ЕЛЕКТРОПІДІГРІВАННЯ ВУЛИКІВ НАВЕСНІ

ЕЛЕКТРОПІДІГРІВАННЯ ВУЛИКІВ НАВЕСНІ

Одним із прийомів інтенсивного пчеловождения, що дозволяють забезпечити швидкий ріст родин провесною, є використання електропідігрівання вуликів.
Докладно про застосування електропідігрівання говорилося в книзі «Основи бджільництва», а також у цій книзі ледве вище по ходу викладу.
До всьому сказаному про практичну сторону використання електропідігрівання навесні можна додати наступне.
Ще до виставки бджіл із зимовника треба обовязково перевірити справність апаратури терморегулювання й проводки, що підводить, звертаючи особливу увагу на місця спайок і зєднань.
Звертаю увагу на те, що внутриульевой підігрівник при весняному використанні повинен розміщатися в подрамочном просторі й підігрівати гніздо не в одному місці, а по можливості на більшій площі під-гніздового простору, за винятком окололеткового простору. Цим вимогам задовольняє підігрівник відкритого типу. У ньому нагрівальний елемент розташований таким чином, що в окололетковом просторі природно створюється холодна зона, що перешкоджає безцільному вильоту бджіл у непогожу погоду.
В одній середній по силі родині в подрамочном просторі ближче до нижніх брусків треба встановити термодатчик. У цьому ж місці встановлюється й контрольний термометр. Найкраще термодатчик і термометр уводити у вулик через отвори діаметром 25 мм, зроблені в бічних стінках дна (мал. 1.10).
Термодатчик обовязково треба помістити в шматочок хлорвінілової трубки, щоб виключити до нього доступ бджіл, і закріпити його на деревяній паличці. Після введення термодатчика й термометра усередину вулика щілини в просвердлених отворах треба обовязково щільно законопатити ватою.
Контроль нормального функціонування апаратури терморегулювання виробляється по світловій сигналізації на передній стінці апаратури, по контрольним све-тодиодам на кожному вулику й за показниками контрольного термометра.
Апаратура підігріву включається після виставки родин і першого обльоту бджіл. Як було сказано раніше, спочатку встановлюються невисокі температури підігріву в межах 15—20 °С с поступовим їхнім підвищенням до 26— 27 °С у подальшому. Гніздо бджіл при цьому обовязково повинне добре утеплюватися. Якщо використовуються тонкостінні вулики, то при роботі схеми підігріву такі вулики бажано утеплити й зовні. У крайньому випадку, можна на.
кожний вулик надягти целофановий чохол, заправивши його верхню частину під дах. Нижня частина чохла не повинна перекривати льоток, тому її краще надійно прибити планками до передньої стінки вище льотка.
Целофановий чохол навесні не перешкодить при будь-якій товщині стінки, оскільки він не тільки охороняє від видування тепла через неминучі щілини в стиках вулика, але й сприяє підтримці усередині вулика так необхідної в цей час вологості. А в сонячну погоду парниковий ефект під чохлом буде сприяти підтримці тепла й економії електроенергії.
При використанні весняного електропідігрівання.
треба обовязково організувати посилену приточно-.
витяжну вентиляцію. Для цього в міру підвищення.
подрамочной температури необхідно розширювати.
нижній льоток, а також у задній частині стельового.
• 2 утеплення відкрити отвір площею не менш 4—5 див .