БІОЛОГІЯ БДЖОЛИНОЇ РОДИНИ

Гострий параліч бджіл

Гострий параліч бджіл

Гостріаі параліч — захворювання дорослих особин бджолиної родини, викликуване Рнк-Утримуючим вірусом сферичної форми розміром 30 нм.
Вірус стійкий до ефіру, фреону, четыреххлористому вуглецю. Вірусні частки стабільні й при рн = 7,3.
При нагріванні до 90 °С у плин години вірус гине повністю,— до 55 °С гине значно, — до 50 °С — залишається незмінним.
Джерелом інфекції є хворі бджолині родини. Зараження здорових особин родини й родин у цілому відбувається за тих самих умов, що й при хронічному вірусному паралічі.
Розмножується вірус у нервовій тканині, клітинах глоткових залоз і жирового тіла дорослих особин бджолиної родини.
Характерні ознаки захворювання. Спалах захворювання може виникнути в будь-який час року. Бджіл, уражених гострим паралічем, частіше спостерігають у ранкові годинники. Вони втрачають здатність до польоту, плазують або підстрибують біля льотка на прилітній дошці й поблизу вулика, іноді повільно обертаються на місці або тремтять. Одночасно із цим виявляють загиблих бджіл на дні вулика й на прилітній дошці. Ознаки захворювання проявляються на 415 день після зараження бджіл.
Діагноз захворювання встановлюють по характерних клінічних ознаках і серологічних дослідженнях, крім филаментовироз, хронічний параліч, інші захворювання й отруєння.
Для підтвердження діагнозу в лабораторію направляють 50 хворих або свежепогибших бджіл від 2-3 бджолиних родин з вираженими ознаками захворювання, поміщених в.
скляну банку й законсервованих в 30-50 %-ном гліцерині.
Міри боротьби. При встановленні захворювання бджіл гострим паралічем пасіку повідомляють неблагополучно! по даній хворобі й уводять обмеження; лікувальнопрофілактичні й ветеринарно-санітарні заходи проводять при цьому ті ж, що й при хронічному паралічі.