Кліщ варроа Якобсони

Кліщ варроа Якобсони

Самий небезпечний паразит медоносних бджіл. Від цієї инвазионной хвороби бджолині родини дуже швидко слабшають і масами вимирають. Кліщ вражає розплід, дорослих бджіл, трутнів і маток. Узимку він паразитує на тілі бджоли, харчуючись її гемолімфою, висмоктуючи її через проколи в межсегментарных перегородках черевця. До кінця зимівлі, коли температура клубу бджіл піднімається до 34-35 °С і в родині зявляється розплід, самка кліща відкладає в комірку з розплодом кілька яєць, з яких через день- два вилупляться личинки. Через 5-6 днів вони перетворяться в дорослих паразитів. В одну комірку одночасно можуть відкладати яйця кілька самок. Нове покоління кліщів живе в закритій комірці й харчується її вмістом до виходу бджоли. Від такого співжиття бджоли народжуються виродливими, маленькими, з помятими крильми або зовсім без них. З появою в бджолиній родині трутневого розплоду самки кліща варроа Якобсони переважно переходять на них. Трутні, що розвиваються з ураженого розплоду, також народжуються дрібні й слабкі, позбавлені здатності до спарювання з матками. Уражений розплід може гинути на всіх стадіях розвитку, що визначається кількістю паразитів, що перебувають в одній комірці з ним. Доросла самка кліща коричневого цвіту, плоска, поперечно- овальна. Довжина тіла 1,06 мм, ширина 1,57 мм. Самець округлої форми, світло- сірого цвіту, самки менше - довжина 0,92 мм, ширина 0,97 мм. У нього чотири пари коротких, щетинистих ніг із присосками, якими він чіпко втримується на поверхні тіла бджоли й спритно пересувається. Ротовий апарат колюще- сисний, тіло покрите потужним панциром. Поза бджолиною родиною паразит зберігає життєздатність від 3 до 30 днів. Інвазія поширюється блуканням бджіл, переносом рамок з розплодом від хворих родин у здорові, кочівлями на медозбір, поштовим пересиланням неблагополучних родин і маток.
Захворювання встановлюють лабораторним дослідженням запечатаного трутневого або бджолиного розплоду по наявності в комірках стільників кліщів або їхніх статевонезрілих форм. Крім того, досліджують подмор бджоли й сміття, зібраний із дна вулика навесні. У польових умовах на пасіці ступінь поразки бджолиних родин кліщами визначається в такий спосіб. У склянці теплої води розчиняють 3 г будь-які пральні порошки. Потім отлавливают із центра гнізда бджолиної родини 50 шт. бджіл і поміщають їх у цей розчин. Весь уміст акуратно розмішують чайною ложкою протягом 1-2 хв. При цьому бджоли спливають наверх, а кліщі, відокремивши від них, осідають на дно склянки. Наприклад: на 50 бджолах виявлено 4 кліща. Ступінь поразки бджолиної родини буде дорівнює 8 %, тобто сильна. До сильного ступеня поразки бджолиних родин варроатозом відносять родини, у яких виявлено 4 і більше кліщів на 100 бджолах; до середнього - 2-3 кліща, до слабкого - 1 кліщ.
У цей час проти варроатоза успішно застосовуються багато природних і хімічних засобів. Гарний ефект дає застосування препарату КАС- 81. Для його готування на 10 л води беруть: соснових бруньок разом з молодими пагонами (не більше 4 див від верхівки) 50 г, полиню гіркої, отриманої під час вегетації, - 50 г і полиню гіркої, отриманої під час цвітіння, - 900 р. Суміш рослин, попередньо висушену, закладають в емальовану судину й кипятять на слабкому вогні 2-3 години. Отриманий відвар проціджують і скармливают бджолам (після відкачки товарного меду) разом із цукровим сиропом - 30-35 мол на літр сиропу. Усього скармливают 6-8 л сиропу в середньому на одну родину у два- три прийоми. Цілком доступним кожному бджоляру методом лікування є й окурювання бджіл через нижній льоток густим димом від спалювання в дымаре тютюну- махорки, стебел багна, прополисных смужок. Обробку проводять мурашиною або щавлевою кислотою протягом усього сезону в три прийоми навесні після обльоту бджіл і санітарного очищення вуликів, улітку - після добору товарного меду й восени при температурі повітря не нижче +14 °С. Робити це рекомендується ввечері, коли бджоли зберуться у вулики. Кількість обробок залежить від ступеня поразки бджіл кліщем. Для більшого ефекту вулики обладнають спеціальними сітчастими підрамниками- клещеуловителями, у які кладуть промаслені аркуші паперу або поліетиленову плівку. У першій половині літа ефективний зоотехнічний метод боротьби із кліщами: за допомогою будівельної рамки або трутневого стільника, з яких періодично видаляють весь запечатаний трутневый розплід і знищують його разом із кліщами. Крім того, на ураженої варроатозом пасіці навесні, як тільки встановиться тепла погода, формують безматочні родини- інкубатори. Коли в гніздах бджолиних родин буде по 2-3 рамки розплоду, у них періодично (приблизно через тиждень) відбирають запечатаний зрілий розплід, не допускаючи виходу з комірок ураженого кліщами молодняку, і переносять його в родини- інкубатори. Передачу зрілого розплоду в родини- інкубатори від підметів оздоровленню бджолиних родин продовжують доти, поки на бджолах візуально не будуть виявлені кліщі. Родини бджіл при цьому послабляються незначно, і їхня сила швидко відновлюється. У самих родинах- інкубаторах після народження всіх молодих бджіл роблять ретельну лікувальну обробку, дають можливість бджолам вивести свою матку або підсаджують їм племінну матку. Инкубированных бджіл можна згодом приєднати назад до своїх материнських родин. При обробці бджолиних родин хімічними препаратами необхідно строго дотримувати мір безпеки. Роботу проводять у спеціальному одязі й захисних засобах: халаті, гумових рукавичках, респіраторі, окулярах.