Вулик як житло бджіл

Вулик як житло бджіл

З незапамятних часів бджоли залучали людину самим головним своїм продуктом - медом. Спочатку людина добувала мед, витягаючи його з дупел, що перебувають у деревах. Надалі, намагаючись одомашнити бджіл,.людина почала вирізати з дерев дупла з родинами бджіл і поміщати ці колоди біля своїх поселень. Поступово вдосконалюючи колоду й пристосовуючи її до своїх потреб, бджоляр перетворив колоду у вулик. Спочатку вулик багато в чому копіював колоду, а потім він починає усе більше й більше здобувати риси сучасного вулика. Початком епохи цивілізованого бджільництва можна вважати винахід в 1814 р. рамкового вулика нашим великим співвітчизником П.И. Прокоповичем.
З тих пор кількість різних конструкцій вуликів не піддається ніякому обліку. Однак основа конструкції будь-якого вулика залишається незмінної, незважаючи на всілякі хитрування конструкторів, - дно, корпус, льоток, рамки, дах. Матеріалом для виготовлення більшості вуликів є суха деревина або інший матеріал штучного походження - фанера, пінопласт і т.д. Також незмінним залишається й основний принцип конструкції будь-якого вулика - створення замкнутої порожнини певного обсягу з отвором (льотком).
Виходячи із усього цього, можна сказати, що фізичний принцип роботи вулика і його властивості як житла бджіл в основі своєї подібні для будь-якої конструкції вулика. Тому, щоб не «потонути» у частковостях, давайте для подальшого аналізу встановимо для себе узагальнену модель вулика (мал. 3.11).
А тепер проаналізуємо, як функціонує вулик з розташованої в ньому родиною бджіл у різні періоди життя.
: