атеросклероз
#ИМЯ?

ФОРМА Й РОЗМІРИ РАМКИ. МІЖРАМОЧНИЙ ПРОСТІР

ФОРМА Й РОЗМІРИ РАМКИ. МІЖРАМОЧНИЙ ПРОСТІР

А тепер розглянемо, як впливають форма й розміри самої рамки в поздовжньому перетині на життєдіяльність бджолиної родини, а також як впливає на життєдіяльність межрамочное простір або ширина вулички при установці рамок у корпусі.
> Форма й розміри рамки.
При всій простоті конструкції ульевой рамки (зєднані у вигляді рамки 4 деревяні планки) від її розмірів і якості виготовлення багато в чому буде залежати не тільки продуктивність всієї пасіки, але й зручність обслуговування вуликів, а також можливість промислового виготовлення рамок і вуликів, що, як відомо, неможливо без стандартизації.
Ідея уніфікації основних розмірів вуликів і рамок до них зявилася незабаром після винаходу П.И. Прокопови-Чим рамкового вулика. Однак ця ідея була втілена в життя тільки в 1918 р. на съездепчеловодов у Києві. От що із цього приводу писав учасник зїзду й відомий бджоляр Вс. Шимановский: «В імя: 1) давно бажаного обєднання бджолярів; 2) здешевлення вуликів, виготовлених по певних зразках на більших фабриках;.
3) швидкості обігу капіталів, вкладених у фабрики;.
4) легкості покупок і продажу пасік; 5) своєчасної доставки замовлень і в імя інших зручностей, — прийнятих конструкцій і розмірів варто триматися й распрост ранять усякому інтелігентному бджоляру, що бажає добра собі й іншим» (Шимановский В.Ю., 1996). І ще: «Затверджені вулики й рамки мають не тільки майбутність, але й велике минуле, вони є результат як би світовий пчеловодной думки, світового досвіду». Ці пророчі слова Вс. Шимановского збулися, і до нашого часу основні стандарти Київського зїзду бджолярів практично не перетерпіли змін.
У цей час найбільш широко використовуються всі чотири стандарти ульевых рамок, прийнятих ще в 1918 р.: рамка Дадана-Блатта, зовнішній розмір 435x300 мм, Ланг-Строта-Рута, розмір 435x230 мм, магазинна напіврамка, розмір 435x145 мм, і українська рамка, розмір 300x435 мм. При вказівці зовнішнього розміру рамки перша цифра означає її горизонтальний розмір, а друга - вертикальний.
Під ці стандартні розміри рамок промисловість випускає стандартні аркуші вощини з такого розрахунку, щоб вощина ставилася в рамки без додаткового підрізування. У цей час випускаються три типорозміри вощини: для рамок Дадана - Блатта й української, для рамок Лангстрота - Рута й магазинної напіврамки.
Існує безліч конструкцій рамок, способів їхнього скріплення, варіантів натягування дроту й закріплення вощини. Однак зовнішні розміри будь-якої рамки обмежуються внутрішніми розмірами стандартного вулика відповідного типу, а внутрішні розміри рамки повязані з розмірами стандартного листа вощини. Із цих причин складові елементи рамки (планки) повинні теж мати цілком певні розміри. Крім того, на розміри рамки впливають і біологічні особливості бджоли. Так, наприклад, ширина верхнього бруска й бічних планок в 25 мм визначається тим, що в природних умовах бджоли будують стільники саме такої товщини.
Довжина верхнього бруска будь-якої стандартної рамки (мал. 1.23) повинна бути дорівнює 470 мм. Якщо цей розмір виявиться більше
Рис. 1.23. Верхній брусок рамки.
зазначеного значення, те така рамка не буде входити в корпус заводського вулика і її не можна буде поставити в будь-який інший вулик зі стандартними розмірами. Допускається зменшення цього розміру, але не більше ніж на 1 -2 мм.
На практиці товщину верхнього бруска бджолярі вибирають у широких межах: від 10 до 25 мм, залежно від типу рамки й своїх пристрастей. Хоча на зїзді в Києві для всіх рамок (крім магазинної напіврамки) цей розмір і був прийнятий рівним 18 мм, але багато бджолярів думають, що для рамки Дадана цього обмаль, і роблять товщину 25 мм. Я ж на своєму багаторічному досвіді переконався, що навіть для рамок Дадана й тим більше - для рамок Рута цілком достатньо й 15 мм. Єдина умова при цьому - деревина повинна бути якісної й без сучків. Крім економії матеріалу, за рахунок зменшення товщини верхнього бруска бджоли одержать додатковий простір для стільника й можуть на одній рамці побудувати ще близько 320 комірок. У десятирамочном корпусі в 3 200 комірок бджоли зможуть додатково покласти ще близько 1,5 кг меду. До того ж при меншій товщині верхнього бруска зменшується величина бессотового простору між двома корпусами, що взимку полегшує перехід клубу у верхній корпус.
Бічна планка. Довжина її визначається вертикальним розміром (висотою) рамки, а ширина у всіх рамок - 25 мм. Деякі пасічники віддають перевагу бічній планці з роздільником Гофмана шириною 37,5 мм (мал. 1.24).
Достоїнства й недоліки є й у того, і в іншого варіанта. На мій погляд, рамки для медяних магазинів краще робити без роздільників. Що ж стосується розплід-ньїх корпусів, які доводиться
перевозити, то тут рамки можна робити й з роздільником. Однак я в останні роки повністю відмовився від рамок з роздільниками по наступних причинах: менше давиться бджіл при оглядах; рамки легше виймаються із гнізда, тому що не склеюються прополісом один з одним; зявляється можливість регулювати ширину вуличок; менше витрата матеріалу; така рамка технологичнее й простіше у виготовленні. Крім того, у рамок з роздільниками ширина вуличок майже завжди буває більше необхідної, оскільки бджоли прополисуют роздільники в місці їхнього примикання; дуже часто при відкачці меду ламаються стільники, особливо свежеотстроенные.
На мій погляд, оптимальна товщина бічної планки для рамки Дадана - 10 мм. При такій товщині рамка не прогинається від натягнутого проведення й під час транспортування не відбувається деформації або обриву стільників. Якщо товщина бічної планки в цієї рамки буде зменшена до 7-8 мм, то такі планки будуть прогинатися усередину при натягу проведення, у результаті чого під час перевезення проведення починає вібрувати, що може привести до обриву стільників або деформації частини комірок стільників..Для рамки Рута й особливо для напіврамки допускається товщина бічної планки 8 мм.
Нижня планка. Мабуть, так само, як і верхня, є обєктом пильної уваги невгамовної думки наших винахідників. Описувати всі наявні варіанти не буду, а тільки відзначу, що в рамках расплодного корпуса можна робити нижню планку шириною від 15 до 25 мм при товщині 10 і 8 мм відповідно. Ширина 15 мм переважніше (особливо в багатокорпусних вуликах). При такій ширині рамки бджоли відбудовують воскової стільник до самого низу, закриваючи сотому й самій планці, що полегшує бджолам перехід з нижнього корпуса у верхній у процесі зимівлі.
Нижню планку краще кріпити не до нижніх торців бічних планок, а «у розпірку» (мал. 1.25). При такому варіанті кріплення можна не боятися, що при гарному натягу дроту відбудеться обрив нижньої планки, як це може відбутися при кріпленні до нижніх торців.
У табл. 1.4 наведені розміри заготівель для всіх рамок.
Варто помітити, що розміри всіх планок обрані так, що при їхній установці в стандартному корпусі між його внутрішньою стінкою й бічною планкою залишається вільний простір в 7,5 мм (мал. 1.26).
Ще в 1851 р. Л. Лангстрот відкрив вільне ульевое простір — закон, відповідно до якого
435
- Риг. 1.26. Положение рамки із улье.
бджоли
не забудовують у вулику вільний простір у межах від 4,5 до 9,0 мм. Вільний же простір менш 4,5 мм бджоли, як правило, заклеюють прополісом, відстань більше 9,0 мм забудовують восковими перемичками. В «Енциклопедії бджільництва» А.И. Рута «правильною середньою шириною вільного простору» уважається 7,5 мм. У цьому контексті варто помітити, що вільна відстань в 10 мм між нижньою планкою рамки верхнього корпуса й верхньою планкою рамки нижнього корпуса в стандартному вулику не є оптимальним. Бджолярі знають, що досить часто, особливо під час активної будівельної діяльності, бджоли скріплюють воском верхні й нижні рамки у вулику. Це саме і є наслідком того, що дана відстань у стандартному вулику ледве більше оптимального. Якщо його зменшити до 7-8 мм, то неприємностей зі скріпленням рамок можна буде значною мірою уникнути.
Що ж стосується відстані між низом рамок і дном вулика (подрамочного простору), те про нього більш докладно поговоримо трохи нижче.
> Межрамочное простір
Деякі параметри бджолиного гнізда мають для бджіл принципове значення й досить строго дотримуються ними в природних будівлях. До числа таких біологічно важливих параметрів ставиться паралельне розміщення стільників у вертикальній площині. Цей принцип обовязково дотримується в природних будівлях, незважаючи на наявність мінливості форми й розмірів стільників у вертикальній площині, а також їхньої товщини.
У вулику умови для реалізації цього принципу забезпечує бджоляр, що завжди встановлює рамки паралельно одна однієї.
У природних гніздах, поряд з паралельністю стільників, бджоли прагнуть підтримувати між ними певна відстань (у вулику бджолярі його називають вуличкою) на рівні від 8 до 13 мм. При цьому відстань між середньою частиною двох рядом розташованих стільників (средостений) становить від 33 до 38 мм.
Пошуки оптимальної ширини вулички проводяться дуже давно. Можна припустити, що таке завдання вже доводилося вирішувати й П.И. Прокоповичу в процесі винаходу їм рамкового вулика. Однак і сьогодні суперечки навколо цього питання тривають.
Давайте спробуємо розібратися в цьому питанні.
В «Енциклопедичному словнику» А..И. Рута на стор. 269 із цього приводу сказано: «У природних умовах відстань від средостения одного стільника до средостения іншого становить 3,5; 3,7 і 4 див, а іноді навіть 5 див. Джерзон уважав правильним відстань 3,7 див. Уайтпрехт робив точні виміри в соломяному вулику з відбудованими бджолами прямими стільниками; середня відстань із 49 вимірів становило 3,5 див. Берлепш підтвердив цей результат, зробивши 40 вимірів. Я (Рут. - В.К.) робив такі виміри в стільниках вуликів на півдні США й дійшов висновку, що середня відстань між средостениями стільників для бджолиного розплоду становить приблизно 3,5 див. Відповідна відстань для стільників з кормами коливалося від 3,7 до 4,4 і навіть до 5 див».
У тільки що відбудованому природному соте товщина денця іноді не перевищує 0,25 мм. У міру виховання нових поколінь бджіл на денці комірок залишаються кокони й виділення, і товщина його може досягати 3 мм. Щоб глибина комірок завжди була однаковою (11 мм), бджоли добудовують стінки комірок старих стільників, заповнених коконами й виділеннями. У результаті товщина старих расплодных стільників досягає 25 мм, а нових - не перевищує 22,2 мм.
Якщо бджолині комірки використовуються для зберігання меду, то при наявності вільного простору глибина комірок сильно зростає й може досягати 50 і навіть 70 мм (Рута.И., 1964).
Виходить, виходить, що для бджолиного гнізда, де виводиться розплід, ширина вуличок повинна бути своєї, а для стільників, у яких зберігаються корми, - своєї.
Для початку давайте визначимося із шириною вулички в расплодном гнізді. У нас вона прийнята рівної 12-12,5 мм, при цьому відстань між средостениями стільника дорівнює 37- 37,5 мм (мал. 1.27).
В американців більшість бджолярів установлюють расплодные вулички шириною 9 мм, відстань між средостениями - 34 мм (Губіна Т.И., 1969). Так хто ж правий? Досить докладно досліджував це питання відомий в Україні бджоляр Р.А. Єгошин (1999). Приведу фактичний матеріал з його статті.
Отже, який же повинна бути вуличка? Під таким заголовком у журналі «Бджільництво» (1977. № 3) була надрукована стаття А. Соломина. В 1975—1976 р. він, з огляду на розбіжність існуючих із цього приводу рекомендацій, випробував родини бджіл у вуликах зі зменшеними вуличками між рамками з розплодом до 9 мм (відстань між средостениями 34 мм). Із цього приводу він пише: «В 1975 р. випробування проводив у багатокорпусних вуликах, а в 1976 р. - у лежаках на 24 рамки. Результати перевершили всі мої очікування. У гніздах пчелосемей зі зменшеними вуличками протягом усього сезону розплоду було більше, ніж у контрольних, незалежно від сили родини. Особливо помітної була різниця в серпні й вересні. У ці місяці родини вирощували розплоду значно більше, ніж контрольні із шириною вулички в 12 мм.
У несприятливий для медозбору 1975 рік товарний мед я одержав тільки від родин, які втримувалися з вуличками в 9 мм. В 1976 р. родини в лежаках зі зменшеними вуличками також дали меду більше, ніж контрольні.
У піддослідних родинах трутнів практично не було... При змісті бджолиних родин на зменшених вуличках підвищувалася їхня схильність до роїння. Для запобігання цього явища я використовував досвід американських пасічників - розсунув всі рамки в медяних корпусах, розташованих вище гніздового з розплодом, на відстань 15 мм. У результаті майже у всіх родинах ройовий стан був ліквідований».
В 1978 р. у журналі «Бджільництво» (№ 1) на це питання дала відповідь Л.И. Перепелова, що ще в 1940 р. вивчала, що дає скорочення вуличок. Вона писала: «Це невелике дослідження переконливо засвідчило позитивний вплив зменшеної вулички на роботу матки, а відповідно, і на ріст родини. Наприкінці досвіду (4 червня) родини експериментальної групи з вуличками в 8,5-9,0 мм виростили розплоду в середньому на 43% більше, ніж контрольні родини».
Надалі вона простежила, як впливає зменшення вуличок на розвиток родин різної сили. Виявилося, що зі зменшенням межрамочного простору від 12 до 8,5- 9,0 мм із найбільшою інтенсивністю в травні - червні розвивалися родини силою близько 10 тис. бджіл (4 рамки Дадана). Так, у них за час спостережень було вирощено в середньому на 37% більше розплоду, чим у таких же по величині родинах, але з нескороченими вуличками. У родинах, що містять близько 15 тис. бджіл, при скороченні вуличок відбувалося збільшення кількості вирощуваного розплоду на 23%, а в родинах, що містять,близько 30 тис. бджіл, вирощування розплоду збільшувалося тільки в першій половині травня в середньому на 8% (Єськов Е.К., 1983).
Велика увага дослідженню цього питання приділяв і Е.К. Єськов. Він також звертає увагу на те, що дуже важливо дотримувати величини межрамочного простору, особливо в зоні вирощування розплоду, і цим прийомом можна впливати не тільки на процеси життєдіяльності родини, повязані з вирощуванням розплоду, але й на його якість. У звязку із цим він пише: «...при зменшенні ширини межрамочного простору до 8-9 мм бджоли не виводять на цих стільниках трутнів. Справа в тому, що такого простору недостатньо для трутневого розплоду, тому що глибина комірок, у яких виводяться трутні, на 3-4 мм більше, ніж у робочих бджіл. Отже, скоротивши межрамочное простір до 8-9 мм, можна практично позбавити бджіл можливості висновку трутнів. У цьому випадку вони можуть виводитися в невеликій кількості лише в тих місцях, де стільники деформовані й утворять розширення межрамочных просторів.
За допомогою зменшення межрамочных просторів можна значно скорочувати вирощування трутнів. Однак при цьому відбувається підвищення ройливости родин. Ройли-Вость, по-перше, побуждается негативним відношенням бджолиних родин до порушення природного процесу їхнього існування, по-друге, - прискоренням розвитку родин при зменшенні межрамочного простору».
А чому зменшення ширини вулички так впливає на розвиток родини? Взаємозвязок цих двох факторів пояснюється дією комплексу біологічних і фізичних факторів. При цьому головна роль належить змушеному розосередженню бджіл у гнізді через зменшення їхньої кількості на одиницю площі стільника при зменшеній вуличці. Це приводить до збільшення площі стільників, освоюваних родиною, у результаті чого матці представляється більший простір для відкладання яєць, що приводить до збільшення кількості вирощуваного бджолами розплоду. Якщо у вулику буде мало меду, а хабарів відсутній (що іноді буває навесні), то краще родини при цьому підгодовувати вуглеводними й білковими кормами.
Витрати енергії, повязані зі збільшенням кількості вирощуваного розплоду при звуженні вуличок, позначаються на деякому зниженні якості особин, що розвиваються: розміри бджіл зменшуються на 1,5-2,0%, а маса - на 1 % (Єськов Е.К., 1983). Однак незначне погіршення якості бджіл, що розвиваються, цілком компенсується збільшенням їхньої кількості, що в результаті забезпечує такій родині переваги в кормособирательной діяльності. Е.К. Єськов робить висновок про доцільність застосування зменшення ширини вуличок провесною як прийому підвищення продуктивності бджолиних родин. При цьому надалі треба вчасно розширювати до 12 мм вулички й у першу чергу в сильних родинах.
Тепер у нас уже є достатня кількість фактичного матеріалу, що дозволить зробити висновки щодо того, яку ж ширину вулички треба встановлювати в расплодном гнізді й у магазинах під мед. Алгоритм визначення при цьому дуже простій: варто дотримуватися такої ширини вулички, при якій забезпечується найбільша кількість розплоду й максимальний медозбір.
Все сказане вище дозволяє зробити деякі попередні висновки:.
1.
Ширина вулички в расплодном гнізді й у медяних магазинах повинна бути різної.
2.
Існуючий у цей час єдиний стандарт на ширину вулички в 12-12,5 мм не є оптимальним. До речі, оскільки така відстань між планками рамки перевищує припустимий вільний простір у вулику (4,5-9,0 мм), те бджоли дуже часто забудовують його «містками» між рамками, що заважає при проведенні оглядів. 3. Ширина вулички в расплодном гнізді повинна бути не єдиної, а змінюватися залежно від періоду сезону.
А тепер конкретизуємо ці висновки практичними рекомендаціями.
Про ширину вулички в расплодном гнізді.
—Відразу після виставки родин під час першого весняного огляду ширину вулички у всіх родинах варто скоротити до 8-9 мм із метою збільшення темпів весняного розвитку. При цьому треба мати на увазі, що якщо буде потреба в процесі розширення, наприклад, 10-рамкового корпуса, при такій вуличці можна буде поставити 11 рамок, якщо навіть ширина корпуса буде дорівнює 375 мм. Розрахунок: 10 рамок 34 мм = = 340 мм; 340 мм + 34 мм = 374 мм. Це для вулички в 9 мм, а для вулички в 8 мм (відстань між средостениями 33 мм) 11 рамок займуть усього 363 мм.
— При досягненні родиною в процесі весняного розвитку сили в 2,0-2,5 кг (приблизно один корпус Рута або Дадана) ширину вулички в расплодном гнізді краще розширити до 12-12,5 мм. У кожному разі цю процедуру треба робити при встановленні стійкого тепла, тобто для середніх широт не пізніше середини травня, щоб не ровоцировать роїння.
—Після закінчення головного медозбору наприкінці липня - початку серпня з метою збільшення темпів осіннього розвитку ширину вуличок знову бажано скоротити до 8-9 мм.
—Після закінчення виведення розплоду при оконча тельном складанні гнізда ширину вуличок краще розширити до 12—15 мм, оскільки на розширених вуличках бджоли краще зимують. При цьому мається на увазі, що в кожній вуличці буде більше, ніж звичайно, бджіл і тому в кожній рамці повинне бути меду мінімум 2,0 кг, але краще «♦ 2,5 кг. Що стосується медяних магазинів, те там ширину вуличок треба мати постійної в межах 12—15 мм (не більше!). Звичайно в магазинах навіть при таких широких вуличках бджоли «містків» не будують - на медозборі ним ніколи займатися «архітектурними надмірностями».
Ці рекомендації розраховані на помірковано консервативного бджоляра. А от для сміливого прагматика порадимо в декількох родинах спробувати такий варіант: вулички в расплодном гнізді протягом усього медосборного сезону містити з постійною шириною в 8-9 мм. При останнім складанні гнізда в зиму вулички також розширити до 12-15 мм. У медяних магазинах протягом усього сезону - вулички 12-15 мм.
І останнє. Саме собою зрозуміло, що технологію змісту родин з регульованою шириною вуличок можливо реалізувати тільки на рамках без роздільників Гофмана. Простіше говфя, ширина верхніх і бічних планок у таких рамок повинна бути постійної й рівнятися 25 мм.
P.S. Підтвердження правильності того, що розмір вулички у вулику не повинен бути постійним, я знайшов після того, як уже написав цю книгу, у журналі «Бджільництво» № 2 за 1982 р., де Г. Отто повідомляє про те, що оптимальний розмір вулички не є постійною величиною й може варіювати залежно від місця в гнізді.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
У природних умовах ширину вулички встановлюють самі бджоли, у той час як у вулику цей параметр бджолиного гнізда задає бджоляр.
2.
У природних умовах у бджолиному гнізді ширина вуличок у расплодной його частини й у тій частині, де зберігаються корми, різна.
3.
При товщині запечатаного расплодного стільника, рівної 25 мм, відстань між його средостениями рівняється в середньому 34-35 мм, що відповідає вуличці в 9-10 мм. Однак у міру старіння стільника при висновку розплоду товщина дна комірок може збільшуватися до 3 мм, що змушує бджоли з метою підтримки необхідної глибини комірки в 11 мм зменшувати ширину вулички. При досягненні мінімальної ширини вулички в б мм бджоли залишають гніздо. Отже, можна говорити про те, що в природних умовах протягом життя бджолиної родини в конкретному гнізді середня ширина вулички змінюється в широких межах - від 9-10 мм до 6 мм.
4.
Виходячи із середнього значення вулички в расплодном гнізді природного житла в 9-10 мм, що існує в цей час стандарт на ширину вулички у вулику 12-12,5 мм не є оптимальним.
5.
Для практичного бджільництва в періоди нарощування сили родин оптимальної варто визнати ширину вуличок у расплодном гнізді вулика в 8-9 мм.
6.
Зменшення ширини вуличок до 8-9 мм приводить до наступного:.
— збільшується кількість вирощуваного розплоду, особливо в слабких родинах. У сильних родинах цей ефект менш виражений;.
—зменшується кількість виведених трутнів;.
— бджоли практично не будують воскові перемички між верхніми планками стільників, що відбувається досить часто при стандартній вуличці в 12-12,5 мм;.
—спостерігається тенденція до збільшення ймовірності роїння, якщо не приймати додаткових заходів;.
— спостерігається деяке зниження якості особин, що розвиваються, що виражається в незначному зменшенні розмірів і маси бджіл. Однак невелике погіршення якості бджіл, що розвиваються, цілком компенсується збільшенням їхньої кількості, що в результаті забезпечує такій родині переваги в заготівлі кормів.
7.
Регулювати ширину вуличок расплодного гнізда рекомендується так:.
—у ході першого весняного огляду виставити ширину вуличок 8-9 мм;.
—у міру посилення родини й розширення першого корпуса рамками треба памятати про те, що при зменшених вуличках у цей корпус можна буде помістити ще одну додаткову рамку;.
— при досягненні родиною сили в один повний корпус ширину вуличок треба збільшити до 12-12,5 мм.
—У кожному разі цю процедуру треба проробити при встановленні стійкого тепла (для середніх широт це - середина травня);.
— після закінчення головного медозбору наприкінці липня -початку серпня скоротити вулички до 89 мм;.
— після закінчення виведення розплоду (жовтень) при остаточному складанні зимового гнізда вулички розширити до 12—15 мм. При цьому в кожній рамці меду повинне бути мінімум 2,0 кг, але краще - 2,5 кг.
8.
У медяних магазинах протягом усього сезону ширина вуличок повинна бути постійної й рівнятися 12-15 мм (не більше!).