факторами, Що Привертають, захворювання є різкі коливання температури в зимовнике, тривала зимівля у вологому зимовнике, недоброякісний корм, велика кількість старих бджіл у зимуючій родині й ін. Основне джерело інвазії - нозематозные бджолині родини. Від родини до родини нозематоз передається через бджоли-злодійок, що блукають бджіл і трутнів, у результаті перестановки стільників із хворих родин у здорові, при користуванні загальним інвентарем, санітарної (спеціальної) одягом.
Пофапляючи в організм особин бджолиної родини з водою і їжею, збудник нозематозу впроваджується в слизову оболонку задньої частини середньої кишки, де досить швидко розвивається, заповнюючи епітеліальні клітини кишки масою знову, що утворилися спор (повний цикл розвитку 48-72 години). Уражені клітини відриваються від стінок кишечника й разом з екскрементами викидаються назовні.
Характерні ознаки захворювання. Захворювання спостерігається звичайно наприкінці зими й навесні, рідше восени, в умовах теплиць його реєструють на місяць раніше кінця зими- початку весни. Характерними ознаками хвороби є понос, помітне ослаблення родин і загибель маток. Соторамки, дно й стінки вуликів забруднені випорожненнями. Хворі особини стають млявими, їхнє черевце помітно роздуте, а крила злегка подрагивают. Такі особини на стільниках гнезтак не тримаються, часто зриваються й падають на дно вулика, іноді залишають гніздо родини й плазують по поверхні землі. Середня кишка хворих особин білуватого цвіту без складчастості її стінок, які легко розриваються. Матки припиняють кладку яєць і гинуть; заражені трутні втрачають здатність до спарювання з матками.
Діагноз ставлять на підставі симптомів хвороби й результатів мікроскопічних досліджень кишечника особин бджолиної родини.
У лабораторію направляють по ЗО загиблих бджіл зі свіжого подмора від кожної хворої родини окремо в паперових пакетах із вказівкою номера бджолиної родини, потім всі проби складають в один ящик.
Міри боротьби. При виявленні ознак нозематозу особинам хворих бджолиних родин організують змушений (у зимовий час) або ранній ( ранне-весняний) очисний обліт.
Змушений очисний обліт бджіл проводять у теплому приміщенні (при температурі 25—27 °С) при яскравому електричному або сонячному світлі. Однак високих результатів одержати при цьому не вдається, тому що тільки частина бджіл, що вилітають із вулика, звільняє кишечник від екскрементів, і частина з них самостійно у своє житло не вертається. Найбільш удалий змушений очисний обліт бджіл виходить у тому випадку, якщо його проводять в опалювальних теплицях промислового призначення (1 х 1000 м
).
Виставку бджолиний родин із зимовника для раннього очисного обльоту здійснюють у безвітряний сонячний день, навіть при наявності на фунті снігу й досить низкою температурі (+ 8—12 °С у тіні). Перед виносом вуликів із зимовника площадку, захищену від вітру й прогріва добре сонцем, очищають від снігу й посипають торфом, золою або застеляють соломою.
У всіх випадках, після початку обльоту бджіл, родину швидко оглядають, порожні отношенные стільники заміняють на чисті продезінфіковані, дають бджолам стільники з доброякісним кормом (по можливості лікувально
-профілактичним). Після обльоту льотки закривають і вулики знову забирають у зимовник.
При виявленні нозематозу після виставки бджіл із зимовника навесні хворі родини переводять у чисті продезінфіковані вулики на знезаражені стільники й проводять лікувальні заходи.
З лікувальних препаратів специфічним і найбільш ефективним засобом є антибіотик фумагиллин, їмпортировавшийся з Угорщини у двох формах — фумагиллин ДЦГ хиноин і фумидил В. Аналогом фумагиллина є вітчизняний препарат нозидин.
При використанні фумагиллина ДЦГ хиноина 20 г препарату розчиняють в 200 мол теплої води й додають його до 25 л 50 % -ного водного цукрового сиропу. Лікувальну підгодівлю дають бджолам у чистих годівницях або продезінфікованих стільниках у дозі 250 мол на родину щодня протягом 21 доби. Усього на одну родину витрачають 5 л лікувального корму. При сильній поразці добову норму лікувальної підгодівлі для однієї бджолиної родини подвоюють; на великих пасіках підгодівлю дають по 1-2 л на родину через 5-7 днів.
З фумагиллином готовлять різні кормові пасти для бджіл: медово-цукрове тісто, молочно-цукрове тісто, цукроводріжджову пасту.
Для готування медово-цукрового тесту береться 4 частини цукрової пудри, 1 частина підігрітого до 40 °С на водяній лазні меду, 200—300 мг/кг фумагиллина й все тщательно перемішується. Отримане тісто ділять на шматки з розрахунку по 100-150 г на вуличку бджіл, які формуют у вигляді коржів і розміщають у сітчасті коробочки з отворами 3x3 мм, покривають зверху харчовою синтетичною плівкою, які потім розміщають на верхніх брусках соторамок бджолиного гнізда над клубом бджіл і накривають холстиком.
Молочно-цукрове тісто швидко підсихає, тому його готовлять безпосередньо перед використанням. При його готуванні до 10 частин цукрової пудри додають 1 частина свіжого коровячого молока, 200 г/кг фурмагиллина, потім все тщательно перемішують. Отримане тісто скармливают бджолам так само, як медово-цукрове тісто.
Позитивний ефект при нозематозі дає застосування для підгодівлі бджіл сахаро-дріжджової пасти. Для її готування до 1 кг цукрового піску додають 180 мол води й нагрівають на вогні до повного розчинення цукру. В отриманий при цьому розчин додають 100 г дріжджів, попередньо растертых з 20 г цукру, і добре всі перемішують. Отриману суміш доводять на водяній лазні (плиті) до кипіння, прохолоджують до 40 °С, додають 1,6 г фумагиллина й ще раз перемішують. Приготовлену пасту розфасовують у поліетиленові пакети (мішечки) по 0,5 кг і по одному розміщають на верхніх брусках соторамок гнізда бджолиної родини. Кожній родині пасту дають 5-6 разів з інтервалом 5-7 днів.
Фумидил У застосовують у дозі 40 мг на 1 л цукрового сиропу 50 %-ний концентрації четырехкратно по 200 мол на вуличку бджіл з інтервалом 7 днів.
Сульфапиридазин (спофазол) застосовують у дозі 1 г на 1 л цукрового сиропу 50 %-ний концентрації й скармливают хворим бджолиним родинам по 150 мол на вуличку бджіл трикратно з інтервалом 5 днів.
Противонозематозным дією володіє мономицин у дозі 400 тис. ЕД на 1 л цукрового сиропу трикратно по 150 мол на вуличку бджіл з інтервалом 5 днів.
Аерозоль «Нозематол» уводять у гніздо хворої бджолиної родини шляхом розпилення з аерозольного балона по розширених вуличках (межрамочное простір) до 2-3 див протягом 1-1,5 сек з відстані 20-25 див, з негайною нормалізацією розмірів вуличок після обробки родин, і в нижній льоток протягом 3-5 сек. Лікування проводять при температурі не нижче 15 *Із трьох-четырехкратно з інтервалом 3-4 доби.
Рекомендований при нозематозі й препарат энтеросептол у дозі 1 г на 1 л цукрового сиропу 50 %-ний концентрації. Лікувальну підгодівлю дають хворим родинам тричі по 150 мол на вуличку бджіл через кожні 3 доби.
Оцтову кислоту використовують у вигляді кислої підгодівлі з розрахунку 3 мол есенції на 10 л цукрового сиропу концентрацією 1:1 (1 кг цукру на 1 л води). Попередньо неї розводять водою, потім розчиняють у теплому цукровому сиропі, що скармливают по 0,5-1 л на бджолину родину. Як кисла добавка в корм ранньої навесні можна застосовувати щавлеву кислоту (з розрахунку 0,3 г на 1 л цукрового сиропу), що розчиняють у невеликій кількості води, додають у цукровий сироп і дають бджолам у годівницях по 0,5- 1 л на родину. Щавель і ревінь використовують для готування підгодівлі у вигляді відвару для чого беруть 2 кг їхніх стебел і листів на 10 л води й варять в емальованому посуді на повільному вогні до повного разваривания. Отриманий відвар фільтрують (проціджують) рідку його фазу використовують для готування цукрового сиропу 50 %-ний концентрації (1:1). Лікувальну підгодівлю дають бджолам увечері по 0,5-1 л на родину.
При оздоровленні пасік від нозематозу варто ретельно проводити на пасіках необхідні санітарно-дезинфекцион-ньїе заходу.