він чіпко втримується на поверхні тіла бджоли й спритно пересувається. Ротовий апарат колюще- сисний, тіло покрите потужним панциром. Поза бджолиною родиною паразит зберігає життєздатність від 3 до 30 днів. Інвазія поширюється блуканням бджіл, переносом рамок з розплодом від хворих родин у здорові, кочівлями на медозбір, поштовим пересиланням неблагополучних родин і маток.