Жарка, суха погода й жаркі ночі

Жарка, суха погода й жаркі ночі

Зовнішня температура за всіх часів року є одним з основних факторів, що впливають на розвиток родини і її стан. Істотний вплив температура робить на бджоли при наявності в гнізді розплоду й особливо, якщо зовнішні температури при цьому перевищують 34-35 "З, тобто ту температуру, що бджоли підтримують у зоні розплоду.
Вплив зовнішньої температури на роїння досліджував український бджоляр Бабич. Він подавав у вулик повітря з температурою 38—40 "З, і незабаром у родині зявлявся ройовий настрій, навіть якщо родина була слабкої, а матка — поточного року. Пояснюється це тим, що бджолам легше підтримувати в гнізді більше високу щодо навколишнього середовища температуру, чим знижувати її. Тривале (в еволюційному плані) перебування бджіл у місцевостях, де зовнішня температура протягом року в основному не перевищує 35 °С, виробило в них зроблений механізм підігріву гнізда, що працює в широкому інтервалі температур, починаючи з низьких негативних. Гірше справа обстоит з охолодженням гнізда, тому що самі бджоли не здатні підтримувати температуру свого тіла набагато нижче температури навколишнього середовища. Від перегріву вони захищаються в основному зменшенням щільності обсижи-вания рамок, збільшенням активної вентиляції й охолодженням свого тіла за рахунок випару води із зобика й тіла. У досвідах Е.К. Єськова (1992) не було замічено, щоб бджоли, захищаючись від перегріву, розприскували вміст своїх зобиков по гнізду або розвішували крапельки води на стільниках, як пишеться в деяких виданнях.
Якщо жарка погода коштує нетривалий час, а вночі температура знижується до прийнятних значень, то ймовірність роїння через погану погоду буде невеликою. Якщо ж і вночі й удень тривалий час тримається висока зовнішня температура в районі 30—35 °С, то ймовірність роїння значно підвищується. І чим більше бджіл буде выкучиваться на зовнішній стороні вулика, тим скоріше відбудеться роїння.
B.C. Коптев (1959) установив, що ройовий стан у родині виникає тоді, коли в безрасплодных ділянках по краях гнізда наступає перегрів, тобто температура піднімається до 35— 36 °С.
Особливо велика ймовірність роїння буває в роки з мякою теплою весною й жарким початком літа. У цьому випадку родини, наростивши більші резерви бджіл у сприятливу весняну пору, виявляються на початку літа в умовах, коли ще не зацвіли основні медоноси, а другорядні - у жарку пору дають невеликий хабарів. Із цієї причини основна маса бджіл змушена буде перебувати у вуликах. літна активність, Що Знизилася, бджіл і духота через жарку погоду й перенаселеність у вулику створюють сприятливе середовище для загострення інстинкту роїння.
Однак не завжди жарка погода (навіть протягом тривалого часу) може викликати роїння. Так, М.Л. Гір-Нич (1996) повідомляє, що в 1995 р. у Кіровоградській області в травні-червні денна температура біля двох місяців не опускалася нижче 30 °С, ночі теж були теплими. Однак роїння не було взагалі. Цей факт можна трактувати і як виключення із правила, але можна — і по-іншому: на сьогодні ми ще багато чого про справжні причини роїння не знаємо. На підтвердження цієї думки повідомлялося, що в цей же час і при таких же погодних умовах на Львівщині йшло інтенсивне роїння багатьох родин.
>