У свій час, коли я збирав матеріал для написання книги про роїння бджіл, мені вдалося в «Російському пчеловодном листку» за 1898 рік, № 10 знайти цікаву думку відомого в ті часи бджоляра Снежневского. От що він тоді писав: «Осередок заміняє собою утробу матері, де бджола одержує своє життя й розвиток... Якщо матка знесе яєчко в старий тісний осередок, то новонароджена бджола вийде коротше й тонше попередниць, і, зрештою, бджоли, що виходять із цього осередку, будуть представляти здрібнювання й виродження виду, тому бджоли для підтримки свого виду в чистоті не повинні довго користуватися своїм гніздом, а прагнути виводити дитинку у свіжій вощині (так тоді називали стільники. - В.К.)... Гніздо, у якому бджоли не мають змоги правильно розводити дитинку, не має для них ніякої ціни. Родина бджіл повинна почувати відразу до старого гнізда. От це-та відраза від старого гнізда або тяжіння до нового, інакше кажучи, прагнення до збереження виду й лежить в основі роїння».

Мені здається, що в цій цитаті зовсім спокійно можна в самому її кінці додати слова «...або зльоту бджіл». Адже «відраза до старого гнізда» має біологічну основу, і проявлятися воно, на мій погляд, може як.

у вигляді роїння влітку, так і у вигляді зльоту родини восени. Може хтось і не погодиться з такою постановкою питання. Цілком допускаю. Але якщо я скажу, що старі чорні стільники в гнізді ніколи не будуть для родини консолідуючої (обєднуючим) фактором, те, думаю, що незгодних стане менше... Тому можна вважати, що наявність у гнізді старих чорних стільників способствовует осінньому зльоту бджіл при наявності інших більше вагомих причин.

>