Вихід рою з вулика

Вихід рою з вулика

У Західному Сибірі, як правило, у середині, рідше початку червня робочі бджоли закладають 614 маточников, у яких вирощують шляхом особливої годівлі молодих маток. Здавалося б, досить однієї, двох або трьох маток, але бджоли виводять більше, тому що з матками часто відбуваються нещастя. Наприклад, у шлюбному польоті їх підстерігає багато небезпек (птаха, комахи й т.д.). Знищити кілька зайвих маток бджолам легше, ніж у потрібний момент роздобути одну відсутню.
З першим запечатаним маточником виходить рій (первак). Приблизно половина родини вилітає з вулика. Бджоли сильно навантажені медом, що вони беруть із собою як провіант у далеку дорогу. Скільки беруть із собою корму, можна судити по наступних цифрах. В 1 кг налічується бджіл: вылетающих з вуликів за взятком 11000; прилетающих у вулик при слабкому хабарі - 9000; прилетающих у вулик при сильному хабарі - 8000; набравших меду при подкуривании - 7300; вышедших з роєм - 6500 штук. От такі навантажені бджоли вискакують із льотка й починають кружлятися в повітрі навколо вулика. Після того, як половина ройових бджіл піднімається в повітря, а з вулика поспішно вилітають вес нові й нові, можна помітити вихідну матку. Вона, як правило, пробігає по прилітній дошці до краю, піднімається в повітря й літає навколо вулика разом із бджолами. Із плодовими матками рої літають недовго й швидко прищеплюються на гілці дерева невисоко від землі. З неплодовими матками вони літають довго, вибираючи місце, і часто прищеплюються на вершині високих дерев. На дереві рій висить навколо матки великим гроном.
На пасіці, де ростуть листяні дерева, рої, як правило, сідають на черемшину, вербу, березу, жовту акацію, яблуню й дуже рідко - на осику й тополю. Із хвойних дерев бджоли віддають перевагу ялиці і ялині. Рої можуть сідати не тільки на дерева й чагарники, але й на тин, стовпи, високу траву (лопухи, чагарник і навіть полинь).
Поки рій сидить, бджоляр повинен його швидко зняти, інакше він полетить. Найчастіше злітають рої з молодими матками. Бджоли-Розвідниці ретельно шукають підходяще для рою дупло або порожній вулик і знаходять їх іноді на віддаленій пасіці. Якщо бджоли-розвідниці не знайдуть житла, то рій однаково полетить: у жаркий день - через 10-30 мінут; у прохолодний день рої, що вилітають із вулика в 12-15 годин, нерідко ночують, а ранком, коли пригріє сонце, летять.
Рій може летіти весь день. Якщо на шляху йому не попадеться житло, то він прищеплюється (сідає) на дерево, траву й ночує, а на другий день продовжує політ. Іноді рої летять протягом трьох днів. Змучені, вони сідають на людину, віз, комбайн і т.п., куди неутомлений рій звичайно не сідає.
У вулику після вильоту первака через вісім днів виходить молода матка. Вона намагається знищити своїх сестер, але бджоли її не підпускають, тоді на інший день виходить рій вторак. Увечері перед виходом вторака, можна почути спів маток. матка, Що Вийшла, розгулює по стільниках і видає звуки « тю-тю», а матки, що перебувають у маточниках, «квакають». На інший день родина роїться. Під час метушні, що піднялася при виході риючи, молоді матки вискакують із маточников і приєднуються до рою, так що у втораке часто буває кілька маток, але потім вони побються й у рої залишиться одна.
Через день за другим роєм виходить третій. Четверт і пятий (часом) виходять один за іншим щодня. Первак після відбудування гнізда може сам роїтися, цей рій теж називається пориємо.
Основна маса роїв зі старими матками виходить із 10 до 14 годин, рої з молодими матками летять у різний час. У Західному Сибірі перші рої виходять на початку червня, а масове роїння триває до середини липня. Самі пізні рої летять наприкінці серпня, після закінчення головного хабар. Звичайно вони бувають тоді, коли бджолярі через 6 днів зривали маточники, а в серпні припинили зривати, порахувавши, що більше роїв не буде. У цей час родини, одержавши волю, рояться.
Щоб не було роїв вторака й наступних, треба припинити роїння, знищивши, крім одного, всі маточники. Один маточник обовязково залишити, інакше родина виявиться без матки.