Із сказаного випливає, що якщо відразу після виставки в процесі весняної ревізії гніздо бджіл було наведено у відповідність із силою родини й укомплектовано необхідною кількістю корму, то біля місяця про розширення гнізда можна не думати. Однак після цього строку треба починати оглядати гніздо. Якщо бджоли вже почали заселяти останні по краях повні вулички, то гніздо необхідно розширювати.
Розширення гнізда в цей період росту родини треба проводити або маломедными рамками, або ж світлою сушею. Перед постановкою рамки бажано прогріти й збризкати медяної ситої або цукровим сиропом.
Надалі в міру росту родини й освоєнні першого расплодного корпуса розширення роблять повними корпусами. Якщо до моменту постановки другого корпуса в при-, роді буде хоча б підтримуючих хабарів і в гніздах зявляться сліди «побілки» стільників (ознака початку воско-виділення в бджіл), то в другий корпус ставлять 6-8 рамок суши й 2-4 рамки вощини.
При постановці наверх другого й наступного корпусів треба попередньо переконатися в тім, що в нижньому корпусі немає медяного «барєра», що утвориться при наявності у верхній частині стільників смужок запечатаного меду. Через цей «барєр» бджоли неохоче переходять у верхній корпус. Для поліпшення умов переходу треба розкрити запечатаний мед на 3-4 центральних рамках, де цей «барєр» самий тонкий.
У міру росту родини подальше розширення гнізда при наявності підтримуючий хабар може вироблятися тільки вощиною. Найбільше рясно бджоли виділяють віск у першій половині літа. Відбудовані в цей час стільники відрізняються високою якістю й складаються в основному із бджолиних осередків. Тому, як тільки бджоли почнуть будувати нові стільники, їх треба максимально завантажувати будівельною роботою й у гніздо на розширення ставити тільки вощину.
З початком головного медозбору бджоли вже неохоче й тільки по крайній нужді відбудовують нові стільники. Тому завжди треба прагнути до того, щоб бджоли відбудували максимальна кількість нових стільників ще до початку головного медозбору.