таблиця водність меду
гайдар в. а. пасіка 2008

ВНУТРІШНЄ УТЕПЛЕННЯ ВУЛИКА Й СКОРОЧЕННЯ ГНІЗДА

ВНУТРІШНЄ УТЕПЛЕННЯ ВУЛИКА Й СКОРОЧЕННЯ ГНІЗДА

Традиційні технології зимівлі передбачають гарне утеплення гнізда не тільки зверху, але й з боків. При цьому рекомендується використовувати матеріали з малим коефіцієнтом теплопровідності мохи, клоччя, вату й інші матеріали органічного походження. Однак у ході зимівлі ці матеріали швидко просочуються вологою й стають гарними провідниками й споживачами тепла. Це пояснюється тим, що при слабкій вентиляції теплоизоляторы органічного походження в силу своєї високої гигроскопичности інтенсивно накопичують внут-риульевую вологу. Якщо поруч із клубом буде перебувати таке вологе «утеплення», те це ніяк не буде сприяти нормальній зимівлі.
Традиційні технології також рекомендують сильно скорочувати гніздо на зиму. Як правило, рекомендується залишати стільки рамок, скільки їх будуть щільно обсиживать осінні бджоли, що пояснюється необхідністю утеплення гнізда. Однак, як ми вже говорили, через теплову малопотужність зимовий клуб не здатний обігрівати внутрішній простір вулика за межами декількох сантиметрів від своєї кірки. Припустимо, що з метою зменшення площі охолодження клубу скоротимо гніздо Так, що бджоли будуть розташовуватися й на крайніх рамках, поруч із якими буде утеплення. Але й у цьому випадку площа охолодження клубу знизу й з боку стінок буде становити 40-50% від всієї поверхні клубу. Ну а зменшувати площа охолодження клубу, обмежуючи його теп-лоизоляторами з 4, а те й з 5 сторін (у т.ч. і знизу!), як це рекомендується в журналі «Укратнський паачник» № 1 за 1996 р., - це вже занадто високі й далекі від реальності технології.
Крім того, дослідження показують, що якщо обсяг гнізда не дозволить клубу зібратися в кулясту форму, що забезпечує мінімальні тепловтрати, те це приведе до збільшення рівня тепловтрат і більшому охолодженню клубу (Єськов Е.К., 1991). До відома, діаметр кулі природного клубу бджіл становить 28-32 див. Із сказаного випливає, що, обмежуючи гніздо до «кількості рамок, щільно обсиживаемых бджолами», ми не дозволимо зимовому клубу сформуватися в оптимальну, з погляду тепловтрат, форму через відсутність достатньої кількості рамок і замість очікуваного утеплення одержимо охолодження клубу. Отже, усяке штучне обмеження форми зимового клубу не тільки не корисно, але й шкідливо. А ті, хто із цим не згодний, нехай відповістять на запитання - хто і як скорочує гніздо зимуючої в дуплі бджолам?.
За спостереженнями Т.С. Ждановой (1967), в умовах Кемеровської області за зимівлю менше корму витрачали ті родини, гнізда яких не були скорочені.
И.А. Шабаршов і В.В. Родіонов (1993) із цього приводу висловлюються більш виразно: «Правильно скомплектоване просторе гніздо з більшими запасами меду й перги - гарантія гарної зимівлі бджіл... Зменшення гнізда до розміру, що обсиживают бджоли, - помилка, часто непоправна».
І ще один аспект - запаси корму.
При сильному скороченні гнізда автоматично зменшуються запаси корму в ньому. У результаті на кожну бджолу запас корму може виявитися в районі мінімально припустимого. Тому будь-які непередбачені ситуації під час зимівлі (кристалізація частини корму, різке збільшення його споживання через зовнішніх факторів і ін.) можуть привести до голодування бджіл. А кожна аварійна годівля взимку - явище небажане. Крім цього, після весняної виставки бджіл і до першого погожого дня, коли можна провести хоча б швидкий огляд гнізда й оцінити запаси корму, в окремі несприятливі роки може пройти досить тривалий відрізок часу. Для страховки доводиться або годувати бджіл сиропом, або ставити запасні рамки.
Цього всього не треба буде робити, якщо при осіннім складанні гнізда не скорочувати його й, не боячись того, що в гнізді будуть і не обсиджені бджолами рамки, помістити туди запаси корму, достатні до першої весняної ревізії. Що ж стосується мікроклімату вільно зібраного гнізда, то він точно буде не гірше, ніж у щільно зібраному гнізді.
Є повідомлення про досвіди С. Махмашарипова (1978), що у результаті їх зробив висновок про те, що зміст бджолиних родин у нескорочених гніздах не робить негативного впливу на зимівлю, весняний розвиток і медопродуктивность. Бджолині родини, що зимували на повнім гнізді, зібрали меду на 15% і відбудували стільників на 11 % більше, ніж родини в скорочених гніздах.
підходящих умовах. А в основі цієї життєстійкості, виявляється, лежать унікальні пристосувальні особливості бджоли, у якої відношення мінімального обміну речовин до максимального становить 1:140, у той час як для людини воно не перевищує 1:10 (Комісар А.Д., 1994).
Узагальнюючи достоїнства й недоліки традиційних технологій зимівлі бджіл, можна зробити висновок, що жодна із цих технологій, за винятком зимівлі в заглубленных бджоляниках, не забезпечує оптимальних умов зимівлі. Поліпшення умов зимівлі й зменшення зимових втрат родин лежать на шляху поступового відходу від старих традиційних технологій і освоєння нових сучасних технологій.
3.3.