З початком танення снігу підземні й напівпідземні зимовники варто відвідувати раз у тиждень, надземні - два рази, а перед виставкою бджіл - щодня.
Відвідування зимовника краще пристосовувати до різких змін погоди (особливо вітряної), щоб знати, як вона впливає на температуру й вологість у зимовнике й поводження бджолиних родин.
Бджоляр повинен входити в зимовник обережно, без стукоту й шуму, щільно закриваючи за собою двері, і відразу ж прислухатися до гулу бджіл. Рівне, слабке, ледве вловиме дзижчання вказує на гарну зимівлю. Після того як бджоляр прослухав загальний гул бджіл (пізніше цього зробити не можна), він приступає до перевірки температури, вологості й мишоловок. Мінут через 5-10 послу того, як бджоляр увійшов у зимовник, бджоли почнуть дзижчати сильніше. Це пояснюється тим, що при.
відкриванні дверей у зимовник попадає кілька кубометрів холодного повітря. Поки повітря не потрапило в льоток і не досяг клубу бджіл, на що йде 5-10 мінут, вони сидять тихо, а потім починають реагувати - сильніше шуміти.
Термометр і психрометр бджоляр повинен висвітлювати ліхтарем із червоними стеклами або користуватися електричним світлом, але із червоними лампочками. Можна також простий ліхтар обернути червоною матерією. Бджоли не розрізняють червоного кольору, тому сидять тихо, як у темряві.
Загальний підвищений шум бджіл звичайно свідчить про те, що вони страждають від зайвого тепла або холоду. Слабкі родини реагують навіть на незначне підвищення температури. Знявши показання термометра, потрібно відразу ж вжити заходів: якщо температура підвищена, то підсилити вентиляцію, якщо знижена, то закрити приточные труби й зменшити або зовсім закрити витяжні. Вологість повітря регулюється теж вентиляцією. При підвищеній вологості відкривають всі витяжні й приточные труби.
Кожна бджолина родина протягом зими видихає більше 5 кг вологи у вигляді пари. При слабкій вентиляції вода крапельками осідає в гнізді й на крайніх стільниках, стінках вулика, а також на стінах і стелі зимовника. Тому варто мати дві труби - витяжну й приточную. Чим більше різниця температур внутрішнього й зовнішнього повітря, тим сильніше працює вентиляція. Якщо витяжні труби зроблені з тонких дощок або із щілинами, то тепле повітря швидко прохолоджується в трубі, не встигши досягти входу із зимовника. Волога у вигляді роси осідає на стінах труби й замерзає, перетворюючись в іній. Труба, що заросла інеєм, перестає діяти, тому бджоляру доводиться прочищати її. Для цього треба внизу до труби підвісити мішок і з даху, знявши дефлектор, шостому збити іній у мішок, що потім треба винести.
У сильні морози зміна повітря в зимовнике відбувається швидко, бджоли не встигають зігрівати його, і приміщення може переохолодитися. Тому вентиляційний отвір варто зменшити або зовсім закрити вентиляційні труби. При підвищенні температури, навпаки, відкрити вентиляційні отвори, а в надземних зимовниках у другій половині зими на ніч відкрити двері.
Повітря в зимовнике нагрівається тільки завдяки теплу, виділюваному бджолиними родинами. Якщо зимовник великий, а вуликів мало, то бджоли не можуть зігріти повітря. Палити пекти в зимовнике не можна. Краще з осені зайвий простір відгородити утепленою стіною, залишивши на бджоли по 1 м
на родину.
Після кожного відвідування зимовника бджоляр повинен записати в журнал показання термометра, психрометра й зробити оцінку про стан родин і виконаній роботі (табл. 18).