iнформацiя про мед та його властивостi i лiкувальнi засоби
лікування бджолами

Щорічна заміна маток

Щорічна заміна маток

Раніше була показана доцільність щорічної заміни маток при інтенсивному пчеловождении, оскільки при цьому підвищується продуктивність родин і зменшується ймовірність роїння. У загальній постановці питання ясне — маток треба міняти щорічно. Залишилося зясувати, коли і як їх міняти. Способи підсадження нової матки в родину («як міняти») розглянемо далі, а зараз докладно поговоримо про те, коли треба міняти маток.
Наявність матки в родині впливає на літну роботу бджіл по зборі нектару і його переробку в мед. Присутність матки - важлива й необхідна умова ефективного використання медозбору й високої продуктивності родини. При відсутності матки в родині значно вповільнюються, а потім і зовсім припиняються всі основні її функції: виділення воску й будівництво стільників, вирощування розплоду, збір нектару, пилки і їхня переробка. З появою в родині плодової матки, якщо родина не встигла отрутневеть, всі функції родини як цілісної біологічної системи поступово відновляються.
У загальному випадку заміна матки в родині може відбутися в такий спосіб: 1) самостійним виведенням у родині свищевой (ройовий) матки; 2) постановкою в родину зрілого маточника; 3) підсадженням неплодової матки; 4) підсадженням плодової матки.
Самий тривалий за часом варіант заміни матки на свищевую був детально проаналізований П.П. Цибульским (1975). Суть експерименту полягала в тому, що в однакових умовах рівнявся медозбір піддослідних родин, у яких відбирали плодову матку, з медозбором контрольних родин, у яких була плодова матка. Медозбір контрольних родин на графіку відповідає 100%, а зменшення або збільшення медозбору.
піддослідних родин щодо контрольного рівня позначено відповідної кривої.
У результаті в піддослідних родин від моменту відбору матки до відновлення нормального стану родини були виділені чотири тимчасових періоди, у яких стан родини характеризується різними
процесами (мал. 1.4).
Перший період. Починається з моменту відбору матки й закінчується закладкою свищевых маточников. У більшості випадків бджоли починають закладати маточники вже через кілька годин після відбору матки. Основна кількість свищевых маточников вони закладають протягом першої доби. Перший період характеризується різким зниженням кількості принесеного в гніздо корму (у середньому більш ніж на 60%).
Другий період. Наступає із часу закладки маточников і триває до виходу неплодової матки з маточника. Тому що бджоли можуть закладати свищевые маточники не тільки на одноденних личинках, але й на двух-и навіть триденних, то тривалість цього періоду може коливатися від 9 до 12 днів. Відразу після закладки маточников принесення корму бджолами різко збільшується, але ніколи не досягає вихідного рівня. Період характеризується поступовим зниженням кількості вирощуваного розплоду й зниженням активності бджіл по зборі корму. Принесення корму бджолами в цей період у середньому на 25,6% менше, ніж у контрольних родинах.
Третій період. Починається з виходу неплодової матки з маточника й закінчується з початком яйцекладки молодої матки. Середня тривалість періоду - 14 днів. До кінця періоду в гнізді, як правило, уже повністю відсутній розплід, оскільки останні яйця стара матка відклала 23-26 днів назад. Цей період також характеризується триваючим повільним зниженням продуктивності в середньому на 40%.
Четвертий період. Починається із часу появи в родині яєць від молодої матки, що спарилася. Закінчення цього періоду, коли піддослідна родина стабільно вийде на рівень медозбору контрольної родини, буде визначатися якістю молодої матки, але при будь-якому розкладі не може бути менше 40-45 доби.
З появою яєць від молодої матки активність бджіл різко зростає на зразок активності ройових бджіл після обґрунтування риючи на новому місці. Тому початок четвертого періоду характеризується різким, стрибкоподібним збільшенням принесення корму у вулик (у середньому до 155%). Але ця висока активність бджіл відзначається лише в перші 12-18 днів, а потім також різко починає знижуватися й падає до 50-55% принесення контрольних родин, після чого починає поступово збільшуватися. Різке зниження продуктивності в цей період пояснюється ослабленням родин через початок масового відходу старих бджіл. Бджоли ж молодої матки до цього моменту ще не почнуть народжуватися. А от як тільки ці бджоли починають зявлятися, родина поступово збільшується по чисельності, і так само поступово починає збільшуватися її продуктивність. Швидкість нарощування продуктивності тепер визначається в основному яйценосністю молодої матки.
З наведених даних видно, що при такому варіанті заміни матки вихідна продуктивність родини може бути відновлена при сприятливій обставині не раніше, ніж через 2-2,5 місяці. Це означає, що в поточному сезоні така родина товарного меду не дасть. Отже, при інтенсивному пчеловождении такий варіант заміни матки на свищевую не є оптимальним і може застосовуватися тільки у виняткових обставинах, що лежать за рамками інтенсивного пчеловождения.
Варіант заміни старої матки на зрілий маточник можна здійснити двома способами: 1) видалити стару матку із гнізда й через 1—2 години, коли родина відчує осиротение, поставити на рамку зрілий маточник; 2) не видаляючи стару матку із гнізда, поставити в останню повну вуличку зрілий маточник.
При першому способі постановки маточника родина буде поводитися як осиротіла й у такій родині будуть спостерігатися ті ж характерні періоди, що й при висновку родиною свищевой матки. Єдина різниця - тривалість другого періоду (див. мал. 1.4) зменшиться з 10-12 до 2-3 днів.
Скорочення загального періоду відновлення нормального стану родини на 7-10 днів при його тривалості близько 2 місяців принципово нічого не міняє, і тому цей спосіб одержання молодої матки теж не можна визнати оптимальним.
При другому способі постановки маточника (якщо він буде прийнятий) до виходу молодої матки стара матка продолжает працювати, родина ознак осиротения не проявляє й нормально працює. Як правило, після виходу молодої матки стара матка через якийсь час пропадає й до запліднення молодої матки в родині переривається откладка яєць. Тривалість цього безрасплодового періоду становить у середньому 14 днів.
Це «вікно» можна використовувати з користю для справи, якщо за 7-10 днів до короткого бурхливого хабар (наприклад, з акації) у родину дати зрілий маточник. Процеси, що відбуваються при цьому в родині, схематично показані на мал. 1.5. Необхідно помітити, що схематичне зображення цих процесів умовно й відбиває якийсь один з безлічі можливих у цьому випадку варіантів. Треба також мати на увазі й та обставина, що для виходу молодої матки на максимальний темп яйцекладки реально буде потрібно 10-12 днів. Я ж у вихідних допущеннях думав, що вже з першого дня матка починає яйцекладку з максимальним темпом. Це допущення зроблене для полегшення розуміння суті пропонованого способу.
Вихідні допущення:.
1.
Яйценосність матки - АЯ = 1,5 тис/доба.
2.
Молода матка виходить із маточника через 2 дні.
після постановки, а через 14 днів починає яйці кладку.
3.
Бурхливий хабарів починається через 8 днів після поста.
новки маточника й триває 12 днів.
З наведеної схеми видно, що в даному варіанті за час медозбору родина буде вигодовувати всього 6,0 тис. відкритого розплоду, а протягом 8 днів вона взагалі буде повністю вільна від виховання розплоду й зможе займатися тільки медозбором. Зрозуміло, що це позитивно вплине на продуктивність родини, але «платити» за це прийде пізніше частковим ослабленням сили родини, що почнеться на 21-й день після відбору старої матки й протриває біля місяця.
Зробимо прикидочный розрахунок можливої добавки меду в розглянутих умовах.
1. Кількість відкритого розплоду, що вигодовується до запечатування, за час медозбору 12 днів без відбору матки.
К
рО>= ДЯ-12 = 1,5 тис/доба • 12 доби = 18 тис.
2.
Те ж саме при відборі матки (див. мал. 1.5).
К
(2) = 4,5 тис. + 1,5 тис. = б тис.
3.
Різниця.
Дор= К
<
p>1
»- К
<
p>2)
= 18 тис. - б тис. = 12 тис.
Якщо врахувати, що на виховання 1 кг бджіл (10 тис. шт.) родина затрачає 1,2 кг меди, то пряма добавка меду складе 1,5 кг. Крім того, за рахунок підключення на медозбір бджіл, що вивільнилися від годівлі розплоду, може бути отримана добавка ще не менш 2-3 кг меди. Тоді загальна добавка складе на кожну родину не менш 3-4 кг меди в порівнянні з родинами, де плодова матка працювала у звичайному режимі.
Як буде показано далі, подібні прямі розрахунки відбивають тільки частина процесів, які будуть проходити в родині при такій ситуації. Справа в тому, що відкритий розплід, крім того, що споживає корм, має ще потужний стимулюючий вплив на активність бджіл-складальниць. Однак дослідження показують, що інтенсивне вирощування бджолами розплоду під час короткого бурхливого хабар (до 18 днів) все-таки знижує біологічний потенціал по зборі корму. Так, Г.Н. Котова й H.JI. Буренин (1971) із цього приводу говорять, що при нетривалому хабарі (до двох тижнів) медозбір буде тим вище, чим менше в родині в цей час буде вирощуватися відкритого розплоду. З обліком усього цього мої пропозиції по використанню безрасплодного «вікна» на короткому бурхливому хабарі для підвищення медозбору можна вважати цілком коректними.
Крім того, варто врахувати й те, що бджоли, що не виховують розплід, живуть значно довше й мають у своєму розпорядженні внутрішні резерви для інтенсивної роботи на медозборі. Ці бджоли певною мірою будуть схожі на енергійних бджіл з ройової родини.
Що стосується неминучості ослаблення родини за рахунок відбору плодової матки, те, якщо до наступного головного медозбору буде хоча б 30-35 доби після закінчення короткого медозбору, тоді можна розраховувати на відновлення сили родини до початку наступного медозбору.
Щодо короткого медозбору можна дотримуватися такого правила: чим менше родина мінімально достатньої сили (2,5—3,0 кг) буде вирощувати відкритого розплоду під час короткого медозбору (до 15-18 днів), тим більше вона збере меду на цьому медозборі. У противному випадку велика кількість бджіл замість медозбору буде займатися вихованням розплоду, а молоді бджоли із цього розплоду зявляться вже після закінчення медозбору й не зможуть взяти участь у його використанні.
При тривалому медозборі (до 30-35 доби) вирощування родинами розплоду без яких-небудь обмежень, навпаки, буде сприяти максимальному використанню хабар, оскільки при цьому сила родини протягом усього хабар буде залишатися постійної або навіть рости. Різке ослаблення родини почнеться відразу після закінчення медозбору, але зменшення кількості «їдців» у цьому випадку буде тільки сприяти збільшенню виходу товарного меду.
Однак повернемося до розглянутого питання.
Пропонований спосіб заміни матки постановкою зрілого маточника краще реалізувати в тому випадку, якщо короткий хабарів буде мати місце в районі розташування пасіки й переїжджати на хабарів не буде необхідності. Такі обмеження накладаються тим, що після народження молодої матки аж до початку відкладання нею перших яєць не можна міняти місце розташування вулика. У процессе дозрівання й спарювання матка кілька разів вилітає з вулика для орієнтування й шлюбних польотів. Якщо в один із цих вильотів вулик виявиться на новому місці, то матка може втратитися.
Альтернативою може бути ранній виїзд за 7-10 днів до початку медозбору й установка маточника вже на місці нової дислокації. Однак такий варіант не буде оптимальним у змісті використання майбутній хабар краще виїжджати на хабарів з початком розпускання перших квітів продуктивного медоноса.
І ще одна складність. Далеко не завжди родина із працюючою плодовою маткою приймає маточник, тому прогнозувати результат здійснення такого способу заміни матки досить складно. Звичайно приймаються від 65 до 90% поставлених маточников.
Застереження. Проводити зміну маток цим способом можна тільки при наявності в природі великого хабар, якщо ж він невеликий і у вулик надходить щодня до 1-0,5 кг нектару, те краще цей спосіб не застосовувати, оскільки при слабкому хабарі постановка у вулик маточника може спровокувати входження родини в ройовий стан, особливо якщо родина - сильна.
Залежно від обстановки й бажання бджоляра строки постановки маточника можуть відрізнятися від пропонованих мною. Але в кожному разі вони повинні привязываться до початку медозбору, а безрасплодное «вікно» доводиться на розпал медозбору.
Третій варіант заміни — підсадження в родину неплодової матки.
Поводження родини в цьому випадку буде багато в чому залежати від способу підсадження матки: якщо родина відчує осиротение, те відбудеться тимчасове зниження продуктивності, якщо ні, те медозбір буде тривати у звичайному темпі. Що стосується происходящих у родині процесів при цьому варіанті заміни матки, то вони по суті своєї не відрізняються від процесів, що відбуваються при варіанті постановки в родину зрілого маточника. Різниця в строках появи нової матки в 2- 3е доби нічого принципово не міняє, хіба що буде трохи скорочений період відновлення вихідної сили родини. Але основні достоїнства й недоліки цього варіанта заміни матки будуть такими ж, як і при варіанті постановки зрілого маточника.
Четвертий варіант — підсадження в родину плодової.
матки.
Цей варіант заміни характеризується мінімальною тривалістю періоду перехідних процесів у родині. У середньому, з урахуванням втрати часу безпосередньо на підсадження матки й з урахуванням часу виходу матки на стабільний темп яйцекладки, перехідний період буде становити 5-7 доби. Однак цей невеликий «провал» у силі родини (який, до речі, почнеться через 21 добу після підсадження матки) у практичному бджільництві можна не враховувати. Та й до всього іншого, якщо нова матка буде якісної, можна розраховувати на подальше більше різке посилення родини й на швидкий вихід сили родини на її біологічний потенціал.
Узагальнюючи всі перераховані вище варіанти заміни матки, можна розташувати їх у порядку пріоритетного використання стосовно до інтенсивного пчеловож-дению.
1-й варіант — підсадження в родину плодової матки. Є самим пріоритетним варіантом, оскільки в цьому випадку сила родини залишається практично незмінної. Тому заміна матки по цьому варіанті може проводитися в будь-який час активного сезону без обліку строків початку або закінчення медозбору. Визначальним фактором у виборі строків підсадження плодової матки буде тільки наличиє або .відсутність сприятливих умов для гарантованого прийому матки родиною.
Більш докладно про реалізацію цього варіанта див. у додатках 1 і 2.
2-й варіант — підсадження в родину неплодової матки. Обмеження в застосуванні цього варіанта повязані з ослабленням сили родини, що починається на 21-е доба після підсадження й триває 30-35 днів. Якщо в даній місцевості є короткий (10-15 доби) бурхливий медозбір (наприклад, з акації), а до наступного медозбору (наприклад, із соняшника) буде більше 30-35 днів, то такий варіант заміни може бути використаний. При цьому строк підсадження неплодової матки повинен привязываться до початку короткого медозбору таким чином, щоб медозбір встиг закінчитися до початку ослаблення родини (на 21-е доба після підсадження матки).
3-й варіант — установка в родину зрілого маточника. По суті, мало чим відрізняється від варіанта 2.
В інтенсивному пчеловождении застосування цих останніх двох варіантів заміни матки можна вважати припустимим, однак обоє ці варіанта не є оптимальними.
Більш докладно про реалізацію варіантів 2 і 3 див. у додатку 4.
4-й варіант — самостійне виведення родиною свищевой матки. Є неприпустимим варіантом заміни матки при інтенсивному пчеловождении.
Розглянуті чотири варіанти підсадження матки можна вважати способами прямої заміни матки. Однак у практичному бджільництві існують ще й способи непрямої заміни матки. Один з них - підсадження (заміна) матки через отводок. Цей спосіб сполучає заміну матки в родині з одночасним проведенням противороево-го прийому. Реалізація способу полягає в тому, що в новому корпусі формується отводок від родини й в отводок, залежно від часу оставшегося до медозбору, дають зрілий маточник, неплодову або плодову матку. Корпус із отводком ставлять через глуху стелю на верх родини. Після початку яйцекладки молодої матки родини можна обєднати. Найкраще обєднання робити за 8-10 днів до початку головного хабар. Тоді до початку медозбору (через 9 днів після обєднання й провалля старої матки) у родині залишиться відкритий розплід тільки від молодої матки.
Безсумнівні достоїнства цього способу: повна відсутність розриву в яйцекладці; у родині одночасно проводиться ефективний противороевой прийом; до початку головного хабар родина додатково підсилюється бджолами від молодої матки.
Зауваження. Про варіант тихої зміни матки, що теж можна вважати оптимальним, я нічого не говорив, оскільки управляти процесом тихої зміни матки бджоляр практично не може. І якщо в якійсь родині буде зафіксований початок тихої зміни матки, то заважати цьому процесу не треба. Після виходу нової матки з одного з 2- 3 маточников тихі зміни треба зафіксувати цей факт у пасечном журналі й у поточному сезоні в цій родині матку більше не міняти.
>