АРАХНОЗЬІ Варроатоз

АРАХНОЗЬІ Варроатоз

Варроатоз (варроз) — захворювання особин бджолиної родини і їхнього розплоду, викликуване кліщем варроа Якобсони. Заболевание має широке поширення. У родині бджіл, при пасивному відношенні фахівців і бджолярів до захворювання, може накопичуватися до декількох десятків тисяч кліщів. Кліщ відрізняється наявністю добре розвиненого ротового апарата колючо-сисного типу й чотирьох пар ніг, що закінчуються присосками, за допомогою яких він міцно прикріплюється до тіла особин бджолиної родини. На тілі бджіл і трутнів, рідше маток, паразитують в основному самки кліща; самці після спарювання із самкою гинуть у комірках запечатаного розплоду, де цей акт у кліща й здійснюється. Самки кліща досить життєздатні. Поза організмом бджіл при температурі + 28 °С и відносної вологості 85 % вони можуть жити до 9 доби, на стільниках зберігають свою життєздатність до 18 доби, у запечатаному розплоді — ЗО, порожніх вуликах — 7, трупах бджіл, трутнів і лялечок — 11, воско-перго-виття крихті — 9, на квітках медоносних рослин від 1,5 до 5 доби.
Розвиток кліщів відбувається в комірках на закритому розплоді. Самки кліща проникають у розплід безпосередньо перед його запечатуванням або на 8- 9-й день його розвитку. Після запечатування розплоду, через 1-2 доби, самка відкладає від 2 до 8 яєць, прикріплюючи їх до стінки комірки стільників. Розвиток кліща від яйця до дорослої форми триває в самок 8-9 доби, у самців - 6-7 доби. Молода самка кліща після спарювання із самцем, прикріпившись до молодої бджоли (трутневі), залишає разом з нею комірку стільника. Харчуються самки кліща і їхньої німфи гемолімфою личинок і лялечок бджіл і трутнів, а поза коміркою - гемолімфою дорослих особин бджолиної родини, проколюючи ротовими органами межсегментные перегородки їх тел.
Джерелом зараження є уражені кліщем бджолині родини, бродячі рої, а також зрізаний і відкрито зберігається трутне вый розплід. Поширенню захворювання сприяють блукаючі бджоли, трутні, бджолине злодійство, продаж бджолиних маток пакетних і повноцінних родин з неблагополучних пасік, подсиливание й обєднання бджолиних родин, перестановка стільників із хворих бджолиних родин у здорові, безконтрольні кочівлі пасік.
Характерні ознаки захворювання. Виникає хвороба протягом усього року. Восени й у період зимівлі бджолині родини проявляють занепокоєння (шумлять), бджоли вилітають із вулика й гинуть. У весняно-літній період родини помітно слабшають, різко відстають у розвитку. Перед вуликом хворих родин можна бачити плазуючих з недорозвиненими крильми, з деформованими грудьми й черевцем бджіл і трутнів. Отмечается викидання бджолами із гнізда загиблих, виродливих бджолиних і трутневых лялечок і молодих особин. При огляді хворих родин спостерігають продірявлені кришечки розплоду, на стінках розкритих комірок, лялечках розплоду, тілі бджіл виявляють коричневого цвіту, поперечно-овальної форми (1,1x1,6 мм), видимих неозброєним оком самок кліща й молочно-білого цвіту, округлої форми (1,0 х 0, 9 мм) - самців. На дні вулика й прилітній дошці можна бачити загиблих кліщів.
Діагноз заснований на виявленні самок кліща на дорослих особинах бджолиної родини, у друкованому розплоді (особливо трутневом), на дні вулика й прилітній дошці (на загиблих бджолах і в смітті), у сітчастому підрамнику (клещеуловителе). Про ступінь поразки судять по кількості кліщів, що паразитують на 100 дорослих особинах або 100 лялечках: слабка - до 10; середня - до 20; сильна понад 20 экз. Для ранньої діагностики використовують однократну обробку бджолиних родин акарицидом. Виявлених у хворих родинах бджіл паразитів мікроскопіюють із метою диференціації від браул.
Для дослідження в лабораторії направляють 200 г трупів дорослих особин бджолиної родини, сміття із дна вулика, запечатаний розплід у шматочку стільника розміром 10 х 15 див (бажано трутневый).
Міри боротьби. Для боротьби із хворобою використовують зоотехнічні, фізичні й хімічні методи.
Кліщ найбільше сильно вражає трутневый розплід, що є своєрідної «Біологічною пасткою» для паразита. З метою найбільшого зосередження кліщів у трутневом розплоді використовують рамки, навощенные вузькими смужками вощини (будівельні рамки), основна площа яких забудовується бджолами трутневыми комірками, або трутневой вощиною; запечатаний же бджолами трутневый розплід при цьому систематично видаляють і спалюють (цей прийом у сполученні із застосуванням сітчастого підрамника, розташовуваного під рамками гнізда на дні вулика, дозволяє знизити кількість кліщів в уражених родинах наполовину). Зниження заклещенности бджолиних родин можна досягти й шляхом формування наприкінці травня — початку червня безрозплід-нь/х отводков на плодову або неплодову матку. При цьому в отводок поміщають молодих бджіл і бджолиний розплід у віці 1-5 доби, що ставлять потім на 2-3 дні в прохолодне місце для запобігання зльоту бджіл. Поставлену в отводок соторамку з відкритим розплодом, після запечатування бджолами, із гнізда видаляють і перетоплюють на віск. Сформований отводок (не менш чим на 6 соторамках) обрабатывают одним з акарицидных препаратів. При другому способі формування такого отводка беруть 4—6 соторамок із запечатаним розплодом, бджолами, зрілим маточником і 1—2 соторамки з кормом і поміщають у порожній вулик, льотки вулика закривають на 2—3 дні. Сформований отводок піддають обробці акарицидом. Тре mitt спосіб формування отводков заснований на доборі від основної родини всіх рамок із запечатаним і відкритим розплодом старше 5 доби (разом із бджолами), однієї соторамки з 1— 2-денними личинками й двох стільників з кормом. Основну родину обробляють акарицидом відразу ж після формування отводка, а отводок — через 20—21 добу. При четвертому способі формування отводка (спосіб нальоту на матку) основну родину відставляють убік, а на її місце ставлять вулик з кормовими рамками й маткою, ізольованої в клітинці Титова. Літні бджоли з основної родини перелітають у новий вулик, у якому матку з ізолятора випускають на 2- 3-й доба. Після цього бджіл у родині з новою маткою обробляють (відразу ж) акарицидом. Основну родину, у якій залишився весь розплід і внутриульевые бджоли, обробляють акарицидом через 21 добу.
Теплову обробку варроатозных бджолиних родин рекомендується проводити пізньою осінню, коли температура зовнішнього середовища втримується в межах від 0 до + 10 °С. Ранньою осінню проводити таку обробку не рекомендується в-запобігання поновлення виховання бджолами пізнього розплоду. Для обробки бджіл струшують із соторамок або здувають струменем повітря через лійку в сітчасту касету, що поміщають потім у термокамеру, де витримують при температурі 47 °С у плин 12—15 хв, а потім їх витрушують із касети у вулик на попередньо зібране для зимівлі бджолиної родини гніздо.
Лікування бджолиних родин від варроатоза за допомогою хімічних препаратів проводять навесні (після обльоту бджіл), улітку (після відкачки меду) і восени при температурі повітря не нижче 14—16 °С:.
Аксір-338 розпорошують із розрахунку 1,5 г на бджолину родину трикратно з інтервалом 4 доби.
Амитраз застосовують у вигляді тліючих смужок, просочених 12,5 мг амитраза, тричі з інтервалом 3—4 доби.
Амицид застосовують у вигляді тліючих пластинок, що вводяться у вулик на металевій смужці через нижній льоток, що потім закривають на 20 хв. Родини з розплодом обробляють трикратно з інтервалом 4-7 доби, а без розплоду - дворазово через 4-7 доби (доза - 1 пластинка на бджолину родину, що займає бджолами 10 вуличок).
Атіварол - таблетки масою 0,7 г кожна, що містять амитраз і корригентим. Тліючу таблетку ввести на металевій пластинці у вулик через нижній льоток, що потім на 10 мінут закрити. Кращого ефекту досягають при трикратному окурюванні з інтервалом 4-6 доби.
Атістан виготовлений у вигляді смужок, які вивішуються між соторамками з розплодом або до головного медозбору, або після добору меду й залишаються в гнізді бджолиної родини до 30—35 доби (доза — 2 смужки на бджолину родину).
Аварсуд — відвар сухих листів тютюну. Взяти 30-40 г сухих листів тютюну, помістити в емальований посуд, залити 500 мол води, довести на плиті до кипіння, остудити й процідити. У рідку фазу відвару додати 250-300 мол незбираного молока коровячого; довести відвар цукровим сиропом до обсягу, рівному 1 літру, і давати його як лікувальна підгодівля по 150-250 мол на родину бджіл протягом 4-5 доби; через 3-4 доби курс лікування можна повторити.
Байварол виготовлений у вигляді смужок, які опускають у межрамочные простору вулика в центральній зоні гнізда й утримують у ньому від 15 доби до 6 тижнів.
Битт випускається у формі 12,5 %-ного эмульгированного концентрату в ампулах 1 мол, 2 мол і флаконах ємністю 5 мол, 10 мол. Застосовують препарат у формі 0,00625 % -ний суспензії, при готуванні якої використовують чисту водопровідну воду в обсязі, обумовленому по таблиці:
Билин, мол.
Вода, літрів.
Обробити бджолиних родин.
0,25.
оЗ 1,0.
2,0 5,0 10,0.
0,5 1,0 2,0 4,0 10,0 20,0.
5 10.
20 40 100 200
Отриману емульсію використовують протягом дня її готування шляхом поливания зі шприца, мірного флакона, що дозує насадки, шприца-автомата в межрамочные простору по 10 мол на вуличку бджіл. Обробку бджолиних родин проводять тільки восени в період формування зимового клубу при відсутності в них розплоду, при температурі зовнішнього повітря до 0 °С, дворазово з інтервалом 7 доби.
Варооль випускається в скляних ампулах ємністю 5 мол. Препарат застосовується пізньою осінню в період найменшої кількості розплоду бджіл, при температурі окру-.
13. Я-123.
жающего повітря не нижче плюс 2—4 °С, однократно. Перед початком обробки бджіл уміст однієї ампули із препаратом розчиняють в 500 мол кипяченій і охолодженій до 35— 40 °С води. Отриману суспензію препарату поливають у межрамочные простору гнізда зі шприца по 5-6 мол на вуличку бджіл.
Молочна кислота застосовується у вигляді водяного розчину 10 %-ний концентрації. Для готування розчину використовують кипячену й охолоджену до 30—35 *3 воду; використовують розчин у свіжоприготовленому виді. Приготовленим розчином обприскують бджіл за допомогою мелкодисперсного аерозольного розпилювача («Блиск», «Росинка» і ін.) безпосередньо на соторамке, направляючи смолоскип аерозолю з відстані 35—40 див під кутом стосовно стільника 45 ° знизу над гніздом бджолиної родини.
На обробку однієї соторамки використовують 8-10 мол робочого розчину .препарату. Протягом активного сезону обробляють 4 рази, при температурі навколишнього повітря не нижче 14 *С. Дві обробки з інтервалом в 10 днів проводять навесні після обльоту бджіл і санітарної обробки вуликів і дві обробки з інтервалом в 10 днів - після головного медозбору й добору в бджолиних родин товарного меду, до утворення зимового клубу бджіл.
Санвар — емульсія на жировій основі. Використовують препарат при температурі атмосферного повітря не вище 25 °С (знижена температура не є перешкодою для застосування лікарського засобу) один раз — навесні після очисного обльоту бджіл, другий раз — у період інтенсивного розвитку бджолиних родин за 3—4 дні до масового виходу з розплоду молодих бджіл, третій раз — восени дворазово з інтервалом в 10—15 днів після виходу основної маси молодих бджіл з розплоду. У всіх випадках доза препарату, наносимая на пористий картон або папір (розташовувані на дно вулика або сітчастого підрамника), 20 мол на гніздо ра-мочного вулика й 15 мол на кожний корпус бджіл багатокорпусного вулика. Експозиція 10-12 днів.
Тимол — безбарвні кристали або порошок з характерним заходом пряно-пекучого смаку. Застосовують препарат при температурі навколишнього повітря не нижче плюс 7—8 °С и не вище 27 °С. Протягом сезону проводять три курси лікування родин: один курс - навесні або влітку - до початку головного медозбору, другий курс - відразу ж після відкачки товарного меду, третій курс - восени, коли відсутній розплід, але зимовий клуб бджіл ще остаточно не сформований. Лікувальні обробки тимолом проводять методом розпилення по верхнім брускам соторамок гнізда в дозі 0,25 г на вуличку бджіл дворазово з інтервалом 7 доби, а при сильній поразці родин трикратно через 4 доби. Препарат можна застосовувати в тканевых мішечках розміром 5x5 або 10 х 10 див у дозі 10,0—15,0 г на родину, при цьому растертый порошок препарату в мішечках розміщають на верхніх брусках серединних соторамок гнізда в задньої стінки вулика. Краще, якщо мішечки виготовлені комбінованими, коли нижня їхня половина — тихорєцька, а верхня — з поліетиленової плівки. При використанні мішечків препарат можна тримати у вуликах весь активний для бджіл сезон, додаючи в них тимол у міру його випару (через 3—4 тижні); при температурі навколишнього повітря вище 27 °С мішечки з тимолом з вуликів видаляють.
Тиолин — напівпрозора рідина зі специфічним заходом. Випускається препарат у формі термічних картонних смужок, розміром 2x6 див, що містять по 0,1 г діючої речовини. Обробку бджолиних родин тиолином проводять увечері або рано ранком, коли основна маса бджіл перебуває у вуликах, при температурі зовнішнього повітря не нижче плюс 14 °С. Перед обробкою родин вулики герметизируют, на дно вуликів поміщають сітчасті підрамники. Зверху гнізда кладуть стельові дошки або холстик, утеплювач, потім папір або поліетиленову плівку й накривають вулики кришкою. Смужку тиолина прикріплюють до одного кінця дроту, довжина якої повинна бути 20 див, потім запалюють, полумя гасять і в тліючому виді опускають у гніздо зверху між крайніми соторамками, попередньо розширивши простір між ними до 3 див, або поміщають неї на металеву пластину й уводять у вулик через нижній льоток. Під час обробки льотки вуликів на 30 мінут закривають. Обробку бджолиних родин проводять: навесні - два-три рази через 2448 годин (витрата препарату 2-3 смужки на бджолину родину в 12-ти й 20-рамковому вулику й одна смужка - у ра-мочном вулику), при поразці кліщем понад 10 % із гнізд видаляють розплід, формують отводки й на другий день основні родини обробляють два-три рази з інтервалом 24-48 годин, а бджіл в отводках - через 21 день після їхнього формування трикратно з інтервалом 24 години (обробку закінчують за 30 днів до головного медозбору); улітку,- після добору від родин бджіл товарного меду два-три рази через 24-48 годин; восени- після виходу молодих бджіл з розплоду й формування гнізд родин для їхнього зимового змісту трикратно з інтервалом 24 години.
Фольбекс — картонні смужки зеленого цвіту розміром.
2 x 10 див, просочені препаратом. Фольбекс застосовують навесні після обльоту бджіл і восени - після добору з вуликів товарного меду дворазово з інтервалом 24 години (витрата препарату на одну обробку - 1 смужка на 6 гніздових сотора-мокнув, обсиживаемых бджолами). Обробку бджолиних родин фольбексом проводять так само, як і тиолином.
Фольбекс В А — картонні смужки жовтогарячого цвіту розміром 2 х 10 див, просочені препаратом, приймають навесні й восени по чотирьох разу з інтервалом 4 доби з розрахунку — одна смужка на 7 гніздових стільників, зайнятих бджолами, на кожну обробку. Спосіб застосування препарату такий же, що й спосіб застосування тиолина.
Фенотіазін випускають у вигляді таблеток, смужок або цигарок. Перед обробкою родин даним препаратом вулики герметизируют так само, як і при обробці тиолином, на дно (як і при застосуванні всіх інших препаратів) поміщають сітчасті підрамники з жировими придонними пастками для збору кліщів, що обсипають. Термічні препарати фе-нотиазина кладуть на металеву пластинку, підпалюють і в тліючому виді вводять через нижній льоток на дно вулика. Термічні смужки й цигарки можна так само, як і смужки тиолина, підвішувати на дроті в межрамочное простір. Льотки вуликів у період згоряння препарату повинні бути закриті протягом 20-30 хв. Протягом активного пасічницького сезону проводять два курси обробок: у весняно-літній період до початку головного медозбору й після головного медозбору й добору з вуликів товарного меду (краще, коли в родинах відсутній осінній розплід). Кожний курс повинен складатися із трьох послідовних обробок бджолиних родин з інтервалом 24 години. Разова доза препарату на бджолину родину - 1 термічна таблетка або 2 термічні смужки, або 1 термічна цигарка на 12 соторамок, обсиживаемых бджолами.
Варроксан Т-1 — термічні таблетки (аналог фенотиазина). Бджолині родини обробляють препаратом у весняний і осінній періоди трикратно з інтервалом 7 доби. Разова доза препарату на обробку бджолиної родини - 1 таблетка на кожний корпус стільників вулика, обсиживаемых бджолами. Обробку родин варроксаном Т-1 припиняють за 30 днів до головного медозбору; восени бджіл обробляють після добору.
3 вуликів товарного меду. Обробку бджолиних Родин даним препаратом здійснюють так само, як і таблетками фенотіазіну.
ЦПК-15 — термічні гранули створені на основі фенотіазіну. Гранули препарату закріплюють на дроті, підпалюють і опускають у тліючому виді в межрамочное пространство попередньо загерметизированного вулика, льоток вулика закривають на ЗО хв. Обробку бджолиних родин проводять навесні після обльоту бджіл дворазово з інтервалом 7-10 доби.
Варроазин — термічні таблетки (аналог фенотіазіну) . Препарат застосовують так само, як і фенотіазін у таблетках навесні й восени при температурі не нижче плюс 14 °С и не вище плюс 29 °С. Доза препарату - 3 таблетки на сильну родину, 2- на середньої сили, 1- на слабку родину. Навесні обробку бджолиних родин проводять дворазово з інтервалом 89 доби, восени - четырехкратно з інтервалом 3 доби.
Мурашина кислота. Для лікування бджіл від варроатоза можна застосовувати технічну мурашину кислоту марок А и Б (ДЕРЖСТАНДАРТ 1706-78 або ГОСТ 5848-73) концентрації 86-.
99 %. Лікування бджіл мурашиною кислотою проводять при тим.
пературе навколишнього повітря від 14 до 25 *3 весною (після.
обльоту бджіл) двічі протягом 3—5 доби з інтервалом 12 су токовище й у літньо-осінній період (після добору з вуликів товарно.
го меду) — однократно протягом 3—5 доби. Застосовують киць.
лоту декількома способами: у поліетиленові пакети розміром 20 х 30 див поміщають 3 листи картону 15 х 25 див і.
товщиною 3 мм кожний, наливають 30—50 мг кислоти, кінці пакетів щільно закривають, двічі перегинаючи верхній край. Після повного усмоктування кислоти картоном у пакетах справи.
ют два отвори з однієї сторони діаметром 1,5—2 див і кла дутий їхніми отворами долілиць над серединою гнізда ближче до задньої.
стінки вулика на бруски висотою 1—1,3 див; у флакон ємністю.
100 мол з діаметром горлечка 2 див наливають 30—50 мол киць.
лоти й вставляють у нього бавовняний ґніт, один до нец якого витягають із флакона на 2—3 див назовні. За тим флакон підвішують до порожньої рамки, що поміщають між двома крайніми соторамками; у капронові кришки, призначені для побутових потреб, наливають 3 мол кислоти й поміщають їх по однієї на родину посередине гнізда на верх ниє бруски соторамок ближче до задньої стінки вулика, прикрыва.
ют їхнім картоном, залишаючи простір (отвір) в 1,5—2 див для випару кислоти; у корпус випарника ЙМК1 поме стить гігроскопічний матеріал (вата, марля, картон) і на лити до 50 мол кислоти, кришку щільно нагвинтити на виступ.
корпуса, потім кришку на 2—3 обороти відгвинтити й поста.
вити випарник у вулик на верхні бруски соторамок посере дині гнізда ближче до задньої стінки вулика.
Щавлева кислота — білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді (ДЕРЖСТАНДАРТ 22180-76 або ТУ 141047-79), застосовується у вигляді 2 %-ного розчину в чистій водопровідній або дистильованій воді. Робочий розчин го-.
389.
товят перед застосуванням, підігріваючи його до плюс 40 *3, зачи.
вают у колбу аерозольного розпилювача й обприскують бджіл.
безпосередньо на соторамках, по черзі виймаючи їх з вулика. При цьому смолоскип аерозолю направляють під кутом 45—.
60 ° до поверхні стільника з відстані 30—35 див. На обробку однієї соторамки витрачають 10—12 мол розчину. Протягом ак.
тивного сезону бджіл обробляють таким розчином 4—6 разів при температурі навколишнього повітря не нижче плюс 14.
°С:.
дворазово навесні після масового обльоту бджіл з інтервалом в.
12 днів; дворазово влітку після добору з вуликів товарного ме так з таким же інтервалом; дворазово восени після виходу ос новной маси молодих бджіл з розплоду з інтервалом в 12 днів.
Варроабраулин — порошок кремового цвіту, з розміром часток 0,1 мм, пряного заходу застосовується для лікування бджіл при температурі навколишнього повітря не нижче 15 °С: навесні — після масового обльоту бджіл і восени — відразу після добору з вуликів товарного меду. Курс лікування складається з 3-5 обробок з інтервалом 6-7 доби. Застосовується препарат шляхом розпилення (опудривания) стільників із сидячими на них бджолами з дустораспылителя в дозі 3-4 г на одну соторамку.
КАС-81 — рідина коричневого цвіту, гіркого смаку, специфічного заходу. Препарат готовлять перед обробкою бджіл, для чого беруть 50 г бруньок сосни, зібраних навесні в період набрякання (не більше 4 див від верхівки), 50 г сухого полиню гіркої, заготовлюваної під час вегетації, і сухого полиню гіркої періоду цвітіння - 900 г (сушать у тіні). Отриману суміш закладають у чистий емальований посуд, додають до неї 10 л води й кипятять на слабкому вогні протягом 2-3 годин. Потім посуд з нагрівача знімають, утеплюють (вкутують) і залишають у такому виді на 8 годин, після чого вміст фільтрують через 2-3 шаруючи марлі, рідку фазу настою додають у цукровий сироп (30-35 мол на 1 л сиропу), що скармливают потім в обсязі 5-10 л на родину бджіл в 3-4 прийоми.