ЗОВНІШНІ УМОВИ Й ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ БДЖІЛ

ЗОВНІШНІ УМОВИ Й ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ БДЖІЛ

У цей час техногенне навантаження на навколишнє природне середовище досягла граничних значень, і подальше її збільшення може загрожувати руйнуванням природних умов перебування не тільки для тваринного миру, але й для самої людини. Однак все-таки більш гостро, ніж людина, на ці негативні зміни реагують представники тваринного миру в силу того, що ці умови є безпосереднім середовищем їхнього перебування й, якщо можна так сказати, - їхнім будинком.
Медоносна бджола є одним із представників тваринного миру, що найбільше чуйно реагує на всі зміни умов навколишнього середовища. Спостережливі бджолярі зі стажем памятають, що ще кілька десятків років тому лікування бджіл вироблялося в основному природними препаратами. Це пояснювалося не тільки тим, що тоді існувала обмежена кількість хімічних препаратів для лікування бджіл, але й тим, що потреба в таких препаратах була мінімальною. Адже найстрашнішими хворобами бджіл у той час минулого «вічні» гнилизни й нозематоз. А зараз? Варроатоз, аскосфероз, акарапидоз, хімічний токсикоз, отруєння бджіл промисловими викидами, вірусні паралічі, ті ж гнилизни, нозематоз і маса інших хворостей. А участившиеся останнім часом непояснені поки осінні зльоти бджіл, які в окремих регіонах починають здобувати форму епідемії?.
А масова загибель наприкінці літа тільки молодих бджіл, про що вже неодноразово писали наші журнали? Перерахування випадків непояснених явищ, у результаті яких так чи інакше гинуть бджоли, можна було б продовжити. Однак, на мій погляд, першопричиною виникнення й існування всіх цих негативних моментів є техногенні й антропогенні зміни умов перебування медоносних бджіл. Серед них у першу чергу: а) широке використання хімічних препаратів не тільки в сільському господарстві, але й в інших галузях народного господарства; б) розорювання природних пасовищ для бджіл; в) глобальне потепління клімату планети, що приводить до різких і неприродних змін жизнеобразующих факторів середовища перебування - температури, вологості, опадів, вітру, природної радіації, іонізації повітря; г) масове зараження навколишнього середовища відходами промисловості й життєдіяльності людини.
Сучасний рівень наших знань про пристрій миру поки не дозволяє із упевненістю затверджувати це, але можна припустити, що сильний негативний вплив на навколишнє середовище роблять також міжособистісні, міждержавні, міжетнічні й межконфессиональные конфлікти. Мир між людьми, державами, народами й религиями - обовязкова умова нормального й природного існування всього живого на планеті. Як тільки на якійсь території починають загострюватися ці відносини, відразу трапляються аварії, катастрофи, повені, землетруси, виверження вулканів і інші природні катаклізми. Видимо, все-таки ауру людей, народу й людства в цілому взаємозалежні з усім безпосереднім образом, що відбувається на планеті самим.
Як і всяка зроблена складна система, глобальна система перебування живого на планеті має можливості саморегулювання й самонастроювання, однак тільки для певних значень впливів, що обурюють. Якщо ж величини цих впливів на глобальну систему досягнуть граничних значень, то вона може «піти в рознос». Очевидно, людство з його невгамовним і непоясненим прагненням руйнувати середовище свого перебування вже не один раз переходило границю розумного - глобальні заледеніння, потопи й інші природні катаклізми свідчення тому.
У своїх міркуваннях про долю живого на Землі я, здається, ухилився вбік від предмета нашого майбутньої розмови. Однак так може здатися тільки на перший погляд. Адже всі, про що говорилося вище, тепер дозволяє сказати: займаючись бджолами, любите їх і всіх ближніх і далеких своїх, перебувайте в гармонії з навколишнім світом, не руйнуйте, а бережіть його, і тоді бджілка, що оточують і увесь світ віддадуть вам добрим взятком, взаємною любовю й миром на Землі.
А тепер приступимося до безпосереднього розгляду питання про вплив зовнішніх умов на медоносну бджолу.
Що може дати практичному бджоляру розуміння цих.
питань?.
1.
Насамперед - нові знання про ті умови, у яких бджоляру доводиться працювати й приймати рішення. Адже добре відомо, що однією з умов прийняття правильних рішень у будьякій сфері діяльності людини є знання обстановки, у якій ці рішення доводиться приймати.
2.
Можливість адекватно співвідносити те, що відбувається в бджолиній родині, з умовами, що змінюються, навколишнього середовища в даній місцевості й у цей момент.
3.
Знання першопричини дозволить бджоляру правильно усунути (там, де це можливо) негативні впливи зовнішніх факторів на бджолині родини або спрогнозувати можливі їхні наслідки. От що із цього приводу в книзі Л.Л. Лангстрота «Бджола й вулик» говорить один зі співавторів Г.Х. Кейл: «У бджільництві не може бути готових рецептів, тому що не буває двох зовсім схожих сезонів, і тільки той бджоляр може домогтися успіху, що правильно розуміє інстинкти й поводження бджіл і враховує реакції родини на умови зовнішнього середовища». Перш ніж приступитися до викладу матеріалу, треба зясувати, що означає поняття «зовнішні умови» стосовно до бджолиної родини. Саме собою напрошується очевидне визначення: зовнішні умови — це те середовище, що оточує бджолину родину, що перебуває у своєму житлі (вулику, дуплі, борті й т.д.). Однак гадана очевидність цього визначення привела до того, що у вийшла в 2004 р. книзі «Умови перебування медоносних бджіл» я припустився помилки, оскільки під зовнішніми умовами в ній мав на увазі навколишнє середовище за межами житла бджіл. Але адже насправді зовнішні умови для бджіл починаються за межами бджолиного гнізда. На цю неточність звернув увагу В.А. Соломка (2004), за що я виражаю йому свою подяку. Трохи пізніше мені вдалося придбати книгу відомого естонського бджоляра А. Раава «Бджільництво ПОЗНАЧЦІ», у якій її автор точно так само трактує поняття зовнішніх умов.
Виходячи із цього, у справжній главі буде розглянутий вплив зовнішніх умов на життєдіяльність бджіл не тільки як вплив на них навколишнього природного середовища, але і як вплив внутрішнього середовища вулика, що залежить від основних елементів його конструкції.
1.1.