Вплив іонізації повітря на життєдіяльність бджіл

Вплив іонізації повітря на життєдіяльність бджіл

Згадування про такого фактора зовнішнього середовища, як іонізація повітря, у пчеловодной літературі зустрічаються досить рідко. Хоча іонізація повітря й не має такий потужний вплив, як температура, вологість повітря і його газовий склад, однак вона все-таки впливає на бджоли, про що нижче й буде розказано.
Іонізацію повітря атмосфери викликають іони - электрически заряджені частки. Заряд часток може бути позитивним або негативним. Іони в нижніх шарах атмосфери виникають в основному під дією космічних променів і фонового радіоактивного випромінювання Землі, а також грозових розрядів, водоспадів, морського прибою й коронирующих проводів високовольтних ліній електропередач.
Умовно іони в повітрі розділяють на дві групи - легкі й важкі, які відрізняються величиною рухливості й часом життя. Час життя легких іонів коливається від декількох десятків секунд до декількох мінут, а важких - до 50 мінут. Основною причиною короткого життя іонів є процес взаємного знищення раз-нополярных іонів (так звана рекомбінація): протилежно заряджені іони притягаються друг до друга внаслідок їх природного електростатичного притягання й, воззєднуючись, утворять нейтральну систему, позбавлену заряду.
У чистому повітрі в поверхні землі в 1 див утримується в середньому від 500 до 1 000 легких іонів, причому позитивно заряджених звичайно на 10—20% більше, ніж заряджених негативно. У містах і індустріальних районах концентрація важких іонів може доходити до 1 млн в 1 див
. При цьому одночасно з ростом числа важких іонів в атмосфері зменшується концентрація легенів, і вона може впасти до 10 в 1 див
. Концентрація іонів в атмосфері неоднакова в різних географічних пунктах, вона міняється також протягом доби й року. Звичайно концентрація легких іонів в атмосфері максимальна раннім ранком (підбадьорливе ранкове повітря) і мінімальне опівдні. У літню пору легких іонів більше, ніж у зимове. Багато іонів виникає біля водоспадів, фонтанів, а також під час грози.
Наявність іонів в атмосфері помітно впливає на життєдіяльність живих організмів, у тому числі на людей і бджоли. Так, збільшення числа негативно заряджених легких іонів стимулює активність живих організмів і придушує патогенну мікрофлору. З ростом числа позитивно заряджених іонів звязана більша стомлюваність людини, поява головних болів, почуття дискомфорту й інші явища.
Ідея використання повітря, насиченого легкими негативними іонами (аэроионизация), для профілактики й лікування хвороб людини була висловлена ще на початку XX в. Зявилися навіть конструктивні рішення для реалізації цієї ідеї (зокрема, відома «люстра Чижевского»), однак у силу ряду причин широкого.
застосування в побуті ця ідея не знайшла. Пізніше А.Л. Чижевский писав про застосування аэроионизации в бджільництві. Повідомлялося про досвід по дослідженню впливу на бджолину родину негативних аэроинов у концентрації 104-106на 1 див з експозицією 5 мінут. Сеанси проводилися 2 рази в день - ранком і ввечері наприкінці квітня - початку травня. Було встановлено, що при цьому смертність бджіл зменшилася на 15%, а літна активність збільшувалася в деяких випадках удвічі (Чижевский А.Л., 1989). Повідомлялося також про те, що негативні аэроины придушують хвороботворні мікроби, грибки й т.д.
У наш час ці ідеї знаходять своїх послідовників, хоча, як мені здається, у сучасному бджільництві цьому простому й екологічно безпечному способу профілактики хвороб бджіл приділяється недостатня увага. У журналі «Бджільництво» за 1994 р. № 4 А.М. Маннапов і Е.П. Дементьєв повідомляють про проведений експеримент по використанню штучної іонізації повітря в зимовнике. У результаті експерименту вони встановили, що у звичайному стані зміст біологічно корисних іонів повітря в зимовнике було в 2,5 рази нижче, ніж в атмосферному повітрі. Коефіцієнт іонного забруднення повітря зимовника важкими й позитивними іонами, що багато хто гигиенисты вважають важливим показником його біологічної повноцінності, перевищує цей показник в атмосфері в 1,9 рази.
В експерименті проводилися сеанси аэроионизации по 20 мінут через день із другої половини листопада до закінчення зимівлі в 1992-1994 г. Для штучної іонізації повітря застосовували ионизаторную установку «Гірське повітря» з вихідною напругою 50 кВ. Було
Таблица 1.1
встановлено, що після кожного сеансу, крім насичення повітря зимовника корисними негативними іонами, мінявся й мікроклімат зимовника (табл. 1.1.).
Як треба з таблиці, під час сеансу аэроионизации зменшується відносна вологість повітря, зменшується зміст вуглекислого газу й шкідливих мікроорганізмів, що вказує на поліпшення санітарного стану мікроклімату зимовника. Тобто по своїй суті кожний сеанс аэроионизации є зовсім нешкідливою для бджіл дезінфекцією зимовника. Періодично повторювана (у досвіді через двоє діб) іонна дезінфекція підтримує в зимовнике й у вуликах належний санітарний стан. Видимо, цій обставині сприяє й виділення при роботі іонізатора невеликої кількості озону, що має сильними окисними (дезінфікуючими) властивості. Поліпшення мікроклімату й безпосередній вплив оптимальної концентрації легких негативних іонів на організм бджіл сприятливо відбилися на якості їхньої зимівлі, витраті кормів і подальшому весняному розвитку родин.
Чисельно результати експерименту виглядали так: кількість подмора на початку квітня в піддослідних родинах становило в середньому 107,8 г, а в контролі - 123,2 г (на 13% більше); витрата корму за зиму - 11,0 кг і 12,1 кг (на 10% більше); кількість друкованого розплоду - 13,8 тис. і 11,6 тис. (на 19% менше). Всі ці результати наочно підтверджують сказане вище.
Для тих, хто побажає скористатися аэроионизацией зимувального приміщення, у моїй книзі «Бджільництво. Практичний курс» наведена недорога й проста у виготовленні схема іонізатора повітря. До речі, цей іонізатор можна використовувати й у побуті для аэроионизации житлових приміщень, дезінфекції льохів, при зберіганні овочів і фруктів і т.д. При цьому хочу попередити від надмірного захоплення аэроионизацией повітря, особливо в житлових приміщеннях. Справа в тому, що в установці паралельно з утворенням іонів при наявності електричної іскри зявляється ще й озон - газ із характерним заходом свіжості. Озон є одним з найдужчих природних окислювачів, тому він убиває мікроорганізми й очищає повітря (це, безумовно, добре). Разом з тим, озон у більших концентраціях надзвичайно отрутний, навіть більш ніж вигарний газ. Із цієї причини не можна допускати багатогодинної роботи іонізатора повітря, особливо в житлових приміщеннях і зимовниках.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
В атмосферному повітрі природно виникають і зникають легкі й важкі іони, що мають різні заряди (негативний і позитивний). Час життя легких іонів не перевищує декількох мінут, а важких - 50 мінут.
2.
Вірогідно встановлений вплив іонів повітря на функціонування живих організмів, причому ступінь цього впливу залежить від знака заряду іона. Негативно заряджені легкі іони стимулюють.
активність живих організмів (людей і бджіл у тому числі), але придушують патогенну мікрофлору. Ріст числа позитивно заряджених іонів викликає стомлюваність людини, поява головних болів і інші негативні симптоми.
3.
Штучне насичення повітря негативно зарядженими іонами (аэроионизация) за допомогою електричних пристроїв може бути з успіхом використано для поліпшення санітарного стану мікроклімату (дезінфекції) зимувальних приміщень.
4.
Періодична аэроионизация приміщень із зимуючими бджолами (сеанс по 20 мінут через добу) сприяє також оптимальній витраті кормових запасів, гарному весняному розвитку й нарощуванню сили бджолиних родин.