артеріальний тиск
як лікувати бронхіт в домашніх умовах
яворівська різьба

Магнітне поле Землі

Магнітне поле Землі

Магнітне поле (МП) Землі існує тому, що внутрішні структури земної кулі мають магнітні властивості. Можна сказати, що Земля являє собою величезний магніт, у якого є північні й південний магнітні полюси. Зовнішніми причинами, які обумовлюють існування МП Землі, є природні системи електричних токовищ в іоносфері.
Магнітне поле Землі складається із двох різних по походженню компонентів: постійного поля, існування якого обумовлено магнетизмом самої земної кулі, і змінного поля, породжуваного електричними токовищами, що протікають у верхніх провідних шарах атмосфери (іоносфери) і за її межами.
Змінне магнітне поле Землі характеризується спокійними й обуреними варіаціями (змінами) магнітного поля. Основні складові спокійних варіацій: сонячно-добові й місячно-добові варіації.
Сонячно-добові варіації синхронізовані з місцевим часом і залежать від магнітної активності сонця в даний день. Амплітуда й фаза цих варіацій змінюються протягом доби й протягом року. Протягом доби відбуваються невеликі зміни МП, які повязані з токовищами в іоносфері, величина ж цих токовищ у свою чергу залежить від добових коливань ультрафіолетового випромінювання сонця. Протягом року максимальні значення амплітуди цих варіацій відзначаються в період літнього сонцестояння (22 червня), а мінімальні — у період зимового сонцестояння (22 грудня). Ці зміни магнітного поля залежать також від географічної широти. Оскільки сонячно-добові варіації магнітного поля Землі протягом року носять циклічний характер, то можна припустити, що пусковим механізмом, що викликає початок яйцекладки матки наприкінці зими й припинення яйцекладки на початку осіни, є досягнення певного значення величини амплітуди змінного складового магнітного поля Землі в річному циклі її зміни. Якщо погодитися із цим припущенням, то можна помітити ще один цікавий факт збігу максимуму й мінімуму амплітуди змінної складової МП Землі з максимумом активності бджолиної родини і яйценосності матки (кінець червня) і з річним мінімумом активності бджолиної родини (кінець грудня). У такому випадку початок і закінчення яйцекладки матки в річному циклі добре корелюються згодом весняного (березень) і осіннього (вересень) рівнодення. На користь висловленого припущення говорить також і те, що зміни змінної складової МП Землі впливають на бджоли, незалежно від того, де вони перебувають: у вулику, дуплі, печері, зимовнике, оскільки магнітне поле Землі, як і гравітаційне поле, є всепроникаючим природним фактором. Що ж стосується реакції бджіл на це випромінювання, то дослідники виявили значний вплив природних магнітних полів на всі біологічні обєкти. Крім того, у багатьох досвідах (Дубров А.П., 1974) установлена чітка погодженість (синфазность) коливань біологічних процесів протягом року (сезонні ритми). Висловлене вище припущення, на мій погляд, є ще одним підтвердженням цих висновків учених.
Раніше, коли ми вели розмову про вплив освітленості на життєдіяльність бджіл і говорили про біологічні ритми розвитку родини в річному циклі, були висловлені в загальній постановці дві версії щодо пускових механізмів, керуючих цими ритмами. Версія, висловлена зараз більш докладно, мені представляється найбільш достовірної. Одним з підтверджень цього є спеціально проведені дослідження, які встановили залежність початку зимової яйцекладки маток від географічної широти місцевості: на одній широті початок яйцекладки маток у різних місцевостях відбувається приблизно в те саме час (Єськов Е.К., 1999). У літературі минулих років, та й у наш час, можна зустріти версію про те, що при будівництві стільників у дуплах, печерах бджоли орієнтують їх з урахуванням магнітного поля Землі. Найчастіше при цьому повідомляється, що стільники орієнтуються в напрямку північ-південь. Є твердження також і про те, що бджоли риючи як би переносять у нове гніздо ту орієнтацію стільників, що була в материнському гнізді (напрямок стільників у цих гніздах збігається), і для цього використовують магнітну орієнтацію. Однак подальші дослідження показали, що напрямок і величина магнітного поля не впливають ні на будівельну діяльність бджіл, ні на розвиток робочих особин родини, ні на поводження бджіл у гнізді.
Інша справа, коли бджола пересувається в просторі — вона не може не випробовувати на собі дії магнітного поля Землі. Це повязане з тим, що тіло бджоли має властивості чітко вираженого магнітного диполя, вісь якого збігається з поздовжньою віссю її тіла (Барбарович Ю.К., 1993). При пересуванні бджоли (своєрідного магнітика) у магнітному полі Землі, відповідно до закону електромагнітної індукції, бджола буде випробовувати на своєму тілі сили взаємодії із цим полем (своєрідний «магнітний вітер»). Причому величина й напрямок цих сил взаємодії 6yp,yt залежати від кута, під яким бджола перетинає МП Землі. Якщо бджола летить уздовж магнітних ліній (строго на південь або на північ), то величина цих сил взаємодії близька до нуля. При перетинанні магнітних ліній під кутом 90° (бджола летить строго на схід або на захід) величина сил взаємодії максимальна. При інших кутах перетинання магнітних ліній сили взаємодії будуть мати проміжні значення. А.П. Дубров (1974) висловив припущення, що вплив магнітного поля Землі на орієнтацію бджіл у гравітаційному полі можна оцінювати як досить можливе.
Варто мати на увазі також і те, що покриви тіла бджоли несуть на собі невеликий.
електростатичний заряд. Величина цього заряду змінюється протягом дня в значних межах залежно.
від складних умов: вертається бджола з медозбору або вилітає з вулика, яка відносна вологість.
повітря, є чи опади й проч. Проте, при пересуванні такого зарядженого тіла в просторі й при.
перетинанні їм ліній магнітного поля на це тіло будуть діяти так звані сили Лоренца. Через те, що.
величина електростатичного заряду бджоли надзвичайно мала й змінюється протягом дня.
12.
випадковим образом у дуже широких межах — від 1,8 до 80-10
Кл (Єськов Е.К., 1992), навряд чи бджола може використовувати сили Лоренца для орієнтації в просторі.
У мене не викликає ніяких сумнівів той факт, що Сонце є основним «маяком», по якому бджоли орієнтуються в просторі. Однак цілком можливо допустити, що, поряд зі здатністю бджіл орієнтуватися й по навколишніх предметах, вони для додаткової орієнтації цілком можуть використовувати ще й магнітне поле Землі.
Цікавий факт. Багато хто з нас думають, що час початку вильоту бджіл ранком і закінчення літа бджіл увечері привязані тільки до сходу й заходу сонця. Однак це не зовсім так. Виявляється, що таке поводження бджіл звязане також і з добовими змінами магнітного поля Землі, і бджоли дуже добре почувають цей 24-часовый ритм.(Билаш Г.Д. і ін., 2000).
Було також установлене, що при вказівці напрямку на джерело медозбору бджолитанцівниці допускають «помилку», що залежить від орієнтації стільників у просторі щодо магнітного поля Землі й часу дня. Детальні дослідження встановили звязок між денною динамікою зміни магнітного поля й значеннями цієї «помилки» (Єськов Е.К., 1971). Простіше говорячи, бджоли-танцівниці вказували не щирий напрямок на джерело корму, а напрямок з урахуванням необхідної корекції курсу для компенсації взаємодії із МП Землі під час польоту (своєрідна магнітна девиация).
Короткий зміст питання (висновки).
1.
Магнітне поле Землі ставиться до природних факторів, які безупинно впливають на всі живі організми.
2.
Для МП Землі характерні циклічні його зміни, як протягом доби, так і протягом року.
3.
Можна припустити, що пусковим механізмом, що викликає початок яйцекладки матки наприкінці зими й закінчення яйцекладки на початку осіни, є досягнення певної величини амплітуди змінного складового магнітного поля Землі в річному циклі її зміни.
4.
Якщо погодитися із цим припущенням, то можна констатувати факт збігу максимуму амплітуди змінної складової МП Землі з максимумом активності бджолиної родини при найвищій яйценосності матки (кінець червня), а мінімуму амплітуди - з річним мінімумом активності бджолиної родини (кінець грудня). У такому випадку початок і закінчення яйцекладки матки в річному циклі добре корелюються згодом весняного й осіннього рівнодення.
5.
Вірогідно встановлено, що при будівництві з тов орієнтація їх не привязывается до магнітного поля Землі. Твердження про те, що в природному гнізді (дупло, печера тощо) стільники завжди орієнтовані по напрямку північ-південь, є необгрунтованим.
6.
Магнітне поле Землі не впливає на розвиток бджолиних особин і на поводження бджіл.
7.
Тіло бджоли має властивості магнітного диполя - своєрідного дуже слабкого лінійного «магнітика».
8.
Можна припустити, що, крім орієнтації по сонцю й місцевим предметам, бджоли для додаткової орієнтації можуть використовувати магнітне поле Землі.
9.
Час початку вильоту ранком і закінчення літа ввечері бджоли визначають не тільки по Сонцю, але й по добових циклах зміни магнітного поля Землі.
10.
При вказівці напрямку на джерело корму бджоли-танцівниці вказують напрямок з обліком не обходженої корекції курсу для компенсації взаємодії бджіл з магнітним полем Землі.
: