ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ІЗ БДЖОЛАМИ

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ІЗ БДЖОЛАМИ

Бджоли не знають хазяїна й ніколи не звикають до людини, як, наприклад, кінь, собака, кішка й інші свійські тварина. Бджоли визнають тільки такого хазяїна, що знає їхню біологію й правильно звертається з ними.
Щоб бджоли не жалили, людина в першу чергу повинен бути чистим, від нього не повинне пахнути потім, часником, луком, винним перегаром, одеколоном і парфумами. Особливо сильно бджіл дратує захід собаки й кінського поту. Якщо людина приїхала на пасіку верхи на коні, то йому необхідно перемінити одяг і відразу ж сховати кінь, щоб бджоли її не зажалили. Того ж правила треба дотримувати при змісті на пасіці собак. Варто тримати їх у тих місцях, куди не залітають бджоли. Собаки від ужалений гинуть дуже швидко (за 10-20 хв.). Після того як бджоли зажалять собаку, вони довго зберігають злостивість і бджоляру неможливо працювати на пасіці.
Бджоли не люблять вес чорне й кошлате, тому не можна ходити на пасіці без головного убору. Не годяться сукняні, вовняні, вязаные виробу, небажаний одяг з капрону й болоньї. Одяг повинна бути зі світлої бавовняної або лляної тканини. На маленькій пасіці можна обійтися білим халатом, на великій краще мати комбінезон на блискавці з рукавами й колошами на гумці або застібці.
Бджіл сильно дратують різкі рухи, тому по пасіці не можна бігати, стукати по вуликах, рухи повинні бути плавними. Вони краще бачать предмети, що рухаються, тому безглуздо тікати від них, краще сховатися в траві (лягти) або за дерево, чагарник.
Оглядати бджоли треба наприкінці дня, виключення можна зробити тільки в день виставки й пересадження родин Якщо родину оглянути ранком у безвзяточное час, то на неї накинуться бджолизлодійки й до вечора повністю розграбують вулик. На пасіці, де спостерігається злодійство, бджоли завжди злі й дратівливі. Озлобляється родина при недотепному огляді її. Уночі родина заспокоїться, а при огляді ранком вона ще більше розсердиться й потім весь сезон буде мстити всьому живому - людям, тваринам, птахам.
Огляд бджолиної родини
Ніж рідше оглядаєш бджолині родини, тим краще вони працюють, тому не треба без причини втручатися в їхнє життя. Приступаючи до огляду, треба мати чіткий план, щоб виконати ту роботу, що не зможуть зробити самі бджоли. Необхідно ретельно підготуватися, щоб не кидати відкритим вулик і не бігати за забутими інструментами, рамками й іншими предметами.
Для огляду буде потрібно захисна сітка для особи, стамеска, дымарь, халат або комбінезон, переносний ящик. На маленькій пасіці дымарь можна заправляти одними гнилушками, а на великий гнилушки потрібні тільки для розпалення дымаря. Як тільки він розгориться, його заправляють дрібно нарубаною корою осики або ялиці. Кора жевріє довго й дає багато диму. Одного заправлення дымаря вистачає для огляду 10-12 бджолиних родин, а при заправленні гнилушками можна оглянути 1-2 родини. Часто підкладати гнилушки не коштує, тому що дымарь сильно розжарюється й працювати з ним стає неможливо.
Під час огляду не можна стояти прямо перед льотком, а тільки з боків і позаду. Перед оглядом не димите в льоток і в гніздо, тому що з димом до бджіл попадає вигарний і вуглекислий гази, залишкові речовини перегонки смол. Бджоли в цьому випадку сильно зляться, у гнізді різко порушується режим вологості, температури, газовий склад. Після такого огляду родина троє доби приходить у себе.
Якщо при огляді застосовують полотна, то вони повинні бути чистими. По черзі ними закривають те одну, те іншу сторони вулика. Кришку знімають і кладуть на землю поруч, до вулика не притуляють, щоб не було зайвого стукоту. Утеплення знімають і кладуть на кришку. Потім відгинають холстик, і якщо бджоли починають вилітати з вулика, треба небагато подымить. Диміти треба поверху рамок, тоді в гніздо дим не попадає. Після дымления стамескою відривають рамку від вулика. Для этого один кінець (загнутий) вставляють між рамок і легко відсувають. Те ж роблять і із другим кінцем рамки. Після цього її беруть за плічка й виймають із вулика. Відразу руками відривати рамку не можна, вийде різкий поштовх і бджоли кинуться карати грубіяна. Рамку піднімають нагору з таким розрахунком, щоб бджоли, що сидять по обидва боки її, не зачепилися за рамку й стінки вулика. При огляді не можна тримати відкритими більше 3-х рамок, щоб не застудити розплід і щоб бджоли-злодійки не лізли в родину.
Ще раз про дим. Їм можна розлютити бджіл і можна заспокоїти. Якщо не диміти в гніздо, то він буде заспокоювати бджіл, а якщо під час огляду безупинно диміти, то бджоли вийдуть із гнізда купою, зависнуть на передній стінці вулика й почнуть жалити все, що рухається мимо, включаючи самого бджоляра. У цьому випадку дим буде вже марним.
У жодному разі не можна диміти на рамку із бджолами, що перебуває в руках, у цьому випадку матка може злетіти в повітря й не повернутися у свій вулик. Навесні родина без матки загине.
Оглядати родини краще в безвітряну погоду при температурі не нижче +12°С. У вітряну погоду й при більше низькій температурі бджіл треба оглядати в марлевому або целофановому наметі, що охоронить їх від вітру, холоди й злодійок.
Під час огляду родини окремі бджоли можуть вжалити бджоляра. У таких випадках варто спокійно повернути рамку у вулик, прикрити холстиком рамки, а потім! висмикнути жало. При постійній роботі із бджолами в людини виробляється імунітет до бджолиної отрути, вона не опухає й біль швидко проходить.
Витягати рамки з вулика потрібно в такий спосіб: брати пальцями за плічка верхнього бруска (стільник руками не торкати, щоб не зіпсувати його й не вимазати руки медом), виймати з вулика плавно, без різких рухів, оглядати стільники тільки над гніздом. При огляді протилежної сторони стільника його переводять у вертикальне положення й, тримаючи рамку за плічка верхнього бруска, повертають на 180°. Якщо тримати стільник плиском, то з осередків може витекти рідкий мед і випадуть не втрамбовані бджолами обніжжя.
Якщо необхідно звільнити деякі рамки від бджіл, то їхнім різким рухом стряхивают у порожній простір вулика. З рамок, заповнених значною кількістю корму або свіжим нектаром, бджіл змітають у вулик пучком трави або веничком зі свіжих гілок берези. Щоб не розносити можливу заразу, пучок трави викидають у багаття або піч.