бджолина пыльца
антимікробні властивості жаб
пасіка гайдара

Поїлка для бджіл

Поїлка для бджіл

Крім їжі бджоли щодня споживають воду. Водою вони розбавляють мед і пергу при готуванні корму для личинок. Розкладаючи крапельками воду на стільниках, мешканки вулика підтримують на оптимальному рівні температуру й вологість повітря у своєму житлі. Вода для них є й основним джерелом мінеральних солей. У жарку пору літа бджолина родина споживає за добу 0,3-0,4 л води. При наявності в природі хабар, коли бджолискладальниці приносять у вулик значна кількість рідкого нектару, потреба у воді компенсується вологою, що комахи випаровують при переробці нектару в мед. Особливо мають потребу у воді родини бджіл, що вийшли із зимівлі. Водою вони розріджують медяні запаси, що закристалізувалися у воскових гніздах. Із- за відсутності чистої проточної води бджоли збирають на листах рослин росу, беруть воду в канавах і калюжах, скапливаются біля колодязів і кранів, сідають у бочки й цебра з водою на садових ділянках, тонуть у них. У пошуках води бджоли- складальниці залишають вулики навіть у прохолодну й вітряну погоду при температурі повітря +5-6 °С, клякнуть від холоду й гинуть. Щоб відволікти бджіл від пошуків води в сумнівних місцях, на пасіці встановлюють для них поїлку, а ще краще дві - одну зі звичайною прісною питною водою, другу - з підсоленої. На 10 л води беруть 50 г повареної солі. Давати бджолам підсолену воду більшої концентрації не треба, тому що це може нашкодити ім. Ставиться поїлка в затишному й добре освітленому сонцем куточку пасіки. Для пристрою поїлки можна використовувати невелику деревяну бочку, дюралюмінієва або емальована судина (флягу, бачок) із краном. Ємність установлюють на підставці висотою до 1 м від поверхні землі. Для стоку води під краном до підставки похило приставляють широку дошку з вирізаним на ній неглибоким звивистим жолобком. Щоб залучити бджіл до поїлки, у неї наливають спочатку злегка підсолоджену воду, настояну на стеблах мяти, меліси або котовника. Бджоли охоче беруть таку ароматизовану воду й звикають до поїлки. При наявності інфекційних захворювань (гнилизна, мешотчатого розплоду) щоб уникнути їхнього поширення на здорові бджолині родини замість колективної застосовують індивідуальні ульевые поїлки різних конструкцій.

Поїлка для бджіл

Крім їжі бджоли щодня споживають воду. Водою вони розбавляють мед і пергу при готуванні корму для личинок. Розкладаючи крапельками воду на стільниках, мешканки вулика підтримують на оптимальному рівні температуру й вологість повітря у своєму житлі. Вода для них є й основним джерелом мінеральних солей. У жарку пору літа бджолина родина споживає за добу 0,3-0,4 л води. При наявності в природі хабар, коли бджолискладальниці приносять у вулик значна кількість рідкого нектару, потреба у воді компенсується вологою, що комахи випаровують при переробці нектару в мед. Особливо мають потребу у воді родини бджіл, що вийшли із зимівлі. Водою вони розріджують медяні запаси, що закристалізувалися у воскових гніздах. Із- за відсутності чистої проточної води бджоли збирають на листах рослин росу, беруть воду в канавах і калюжах, скапливаются біля колодязів і кранів, сідають у бочки й цебра з водою на садових ділянках, тонуть у них. У пошуках води бджоли- складальниці залишають вулики навіть у прохолодну й вітряну погоду при температурі повітря +5-6 °С, клякнуть від холоду й гинуть. Щоб відволікти бджіл від пошуків води в сумнівних місцях, на пасіці встановлюють для них поїлку, а ще краще дві - одну зі звичайною прісною питною водою, другу - з підсоленої. На 10 л води беруть 50 г повареної солі. Давати бджолам підсолену воду більшої концентрації не треба, тому що це може нашкодити ім. Ставиться поїлка в затишному й добре освітленому сонцем куточку пасіки. Для пристрою поїлки можна використовувати невелику деревяну бочку, дюралюмінієва або емальована судина (флягу, бачок) із краном. Ємність установлюють на підставці висотою до 1 м від поверхні землі. Для стоку води під краном до підставки похило приставляють широку дошку з вирізаним на ній неглибоким звивистим жолобком. Щоб залучити бджіл до поїлки, у неї наливають спочатку злегка підсолоджену воду, настояну на стеблах мяти, меліси або котовника. Бджоли охоче беруть таку ароматизовану воду й звикають до поїлки. При наявності інфекційних захворювань (гнилизна, мешотчатого розплоду) щоб уникнути їхнього поширення на здорові бджолині родини замість колективної застосовують індивідуальні ульевые поїлки різних конструкцій.