КОЛИ КРАЩЕ ВІДБУДОВУВАТИ СТІЛЬНИКИ

КОЛИ КРАЩЕ ВІДБУДОВУВАТИ СТІЛЬНИКИ

Відбудування нових стільників - одна з головних робіт на пасіці. Від її залежить збір меду й воску. Основна частина роботи повинна бути зроблена до початку головного хабар, під час цвітіння кульбаби, сухоребрика, свербиги (бджолярі неправильно називають сухоребрик і свербигу сурепкой), змееголовника сибірського, синюхи, жовтий акації й інших весняних медоносів. Якщо в цей час не завантажити бджолині родини відбудуванням стільників, то в них сповільниться розвиток, знизиться робоча активність, родини прийдуть у ройовий стан.
Бджоли будують доброякісні стільники тільки при наващивании рамок повними аркушами витриманої штучної вощини. Найкраще здобувати вощину восени. За зиму вона вилежиться й не буде витягатися в гніздах і псуватися. На такій вощині бджоли відбудовують гарні стільники. З поганої вощини вони навіть у богатый хабарів повільно будують стільники, роблячи в них багато трутневых осередків, а під час слабкого хабар згризають її.
Турбота кожного бджоляра в тім, щоб бджоли відбудовували більше стільників високої якості, без трутневых витягнутих осередків, таких, у які по всій площі, без пропусків матка може відкладати яйця.
Щоб бджоли могли будувати стільник, необхідно закріпити вощину строго по середині рамки. Прикріплення аркуша вощини до рамки називається наващиванием рамок.
Найпростіший спосіб наващивания, коли аркуш штучної вощини прикріплений до верхнього бруска рамки, але в цьому випадку бджоли під час відбудування будуть сидіти на вощині й під їхньою вагою вона витягнеться. Разом з нею витягнуться осередки й стануть непридатними для висновку розплоду. Якщо ж такий стільник бджоли заповнять медом, то час відкачки він виламається з рамки. Щоб уникнути цього, на рамку натягають дріт у чотири ряди, на якій буде висіти вощина. Така підтримка майбутнього стільника гарна тим, що всі осередки зберігають розмір і форму й під час відкачки меду стільники не випадають із рамок. Дріт повинна бути сталевий, перетином 0,3 - 0,5 мм, не більше. Краще, якщо вона луджена, щоб не іржавіла. Матка неохоче відкладає яйця в ті осередки, через денця яких проходить дріт. Тому натягати її треба в горизонтальному положенні й обовязково стежити за тим, щоб ряди дроту проходили по центрі бічних брусків рамок, тому що зсув дроту веде до переміщення в ту ж сторону вощини. Стільник виходить зіпсованим, тому що з однієї сторони осередку вийдуть дрібні, а з іншого боку - глибокі, але й ті й інші будуть непридатні для откладки яєць і виховання розплоду. Дріт повинна бути натягнута досить туго, щоб стільники не вийшли кривими й хвилястими.
Натягування дроту вимагає багато часу й праці, тому займатися цим треба завчасно. За зиму на кожну родину потрібно підготувати не менш 10 гніздових рамок з натягнутим дротом. У літературі по бджільництву такі рекомендації не дають, посилаючись на те, що дріт потім ослабне. Наші досвіди показують, що якщо натягати дріт у кімнаті й тут же зберігати рамки до літа, вона не ослабне. Протягом 16 років відділ бджільництва натягав щорічно по 6 тис. і більше рамок узимку й ще не було випадку їхнього псування.
Якщо бджоляр узимку не підготується, то навесні й улітку він не встигне натягнути рамки й створить на пасіці ройову гарячку й обовязково зірве медозбір.
Вощину до верхнього бруска рамки не накочують. Коли бджоли будуть будувати стільник, то вони самі це зроблять краще бджоляра. Вощину треба тільки припаяти до дроту.
Добре припаювати вощину до дроту за допомогою електрики від мережі будь-якої напруги. Для цієї мети здобувають спеціальний реостат, що знижує напругу й силу струму. Якщо включати в мережу прямо, то дріт моментально згоряє й перегоряють пробки. Реостат можна замінити будь-яким електронагрівальним приладом, электрочайником, електроплиткою, электросамоваром і т.п.
Наващивание виконується в такий спосіб. Для більшої міцності вощину попередньо прожарюють. 20 - 30 аркушів вощини кладуть на фанеру або дошки й виносять на сонце. Під час прогрівання треба стежити, щоб вона не розплавилася. Прожарювати треба доти, поки вощина не стане прозорої настільки, що через неї будуть видні букви на газеті. Після цього її забирають у тінь, кладуть аркуш на аркуш і починають прожарювати свіжі аркуші. Прожарену вощину ніколи не гризуть бджоли, вона знезаражується й легко припаюється до дроту. Міцність її від прожарювання збільшується на 20 30%, тому що вода, що перебувала в зєднанні з воском і каламуть, що утворила, вощини, випарувалася.
Для наващивания рамку кладуть перед собою так, щоб кінці дроту були звернені до працюючого й примірять вощину. Якщо вона великувата, неї обрізають із таким розрахунком, щоб між бічними, верхньою планкою й вощиною були зазори 2-3 мм, а між нижньою планкою й вощиною - 5-6 мм. Потім беруть кінці проводок і притискають до кінців рамкового дроту. Кінці необхідно притискати щільніше, щоб іскри не перепалили рамковий дріт. Струм піде по проводам через опір і по дроті рамки. Дріт буде нагріватися, віск у цьому місці почне плавитися. Як тільки дріт увійде в середину вощини, кінці відєднують. На наващивание однієї рамки, вірніше на впаювання одного аркуша затрачається всього 23 секунди. За робочий день можна навощити більше 2 тис. рамок. Це в 20 разів швидше і якісніше, ніж ковзанкою й шпорою. Але саме головне, на навощенных електрикою рамках бджоли будують дуже гарні стільники й вощина тримається міцно.
Якщо на пасіці немає електрики, можна наващивать рамки ножем або пасечной стамескою. Якість стільників, відбудованих на такій вощині, гарне.
Для кріплення вощини до дротів потрібна дошка-лекало, на яку рамка повинна вільно одягатися. Перед роботою дошку воложать водою, щоб вощина не прилипала до неї, кладуть на неї аркуш добре прожареної на сонце вощини. Зверху накладають рамку із дротом так, щоб верхній кінець вощини не доходив до верхнього бруска рамки на 2-3 мм. Після цього дріт вдавлюють у вощину, натискаючи на неї гострим кінцем ножа або стамески. Найкраще дріт вдавлювати в шаховому порядку. Після того, як всі чотири дроти втиснені у вощину, рамку з дошки знімають - вона готова для розширення гнізда.