Якщо жарка погода коштує нетривалий час, а вночі температура знижується до прийнятних значень, то ймовірність роїння через погану погоду буде невеликою. Якщо ж і вночі й удень тривалий час тримається висока зовнішня температура в районі 30—35 °С, то ймовірність роїння значно підвищується. І чим більше бджіл буде выкучиваться на зовнішній стороні вулика, тим скоріше відбудеться роїння.
B.C. Коптев (1959) установив, що ройовий стан у родині виникає тоді, коли в безрасплодных ділянках по краях гнізда наступає перегрів, тобто температура піднімається до 35— 36 °С.
Особливо велика ймовірність роїння буває в роки з мякою теплою весною й жарким початком літа. У цьому випадку родини, наростивши більші резерви бджіл у сприятливу весняну пору, виявляються на початку літа в умовах, коли ще не зацвіли основні медоноси, а другорядні - у жарку пору дають невеликий хабарів. Із цієї причини основна маса бджіл змушена буде перебувати у вуликах. літна активність, Що Знизилася, бджіл і духота через жарку погоду й перенаселеність у вулику створюють сприятливе середовище для загострення інстинкту роїння.
Однак не завжди жарка погода (навіть протягом тривалого часу) може викликати роїння. Так, М.Л. Гір-Нич (1996) повідомляє, що в 1995 р. у Кіровоградській області в травні-червні денна температура біля двох місяців не опускалася нижче 30 °С, ночі теж були теплими. Однак роїння не було взагалі. Цей факт можна трактувати і як виключення із правила, але можна — і по-іншому: на сьогодні ми ще багато чого про справжні причини роїння не знаємо. На підтвердження цієї думки повідомлялося, що в цей же час і при таких же погодних умовах на Львівщині йшло інтенсивне роїння багатьох родин.
>