Рій-Вторак.

Рій-Вторак.

Після виходу першого рою родина швидко відновлює сили за рахунок високої яйценосності матки в період, що передує закладці ройових маточников. Саме з відкладених тоді яєць і зявляються молоді бджоли після виходу роя-первака. Ці бджоли й будуть становити основну масу риючи-вторака, якщо до моменту еговыхода родина буде продовжувати залишатися в ройовому настрої.
.
Рій-Вторак з першої вийшла з маточника неплодовою маткою виходить звичайно на 9-10 день після першого. Перш ніж вийти з маточника, перша готова до виходу матка видає своєрідні звуки, що квакають. Якщо матка не одержить ззовні ніякої відповіді, що означає відсутність матки в родині, то вона прогрызает кришечку маточника й виходить із нього. Після цього матка, що вийшла, починає бігати по стільниках і видавати характерні пикающие звуки, дуже напоминающие телефонний сигнал, що ми чуємо в трубці, якщо викликуваний абонент зайнятий. Звуки, видавані маткою, добре чутні в тиху погоду на відстані 1-2 м від вулика.
До моменту виходу риючи-вторака в родині буде достатня кількість зрілих маток, які могли б уже вийти з маточников, однак вони цього не роблять, оскільки мають звукову інформацію про те, що перша матка вже вийшла. Ці матки відповідають на сигнал першої матки своєрідними квакающесигналами, щохрюкають, оскільки, перебуваючи в запечатаних маточниках, вони не можуть видавати пикающие сигнали. Першу матку ці звуки сильно збуджують, вона продовжує видавати звуки, і бджоляр може почути так зване «спів» маток. Такий переклик маток періодично повторюється. «Спів» маток є достовірною ознакою того, що, якщо різко не зіпсується погода, рій вийде на наступний ранок. У цей же час перша матка робить спроби знищити маток-суперниць, що перебувають у запечатаних маточниках, але бджоли не дають їй цього зробити, оскільки ці матки ще потрібні будуть родині після виходу роя-вторака.
Готовим вийти з маточников маткам уже потрібне харчування, і вони своїми потужними щелепами прогрызают щілина в кришечці маточника. Через цю щілину матка просовує хоботок і одержує від бджіл необхідне харчування.
Якщо все йде штатно, то на наступний день послу початку «співу» маток виходить рій-вторак. Тому що цей рій з неплодовою маткою менш чутливий до погодних умов, то він може виходити навіть при вітряній і хмарній погоді, якщо немає різкого похолодання й дощу.
Вчасно дня він також менш привязаний і може виходити, по суті, протягом усього дня - з ранку й до 16- 17 годин місцевого часу.
У рої-втораке дуже часто виявляється не одна, а дві й більше матки. У таких випадках рій, зібравшись, не заспокоюється відразу, а видає характерний шум, по якому можна встановити наявність у рої декількох маток. Іноді вторак прищеплюється у двох-трьох місцях, що пояснюється присутністю в ньому декількох молодих маток. Окремі частини такого рою краще зібрати воєдино, щоб не плодити «маляти».
Рій-Вторак більше рухливий, чим первак, тому прищепитися він може й не поруч із пасікою, та й місце першого привою буває, як правило, на високих деревах, будинках і т.п. На місці першого привою цей рій теж перебуває недовго й може злетіти з його вже через 20-30 мінут після привою. Із цих причин зняття риючи-вторака представляє більшу складність, чим зняття роя-первака.
Якщо ройовий настрій у родині триває, то на другий день після виходу риючи-вторака виходить третій рій з однієї Або декількома- неплодовими матками. По суті, третій і наступний рої це вже поройки, оскільки кількість бджіл у них уже не перевищує 0,5-0,3 кг. Самостійної цінності вони не представляють, і якщо на пасіці не потрібні нуклеуси, у які можна перетворити поройки, те їх зєднують із іншими родинами.
Якщо після виходу чергового рою ройовий настрій у родині припиняється, то бджоли розгризають збоку залишилися маточники й не перешкоджають молодій матці знищити маток, що перебувають у них. Наявність розгризених збоку маточников є вірною ознакою того, що родина вийшла з ройового стану й початку нормальну роботу.