ДОБРИВО ЯГІДНИХ КУЩІВ

ДОБРИВО ЯГІДНИХ КУЩІВ

Однією з головних умов, що визначають нормальний ріст і розвиток рослин, є їхнє харчування. При значному недоліку живильних речовин можуть спостерігатися резковыраженные зміни зовнішнього вигляду рослин. Так, при недостатнім азотному харчуванні нижні листи стають помітно блідими. При недоліку калію можливий розвиток так званого крайового опіку: по краях нижніх листів у смородини й афусу зявляється облямівка, що темніє, що засихає тканини. У випадку недоліку магнію в рослин розвивається так званий межжилковый хлороз, при якому краю листа і його жилок залишаються зеленими, а інша його площа жовтіє або червоніє.
Надлишкове харчування не менш шкідливо, чим недостатнє. Наприклад, надлишок азоту погіршує приживлюваність тільки що посаджених рослин, а посилене азотне харчування в другій половині вегетації стримує процес розвитку рослин настільки, що вони не встигають закінчити ріст і придбати необхідну зимостійкість.
Отже, при застосуванні добрив необхідно враховувати їхній вид, норми, СфОКИ й способи внесення, біологічні особливості, стан і вік рослин, родючість фунту й афотехнікові догляду за ягідниками.
Перед посадкою органічні добрива (8—10 кг/м
), фосфорні (100—200 ^г/м
фанульовані суперфосфати) і калійні (50—60 г/м" хлористі калії) вносять у фунт суцільною сфічкою під оранку (перекопку). Крім того норма фанульованого суперфосфату ж хлористого калію в суміші із цебром гною або торфу вноситься в кожну посадкову яму при посадці ягідних кущів. Предпосадочное внесення підвищених доз цих добрив дозволяє відмовитися від добрива фунту посадкового місця. Виключенням є лише малина, що вимагає особливо високого рівня харчування й тому нужденна при посадці й у локальному добриві.
Під плодоносні кущі смородини й афусу щорічно в фавні на кожні 100 м
вносять 3—4 кг аміачні се ліфи й через рік — 500 кг органічних добрив, 4,5 кг суперфосфати й 1,5 кг хлористого калію або 10—12 кг деревної золи. Добрива вносять сфічками шириною від 1 до 2 м і відразу ж зашпаровують у фунт, особливо органічні, щоб вони не встигали просохнути. Під малину на 10 м
площі вносять 600—500 г суперфосфату, 200—250 г хлористого калію (краще сульфату калію), 300—400 г аміачної селіфи, потім фунт рихлять; після цього вносять органічні добрива у вигляді 10-сантимефового шару мульчи.
Найбільш вимогливої до добрив є малина, а тому неї вдобрюють і влітку (червень). У цей час рослини підгодовують гнойовою рідотою, розведеної в 2- 3-х частинах води або повним мінеральним добривом - 40 г суперфосфату, 10 г калійної солі й 50 г аміачної селіфи на цебро води розраховуючи на 10 м
площі малинників. Літнє добриво смородини й афусу проводять у тому випадку, якщо добрива не вносилися під них у квітні - травні. При цьому гнойову рідоту попередньо розводять так само, як і для підгодівлі малини, в 2 частинах води, а одне цебро пташиного калу - в 10-12 цебрах води (сухий пташиний кал рекомендується попередньо замочити протягом 6-7 доби, щоб почалося шумування). Для добрива куща смородини або аґрусу досить одного цебра підгодівлі. З мінеральних добрив улітку найбільш ефективні азотні. При цьому для готування підгодівлі на 10 л води береться 20-30 г аміачної селіфи, або 60-80 г ніфофоски, або 60-80 г калієвої селітри.
Під ягідні чагарники цей розчин вносять у тім же кількості, що й розчин гнойової рідоти.