квітковий пилок
пилковловлювачі

СИНТЕТИЧНІ ЛИСТОВІ МАТЕРІАЛИ

СИНТЕТИЧНІ ЛИСТОВІ МАТЕРІАЛИ

Останнім часом синтетичні листові матеріали починають знаходити досить широке застосування при виготовленні різних виробів для бджільництва через дешевину й високих теплоизолирующих властивості.
> Загальні характеристики.
До цих матеріалів ставляться насамперед пеноплас-ти - газонаполненные пластмаси ніздрюватої структури. Розміри осередків залежно від марки пінопласту можуть становити від 0,02 до 2,0 мм, іноді до 3-5 мм. Як правило, чим менше розмір осередку пінопласту, тим він прочнее. Пінопласти містять переважно замкнуті, що не повідомляються між собою осередку, розділені прошарками вихідного полімеру.
Пінопласти можна приготувати з більшості синтетичних і багатьох природних полімерів шляхом їх вспенивания по спеціальних технологіях. Промисловість ви-
пускає тверді й еластичні пінопласти. У побуті перші ми називаємо «пінопласт», а другі - «поролон» або «поліуретан». Фізичні властивості основних твердих пе-нопластов наведені в табл. 3.4.
Таблица 3.4
Додаткові характеристики пінопластів.
Коефіцієнт теплопровідності пінопластів лежить у межах 0,029 -0,041 Вт/м • °С.
ПС-1 - має переважно закриті осередки; підвищена горючість.
ПВХ-1 — переважають закриті осередки.
ПУ-101 — гарна атмосферостойкость, стійкий до дії світла, але на світлі темніє без зміни фізикомеханічних властивостей. Можна пиляти, стругати, обробляти на верстаті.
ФК-20 - змішана структура осередків; має порівняно малу міцність при динамічних навантаженнях.
К-40 - низька міцність.
Вологовбирання пінопластів (поглинання вологи з повітря) не перевищує 1% від їхнього обсягу для пінопластів з закритими осередками й до декількох відсотків для піиопластів з відкритими осередками. Водопоглинення пінопластів - це поглинання води при безпосередньому контакті з нею (див. табл. 3.4).
Хоча влаго- і водопоглинення в пінопластів істотно менше, ніж у деревини, однак для пчеловодных виробів краще використовувати пінопласти з меншими значеннями цих показників, оскільки такі пінопласти будуть «тепліше» і долговечнее. Кращими теплоізоляційними властивостями володіють пінопласти, що мають переважно закриту структуру осередків. Ці ж пінопласти мають і низькі показники влаго- і водопоглинення.
Ще одна особливість пінопластів полягає в тому, що більшість із них мають властивість анизотропности (розходженням прочностных характеристик у різних напрямках). Ця властивість обумовлена в основному витягнутою формою внутрішніх осередків і орієнтацією їхніх стінок у напрямку витікання суміші полімеру при його вспенивании. Для пінопластів із сильно витягнутими осередками розходження в прочностных характеристиках у напрямку витікання й у перпендикулярному напрямку становить 25-30%.
Практична рекомендація. Вирізати заготівлі з пінопласту з витягнутими осередками в такій орієнтації, щоб довга вісь осередків збігалася з напрямком максимуму прикладеного навантаження. Для вулика це означає, що довга вісь осередків повинна розташовуватися вертикально.
Фізико-механічні властивості пінопластів у процесі їхньої експлуатації (міцність при стиску й ударній вязкості) змінюються - вони можуть як зменшуватися, так і збільшуватися залежно від типу полімерної основи й способу вспенивания пінопласту. Однак припустиме на практиці зниження механічних показників щільних пінопластів не більш ніж в 2 рази при їхньому застосуванні в умовах відкритої атмосфери відбувається за час, що перевищує 10 років. Отже, можна затверджувати, що довговічність щільних пінопластів при їхній експлуатації як матеріал для виготовлення вуликів становить не менш 10 років.
> Пінка монтажна.
Останнім часом у магазинах будматеріалів зявилася в продажі пінка монтажна поліуретанова, котру використовують для фіксації дверних і віконних коробок при їхній установці в прорізи, герметизації стиків і т.д. Звичайно пінка впакована в герметичний балончик, з якого може бути отримане до 40-45 л швидко, що твердіє на повітрі пінопласту. Ця пінка по своїй суті є пінопластом на основі поліуретану, тому вона дуже «тепла» (коефіцієнт теплопровідності в неї такий же, як і в листових пінопластів).
Пінку монтажну можна використовувати на пасіці по прямому призначенню для закладення щілин, дтыков, установки вікон, дверей, а також для зовнішнього утеплення вуликів, закладення щілин у вуликах, виготовлення утеплених заставних дощок, як утеплювач стінок у вуликах з фанери й т.д. При цьому треба мати на увазі наступне:.
1.
При зовнішнім використанні пінку треба обязатель.
але захищати від сонячного ультрафіолетового (УФ).
випромінювання. Простіше всього це зробити, якщо пофарбувати.
затверділу піну фарбою, що не пропускає УФ-.
випромі нювання.
2.
При внутрішнім використанні у вулику бджоли будуть.
гризти піну (як і будь-який нещільний пінопласт), якщо.
її не закрити фанерою, деревиною й т.д.
3.
Механічна міцність піни (як і всякий непліт.
ного пінопласту) невеликий, тому її шар не можна.
використовувати як несуча конструкція. Піну можна тільки наносити на вже існуючі конст рукции.
4. Балончик з пінкою повинен бути використаний протягом дня після початку його застосування, оскільки надалі пінка затвердевает в отворі, що виходить із балончика, і це не дозволяє використовувати залишки. З огляду на цю обставину, починати застосовувати пінку треба тільки тоді, коли буде підготовлений фронт робіт для повного використання балончика.
Інших практичних рекомендацій з використання піни для потреб бджільництва поки дати не можу, тому що тільки почав випробування пінки для зовнішньої теплоізоляції корпусів і утеплення заставної дошки. Про екологічний аспект використання піни буде написано далі.
Варто звернути увагу також на наявні в продажі в магазинах будматеріалів акрилові й силіконові герметики (ущільнювачі), які можна використовувати для закладення щілин і стиків у вуликах. Балончик з таким герметиком можна використовувати багаторазово протягом тривалого часу до повної витрати матеріалу. Отримана маса не дає усадки, вона вологостійка, і її можна красити.
: Вулики з пінопласту.
На сьогоднішній день мені невідомі підприємства, що роблять пенопластовые вулики в Україні. Трохи ентузіастів налагодили виготовлення таких вуликів для власних потреб і з успіхом застосовують їх на практиці. З одним з них - В.А. Миняйло з м. Марганець Дніпропетровської області - я познайомився на пчеловодной виставці в Харкові, куди він привіз свої вулики. Я запропонував йому розмістити короткий опис вуликів з пінопласту в, що готується до видання книзі. Валентин Антонович любязно погодився. От що він написав по суті питання:.
«Я - потомствений бджоляр. Любов до бджіл мені й моїм братам прищепили батьки, які тримали свою пасіку й працювали на колгоспної, що складається з 200 родин. Почав я самостійно доглядати за бджолами з 1970 p., коли батьки подарували мені 5 родин у вуликах-лежаках. ДО 1986 р. пасіка нараховувала вже 75 родин, і тоді я зрозумів, що необхідно вдосконалювати методи пчеловож-дения. Кочувати в Каховку (250 км), а потім з Каховки в Кіровоградську область (450 км) з лежаками стало дуже важко, та й тривалий переїзд не проходив без втрат (були випадки запарювання родин). Треба було щось міняти в моїй системі пчеловождения, і я засів за літературу. Найбільше мене зацікавили методи пчеловождения в багатокорпусних вуликах Лангстрота-Рута. По даним відомої «Енциклопедії бджільництва» А. Рута, навантаження на один бджоляра при змісті родин у вуликах Дадана - Блату становлять 100-120 родин, а у вуликах Лангстрота - Рута збільшується до 500-600 родин, тобто продуктивність праці бджоляра підвищується в 5 разів.
В 1986 р. для експерименту я виготовив 12 стандартних корпусних бесфальцевых вуликів. У перший же рік експлуатації стало ясно, що необхідно всю пасіку переводити на зміст у багатокорпусних вуликах. У цей же час початку надходити інформація про використання за рубежем пенопластовых вуликів. За три роки завзятої роботи з розробки конструкції вулика, робочих креслень, а також відпрацьовуванню технології виробництва вуликів, креслень на пресформи і їхнє створення в зиму 1989-1990 р. я виготовив 75 вуликів з пенополистирола. Навесні 1990 г я перевів всю свою пасіку на пенополистирольные вулики. Відтоді конструкція вулика залишається практично незмінної, і, користуючись наданої мені можливістю, хочу розповісти про мій вулик.
Вулик (фото 1) складається із дна, 4 корпусів на 10 рамок - 435x230 мм, дахи й годівниці. Загальна вага вулика без рамок 14 кг.
Дно (фото 2). Складається із властиво дна, піддона із прилітною дошкою, противоклещевой сітки з обігрівачем і деревяним вкладишем, обладнаного летковой засувкою.
Противоклещевая сітка виготовлена з металевої оцинкованої просечки з осередками 2-3 мм. На сітці закріплюється електрообігрівач потужністю 10 Вт на напругу 12 У. Проведення від обігрівача виведений на штекер, розташований на деревяному вкладиші. Обігрівач восени після складання гнізда в зиму підключається до теплорегулюючої апаратури. Температуру в контрольному вулику на зимівлю задаю в межах плюс 2-4 "З, що дозволяє зберегти до 20
30% кормів у ході зимівлі й забезпечує нормальну вологість у вулику (цвіль на рамках і перзі відсутній).
Піддон, виготовлений з оцинкованої жерсті, використовую для контролю ходу зимівлі, для визначення ступеня заклещенности родин при їхній обробці від кліща, а також для контролю наявності мумій розплоду при поразці родини аскосферозом. При кочівлі на більші відстані піддон повністю виймається із дна, що дає можливість здійснювати приточно-витяжну вентиляцію з метою недопущення запарювання родин.
Після кожної кочівлі проводжу очищення й дезінфекцію піддона.
Корпус (фото 3). Представляє звичайний стандартний корпус вулика Лангстрота-Рута зі стінками товщиною: передня й задня год» 35 мм, бічні — 25 мм. Корпус обладнаний внутрішніми ручками із всіх 4 сторін, що дає можливість брати корпус із будьякого положення. Передня стінка з летковым отвором діаметром 25 мм із вкладишем з фольги або алюмінію й обладнана летковой пластмасовою вертушкою.
Кришка (фото 4) включає у свій склад одну або двоє вентиляційних ґрат з оцинкованої металевої просечки.
Годівниця (фото 5) складається з кочової сітки з осередком 3x3 мм, що займає половину корпуса. Друга половина корпуса використовується під годівницю ємністю 5 л. В осінньо-зимовий період кочова сітка закрита пенополистироль-ным утеплювачем; при кочівлі сітка відкривається, а утеплювач перекладається в ємність годівниці. При тривалій кочівлі або при хімічній обробці сільгоспугідь у годівницю наливається 1 л води, закриваються все льотки, витягається за прилітну дошку піддон, чим створюється приточно-витяжна вентиляція, і родина в такому стані може перебувати до 2-3 доби. У весняний період кочова сітка використовується для розміщення на ній канди.
Для транспортування вулик скріплюється транспортерною стрічкою шириною 30-40 мм, товщиною 1-1,5 мм або ж подібною капроновою стрічкою. Стяжка корпусів здійснюється за допомогою вилки - скріпа. Переносяться вулики за допомогою гаків (як переноситься меблі в меблевих магазинах).
Я виготовляю пенополистирольные вулики в домашніх умовах. Для цього необхідно мати приміщення, обладнане вантажопідйомними засобами, проточною водою, каналізацією, нагрівальними приладами (електричними, газовими або на іншому паливі).
Вихідна сировина (пенополистирол харчовий у гранулах) перед заповненням форм попередньо спінюється при допомоги гарячої води або пару. Попередньо спіненою сировиною заповнюються прес-форми й варяться у воді, або здійснюється тепловий удар перегрітим паром, після чого форма з деталлю міститься у водяну ванну для остигання, а потім з її витягає готова деталь.
Фарбування вулика здійснюється олійними фарбами (МА-15, ПФ-115 і ін.) за допомогою пензлика, ковзанки або пульверизатора.
Пенополистирол є прекрасним теплоізоляційним і шумопоглинальним матеріалом. 10 мм пенополистирола еквівалентні по теплопровідності 100 мм деревяної дошки. Тому можна сказати, що вулик з пенополистирола є своєрідним термосом, у якому бджолам улітку не пекуче, а взимку не холодно, тому в додатковому утепленні він не має потреби. Достоїнство вулика ще й у тім, що він не гниє й не усмоктує в себе вологу.
Свою пасіку (48 пчелосемей) я переводжу на кочівлю за один раз. Платформу тракторного причепа 2ПТС-4 я обладнав під пересувну пасіку. На платформі влітку й узимку перебувають 36 родин. Ще 12 родин я переводжу на причепі легкового автомобіля.
Чотирнадцятилітній досвід роботи з пенополистирольньї-мі вуликами переконує мене в тім, що перспективи розвитку бджільництва повязані з використанням саме таких вуликів. Майбутнє за вуликами з пенополистирола!».
Приведу ще кілька коротких описів вуликів, виготовлених з пінопласту, по даним інших джерел.
1. Журнал «Бджільництво» № 1, 2002 р. Вулик з пінопласту марки ПХВ-1 товщиною 50 мм.
«При консультації в СЭС ніяких заборонних екологічних доводів не одержав... Пінопласт ПХВ-1, щільність 0,05—0,22 кг/дм
, поглинання води — 0,3 кг/м
за 30 доби, нефтестоек, що самозагасає, стійок до ацетону й поліефірних смол, температура розмякшення 120 °С. Всі деталі скріплюються эпоксидным клеєм з витримкою під тиском ...Матеріал легко обробляється звичайним столярним інструментом. Він довговічний, не жолобиться й не тріскається... Всі корпуси мають деревяну обвязку висотою 70 мм угорі й 50 мм унизу».
2.
Журнал «Укражський паачник» № 3, 2003 р. Вулик з.
пінопласту фірми «Апиполь», м. Краків, Польща.
«Ці вулики не усыхают... Відлиті у відповідних формах їхньої частини завжди взаємозамінні, точно прилягають одна до іншої. Нігтем цей пінопласт не расковырнуть, щільність - як у дошки. Бджоли не гризуть його, ніякі гризуни його теж не прогрызают. На кочівлі їх можна поодинці переносити на транспорт, вантажити й розвантажувати... Всі розбірні частини вулика зверху й знизу покриті пластмасою, тому запрополисованные частини легко розділяються стамескою... Висока вологість повітря не викликає ні деформації вулика, ні його ушкодження. Вулик легко дезінфікується розчинами відповідних препаратів... Рамка вулика «Апиполь» має розміри 430x115 мм. Вулик з 4 корпусів, дна, донного пыльцеуловителя, під-крьішника, даху має розміри 920x540x465 мм, масу 17,5 кг».
3.
Журнал «Бджільництво» № б, 2004 р. Вулики з пено.
шару.
«Корпуси виготовлені з пінопласту ПС-1, ПС-4, ПХВ-1, товщина стінок 25 мм. Зовні кути корпусів обвязані фанерними планками 20x10 мм, скріпленими шурупами й покритими оліфою. Вертикальні планки на передніх стінках ширше — 50 JHM, тому що вони несуть навантаження... Зовнішні поверхні покриті алюмінієвою фольгою або пенополи-этиленом ППЭРЭ-30 товщиною 10-12 мм, стійким до атмосферних впливів... Склеювання виробляється клеєм БФ-2 або.
эпоксидным клеєм. Внутрішні поверхні корпусів також необхідно покрити клеєм».