Інші методики введення.

Інші методики введення.

Крім звичайного укусу, існує кілька інших способів застосування бджолиної отрути живих бджіл.
«Міні-укус» полягає в тому, що жало віддаляється зі шкіри вже через кілька секунд, щоб була уведена доза отрути, що менше загальної кількості отрути в отрутних залозах. Ця методика може бути особливо корисної для першого тестового укусу, метою якого є перевірка можливості виникнення алергійних реакцій у пацієнта. По перших попередніх оцінках жалкий механізм бджоли безупинно виділяє приблизно 90% отрути протягом першої мінути, що дозволяє терапевтові оцінювати обсяг уведеної отрути залежно від минулого часу.
У продажі є спеціальна сітка з дуже дрібними комірками, що накладають на шкіру в місці укусу. Укус виробляється через дрібну сітку, через комірки якої легко може проходити жало, але не проходить міхур з отрутою. Важливо, щоб бджола перебувала під контролем протягом всієї тривалості укусу, щоб уникнути її зльоту й відриву міхура. Ця операція закінчується видаленням ґрат, на якій усе ще перебуває бджола. Ґрати видаляють жало зі шкіри, що дає можливість бджолі полетіти, причому її жалкий механізм може залишитися интактным. Проте, така техніка затримує проведення сеансу.
Мікроукуси використовуються, головним чином, на Сході, зокрема - у Японії, Кореї й Китаї. Одна з характеристик цієї методики складається в прямому використанні жалкого механізму бджоли (а не всієї бджоли) - система, при якій механізм витягає із бджоли за допомогою маленького пінцета, а.
потім використовується для обережного проколювання шкіри пацієнта в стратегічних крапках. Фактично використовуються рефлекторні реакції на укус. При цьому один жалкий механізм, при обережному прикладанні до шкіри, може бути використаний для приблизно двадцяти мікроукусів. Удосконалення цієї техніки дало можливість робити до ста мікроукусів одним жалким механізмом при нормі, рівної приблизно десяти. Ця профілактична методика особливо ефективно діє проти всіх типів болю, насамперед - проти невралгий, ревматизму й мязових судорог, герпеса, що виник через стрес, і хворій у попереку. [ 280-477]. Кількість отрути, що вводиться за один укус, значно менше, ніж при лікуванні з використанням цілої бджоли. Одним з основних переваг такої практики є явна відсутність болю, викликаної укусом. Ця методика легко може бути використана для лікування дітей.
Апитоксин також можна вводити декількома способами. Китайці використовують водяний розчин, що вводять у шкіру за допомогою інструмента, виготовленого з рога й використовуваного для розтирання - метод, що забезпечує точний вимір кількості уведеної отрути. Креми й мазі на основі апитоксина проникають у шкіру шляхом электрофореза або масажу, ці методи абсолютно безболісні. Предметом недавніх і досить багатообіцяючих досліджень були очні краплі, що містять апитоксин.