10 видів лікарських рослин на картинках та що ними лікують
фарингіт лікування

ДОГЛЯД ЗА ҐРУНТОМ

ДОГЛЯД ЗА ҐРУНТОМ

Плодові рослини харчуються протягом всього життя з того самого обсягу ґрунту, наданого їм при посадці. Тому ґрунт у саду протягом всього рослин життя повинна бути высокоплодородной. Тільки на такому ґрунті, у сполученні з нормою водного режиму й помірної щорічної обрезкой, плодові рослини добре ростуть, добре переносять низькі зимові температури, стають стійкими до захворювань і шкідників, щорічно добре цвітуть, рясно виділяють нектар і плодоносять. Засобами ж регулювання родючості ґрунти є, деякою мірою, прийоми ґрунтової агротехніки.
Система догляду за ґрунтом у саду включає способи змісту ґрунту в пристовбурних колах, її обробку, добриво, зрошення, боротьбу з водною ерозією. Всі заходи ґрунтової агротехніки являють собою єдиний комплекс, спрямований на створення сприятливих умов ґрунтового харчування, поліпшення родючості ґрунту.
Формування родючості нерозривно повязане зі станом гумусу ґрунту, що є джерелом ґрунтового азоту, зольних елементів, створення водопрочной структури, поліпшення аерації, ґрунтової обмінної й водоудерживаю-щей здатності. Зміст же гумусу залежить від співвідношення двох динамічних процесів - його витрати й нагромадження.
Механічна обробка ґрунту, перемішування гумусових і нижележащих обріїв як фактор аерації підсилює витрата органічної речовини ґрунту, збільшує кількість легкорозчинних елементів харчування, зменшує потенційна родючість.
Застосування органічних добрив і травосіяння підсилює процес нагромадження гумусу. Застосування ж одних мінеральних добрив не забезпечує компенсації втрат гумусу, тільки трохи стабілізує зміст органічної речовини. Внесення органічних добрив разом з мінеральними на тлі вапнування сприяє рівновазі процесів мінералізації й гуминизации ґрунту. Найбільш доступним і дешевим способом поповнення ґрунту органічною речовиною є травосіяння.
Органічні добрива — гній, торф, торфо-гнойова суміш, фекалії — найцінніші добрива. Коштовні вони не тільки своїми живильними речовинами, але й тим, що помітно поліпшують фізичні властивості ґрунту. Однак торф і фекалії в чистому виді для добрива садового ґрунту використовувати не рекомендується. їх краще застосовувати для готування компосту, при цьому них укладають шарами, додаючи гній, будинкове сміття, золу, що обпали листи й інші органічні матеріали. З метою збагачення живильними речовинами розраховуючи на 1 т торфокрошки корисно додавати по 5 кг суперфосфату й калійної солі, і 10 кг перевелися. Компост періодично перелопачують, поливають гнойовою рідотою й мильною водою. Приготовлений компост використовують на добриво через 2— 3 роки.
У сільській місцевості органічні добрива в саду застосовують щорічно або 1 раз в 2—3 роки, залежно від їхньої наявності. При щорічному використанні рекомендується доза, що, 500—800 кг на 100 м
удобрюється плется, що, пристовбурних смуг або кіл, а також тих міжрядних культур, які позитивно реагують на свіжий гній (картопля, огірки, капуста). Більше високі дози необхідно на сильноопод-золених ґрунтах з малопотужним і бідним перегнійним обрієм на змиваних схилах.
Гній можна вносити як восени, так і навесні. При весняному внесенні його треба якнайшвидше зашпаровувати в ґрунт, тому що за добу він може втратити половину азоту, що втримується в ньому.
У присадибних і колективних садах городян використовуються переважно мінеральні добрива заводського виготовлення. В умовах Нечорноземя середня річна доза внесення азоту, фосфору й калію дорівнює 500-1000 г діющего речовини на 100 м
площі. Така кількість речовин утримується в 1,75- 3,5 кг аміачноїої селітри, 2,5-5 кг простогоого суперфосфату й 0,9-1,8 кг хлористого калію.
Підзолистий
-підзолисті-дерено-підзолисті ґрунти.
бідують насамперед в азоті. Як зазначено вище, основним його джерелом є гумус і інші органічні речовини. Якщо ділянка тривалий час не одержував органічних добрив, то варто прагнути щорічно вносити по 1,0—1,2 кг діючі речовини азоту на 100 м
(3,5—4,2 кг аміачні селітри). Дози фосфорних і калійних добрив уточнюють на основі агротехнічного аналізу ґрунту. Наявність 20-25 кг рухливого калію в 100 г ґрунти свідчить про достатні запаси цього елемента. Ґрунту присадибних ділянок звичайно добре забезпечені фосфором, трохи навіть - калієм. Доцільно вносити азот, фосфор і калій у співвідношенні 1:0,5:0,7-0,8, що складе наступну кількість добрив на сотку: аміачної селітри - 3,5-4,2 кг, простого гранульованого суперфосфату - 2,5-3, хлористого калію - 0,9-1,1 кг. Якщо ґрунт тривалий час гарний удобрювалася гноєм, зазначені дози зменшують приблизно вдвічі. Повністю же виключити фосфорне й калійне добрива не можна навіть на ґрунтах, добре забезпечених цими елементами, тому що може знизитися ефективність збагачення ґрунту азотом і порушитися співвідношення між ростом і плодоносінням дерев убік посиленого росту.
Багато садів (особливо колективні) розташовані на бідних ґрунтах. У ґрунт таких садів доцільно вносити всі елементи харчування в рівній кількості 1:1:1, у наступних дозах: аміачної селітри — 3,5—4,2 кг, простого гранульованого суперфосфату — 5—6 кг, хлористого калію — 1,8—2,6 кг на 100 м площі.
При культурному залудінні міжрядь дози внесення азоту під травостій збільшують в 1,5-2 рази проти зазначених вище, не змінюючи доз фосфору й калію.
Розмір пристовбурних кіл, що вдобрюються, окремо вартих дерев визначається діаметром крони дерева зі збільшенням його для молодих дерев на 1 м, для дорослих - на 2,5 м.
Органічні добрива вносять під перекопку пристовбурного кола по всій площі, мінеральні - тільки в канавки по периферії крони. Для цього по периферії крони дерева викопують кругову широку канаву глибиною 15 див, у яку укладають суміш органічних і мінеральних добрив шаром 5-8 див, а зверху засипають ґрунтом. Прямий контакт добрива з коріннями не допускається.
Весняну перекопку пристовбурних кіл проводять на глибину 10-12 див у зерняткових порід і 5-6 див - у кісточкових. Перекопку або розпушування ґрунту краще проводити садовими вилами, розташовуючи їх по радіусі проекції крони дерева.
Взаємозамінність добрив. Азот, фосфор, калій і інші елементи харчування є незамінними. Коли говорять про взаємозамінність добрив, то мають на увазі різні їхні види зі змістом того самого елемента харчування. Для розрахунків варто користуватися наступними перекладними показниками: 1 кг аміачної селітри по змісту азоту дорівнює 0,75 кг сечовини або 1,7 кг сульфату амонію, або 2,6 кг нітрофоски;.
1 кг хлористого калію по змісту окису калію приблизно відповідає 1,35 кг 40 %-ний, 1,8 кг ЗО %-ний калійної солі, 1,1 кг сульфату калію, 4,3 кг нітрофоски, 0,9-1 кг поташу, 3,1 кг калимага, 2 кг калимагнезии, 8 кг золи соснових дров, 4 кг золи дров березових, 17 кг золи ялинових дров;.
1 кг простого суперфосфату в гранульованій формі рівноцінний по змісту фосфору приблизно 0,4 кг подвійні суперфосфати або 1,8 кг нітрофоски.
Зміст міжрядь. У садах, закладених правильними рядами, міжряддя, як правило, використовують для вирощування медоносних рослин (промислові сади), картоплі, різних овочів, кормових плодів (у присадибних садах). Ґрунт під міжрядні культури обробляють шляхом оранки за допомогою трактора, коня, мотоблока, на малих ділянках - вручну.
У перші роки після посадки дерев глибока оранка (до 2530 див) особливо важлива для того, щоб зруйнувати так звану плужну підошву. Плужна підошва утвориться в результаті розтирання й ущільнення ґрунтових часток лемешем плуга при багаторічній оранці в одному напрямку на ту саму глибину. Така підошва заважає гарному розвитку кореневої системи.
У міру розростання дерева корінь усе далі виходять у міжряддя й піднімаються до поверхні. Тому глибину обробки регулюють залежно від залягання корінь, щоб не допустити підрізування корінь товщиною більше олівця. У міжряддях плодоносного саду ґрунт рекомендується переорювати або перекопувати на глибину до 18-20 див. Деякі садівники захоплюються залудінням ґрунту в міжряддях. Цей спосіб дає гарні результати, особливо в садах на схилах, підданих ерозії, але при обовязковому дотриманні наступних умов:.
1) внесення високих доз азотних добрив — по 1,5— 2 кг діючі речовини азоту на сотку (приблизно 4,5—.
7,5 кг аміачноїої селітри);.
2) часте скошування травостою: у першій половині ле та — через кожні два тижні, у серпні й восени — через 20—ЗО днів, щоб підтримувати травяний покрив висотою 5—10 див;.
3) полив трав у посушливий час.
При дотриманні цих вимог створюється гарний газон, а скошена трава служить мульчой, збагачує ґрунт органічними речовинами.
У присадибних і колективних садах широкі міжряддя успішно використовують для вирощування суниці. Чагарники в міжряддях саду розміщати не рекомендується.
Обробка пристовбурних площадок (кіл). Незалежно від того, як використовуються міжряддя, пристовбурні кола або смуги повинні бути вільними від трави.
На пристовбурних колах ґрунт обробляють вручну, шляхом осінньої перекопки на глибину до 10-12 див, весняного й літнього мотиження. При перекопке полотно лопати рекомендується ставити по радіусі пристовбурного кола, щоб менше ушкоджувалися коріння: Ще краще використовувати для цього садові вила. Важкі й сплывающиеся ґрунту доводиться перекопувати й навесні, Навесні перекопані пристовбурні кола боронять граблями, щоб зберегти вологу.
Мульчирование ґрунту під деревами робить покладительное вплив на життєдіяльність кореневої системи. У якості мульчи використовують, торфокрошку, будинкове сміття, стебла кукурудзи, соняшника, бадилля й інші матеріали. Пухкий органічний матеріал дуже гарний для мульчиро-вания всіх садових рослин. Гарні результати дає мульчирование травою або соломою шаром не менш 10 див. У кожній можуть завестися миші. Тому штамби дерев треба захищати від ушкодження гризунами- В аматорських садах пристовбурні кола можна мульчировать синтетичною плівкою. Вона надійно захищає ґрунт від непродуктивної втрати вологи в літні місяці.