Вітер. Бджолярі-Практики добре знають, що навіть при наявності досить гарного хабар у дні із сильним вітром (навіть без дощу) інтенсивність літа бджіл помітно знижується. Для визначення ступеня цього зниження був проведений експеримент. У середині серпня, коли зовнішня температура й освітленість перебували в межах оптимальних значень для літної діяльності, а величина хабар був в 1,5-2 рази нижче добової потреби родини в кормі, в окремі дні була проведена підгодівля бджіл. Для цього в 3-5 м від вуликів були встановлені годівниці з 30%-ным цукровим сиропом. В інші дні підгодівля бджіл не проводилася, і тоді ця група родин виступала в ролі контрольної.

У ході експерименту постійно контролювалася швидкість вітру. Цікаво, що на висоті 5 м від землі вона була вдвічі вище, ніж на висоті 1 м (Єськов Е.К., 1992). Результати експерименту наведені в табл. 1.2.

Таблица 1.2.

З наведеної таблиці видно, що вплив різної швидкості вітру в однакових умовах (з годівлею або без годівлі) позначається практично однаково на років бджіл (див. стовпці «%» в одному й іншому випадку). А от виліт бджіл у випадку годівлі й без годівлі при одній і тій же швидкості вітру істотно відрізняється. Це демонструє останній стовпець, з якого видно, що при гарному хабарі бджоли будуть мало звертати увагу навіть на сильний вітер. Причому відношення кількості бджіл, що вилітають із вулика протягом 1 мінути з годівлею (Б), до кількості бджіл, що вилітають протягом 1 мінути без годівлі (А), може становити від 4,6 до 8,8 разів.

Отже, можна сказати, що якщо в природі буде існувати гарний хабарів, то бджоли будуть прагнути його використовувати, незважаючи на вітер. Але вірогідно встановлено, що за інших рівних умов збільшення швидкості вітру завжди буде приводити до зниження літної активності бджіл. І чим вище буде швидкість вітру, тим більше буде зменшуватися літна активність бджіл і збільшуватися їхньої втрати.

Вітер може вплинути й на затримку із заплідненням матки. Якщо через 4-5 днів після виходу неплодової матки встановиться вітряна погода, то перші орієнтовні вильоти й наступні вильоти матки на спарювання можуть затримуватися, незважаючи навіть на теплу сонячну погоду. Процес злягання матки із трутнем може відбуватися при швидкості вітру не більше 18 км/год (5 м/с). При цьому виліт трутнів з вулика відбувається тільки при швидкості вітру не більше 25 км/год (7 м/с). Але звичайно влітку в наших широтах періоди з вітряною погодою тривають не більше декількох днів, за винятком степових, приморських і гірських районів, де сильні вітри можуть дути й більше тривалі відрізки часу.

Все це бджоляру треба знати й ураховувати у своїй практичній роботі. І якщо вийде так, що молода матка на 10- 12-й день не почне кладку яєць, то причиною цього може бути й те, що сильний вітер перешкодив їй вчасно запліднитися.

Вітер може також затримати на кілька днів вихід риючи, особливо зі старою маткою. РоїПерваки, на відміну від наступних роїв, дуже вимогливі до погоди, оскільки стара плодова матка має гірші літні якості, чим молода неплодова.

Вітер також впливає на життєдіяльність бджолиної родини не тільки безпосередньо, але й побічно через величину медозбору. Сильний вітер і особливо суховії негативно позначаються не тільки на розвитку медоносних рослин, але й на їх нектаровыделении. Із всіх природних факторів сильний вітер є, мабуть, єдиним фактором, що ніколи не робить позитивного впливу на виділення нектару. Особливо несприятливі для нектаровыделения північні й північно-східні вітри, що супроводжуються припливом мас холодного арктичного повітря, і південні й південно-східні суховії. З настанням посухи виділення нектару рослинами різко скорочується або зовсім припиняється. А в тих рослин, які в цих умовах виділяють нектар, він густіє й часто стає недоступним для бджіл. При сильному вітрі в рослин з відкритими квітками стискуються нектарники, що приводить до зменшення нектаровыделения. Все це приводить до повного припинення хабар і літної активності бджіл.

Для зменшення негативних наслідків сильних вітрів (та й не тільки для цього) пасіки треба розташовувати в захищених рельєфом місцях, лісосмугах, на узліссях і окраїнах лісових масивів. Х.И. Абрикосів (1944) відзначив, що родини, вулики яких не були захищені від сильних пануючих вітрів, вирощували розплоду менше на 33% і збирали на 60% менше меду.

Узимку пасіку також треба добре захищати від пануючих вітрів. Треба памятати, що взимку при швидкості вітру 8 м/с (вітер середньої сили) склад повітря у вулику мимовільно міняється 2—3 рази протягом однієї години. Крім того, що прохолоджує дія зимових температур у дуже сильній мері залежить від швидкості вітру. Так, наприклад, якщо при відсутності вітру температура дорівнює —1 °С, те при швидкості вітру в 13 м/с охолодна дія цієї температури буде еквівалентно —18 °С, а для вихідної температури —12 "З еквівалентною температурою буде 34,5 °С (М. Мачичка, 1988). У таких умовах при відсутності захисту від вітру бджоли витрачають значно більше корми на підтримку в гнізді оптимального мікроклімату, що додатково зношує їх і скорочує тривалість життя.

Опади. У літню пору опади можуть випадати у вигляді дощу або граду. Ці природні явища можуть впливати на життєдіяльність бджолиної родини як прямо, так і побічно.

Прямий вплив опадів полягає в тім, що вони негативно впливають насамперед на літну активність бджіл. Бджоли чуйно реагують на випадання дощу й граду, особливо коли ці явища супроводжуються грозою. Бджолярі добре знають, що перед початком грози бджоли вертаються у свої вулики буквально суцільним потоком. Під час такої «паніки» важко навантажені бджоли нерідко залітають не у свої вулики, а в ті, які на крапці розташовані ближче всього до напрямку, по якому вертаються бджоли. Тому результатом раптової грози можуть бути посилення розташованих на краю крапка родин і ослаблення родин, розташованих усередині крапка. Цікаво, що в таку «очманілу» погоду бджоли-охоронниці не лагодять ніяких перешкод і в будь-який вулик можуть залітати бджоли з будь-якої родини. Про трутнів я й не говорю, оскільки їх пускають у будь-яку родину й при гарній погоді.

Якщо на шляху до квітучих медоносів буде розташовуватися інша пасіка (пасіка на перельоті), то при грозі або раптовому сильному дощі ця пасіка може значно підсилитися за рахунок бджіл з основної пасіки.

Найбільша втрата в літню пору може нанести пасіці сильний град, що, як правило, супроводжується грозою й сильним вітром. Під час граду гине багато бджіл, які одержують смертельні удари градинами. Град також не щадить і медоносні рослини, які він може просто вибити або повалити на землю, перекрутити й змішати із землею. На жаль, реального захисту від граду немає. Трохи зменшує втрату, нанесена градом, розташування вуликів під кронами дерев.

У моїй практиці в 1995 р. був випадок, коли нічна бура із градом повністю вибила близько 30 гектарів тільки почала цвісти гречки. Це поле розташовувалося в безпосередній близькості від крапка, розташованого в лісосмузі. Люди, спорудження й вулики не постраждали, хоча впали два дерева.

Побічно літні опади впливають на бджолині родини через вплив опадів на виділення нектару рослинами. Вода - основа життя всього живого на землі. Завдяки воді й сонцю в рослині здійснюються фотосинтез, метаболізм (обмін речовин), пересування мінеральних речовин і продуктів життєдіяльності, підтримуються пружний стан клітин (тургор) і інші процеси. Якщо влітку тривалий час не будуть іти дощі, то наступає ґрунтова посуха, що паралізує діяльність нектарників у квітках рослин, і вони скорочують або повністю припиняють виділення нектару.

Краще нектаровыделение буває при помірному випаданні теплих дощів, особливо якщо вони йдуть уночі або у вигляді грозових короткочасних дощів удень.

У народі говорять: «Чим більше гроз, тим більше меду». Грозові дощі, підвищуючи вологість ґрунту й повітря й практично не роблячи негативного впливу на інтенсивність сонячного висвітлення й температуру, сприяють посиленню виділення нектару. Є підстави думати, що іонізація повітря й насичення його озоном при електричних розрядах блискавок додатково стимулюють рослини до посиленого виділення нектару. Після закінчення таких дощів активність бджіл зростає, особливо в наступні кілька днів. Дослідженнями встановлено, що найчастіше високі медозбори бувають на 2-й і 3-й дні після дощу (Не.стерводский В.А., 1971).

Затяжні дощі, особливо під час їхнього випадання, негативно впливають на виділення нектару. Це повязане з тим, що недолік сонячного світла при хмарній погоді сповільнює засвоєння вуглецю й утворення крохмалю листами рослин, а підвищена вологість приводить до розрідження нектару. Так, нектар у квітках липи при відносній вологості повітря 51% містить близько 70% цукру, а при вологості 100% - тільки 22%. При дощовій тривалій погоді сильний ріст зелених частин рослини затримує розвиток квіток. Крім того, такий дощ вимиває нектар із квіток, особливо в рослин з відкритими нектарниками, таких як липа, кипрей, малина й ін. Отже, затяжні літні дощі значно знижують літну активність родин не тільки через нелітну погоду, але й за викладеними вище причинами.

Хоча туман опадами назвати не можна (це, скоріше, природне явище), але варто сказати, що він сприятливо впливає на виділення нектару рослинами. У районах із частими туманами, за інших рівних умов, медозбори бувають вище, ніж там, де туманів немає (Мурахтанов Е.С., 1977). І хоча рано ранком при щільному тумані літна діяльність бджіл починається трохи пізніше, ніж звичайно, рясне виділення нектару компенсує зменшення тривалості робочого дня.

Якщо говорити про вплив опадів на нектаропродуктив-ность рослин у річному циклі, то замічено, що більші снігопади взимку без відлиг і затяжна весна приводять до глибокого зволоження ґрунту, що викликає бурхливий ріст рослинності навесні, підсилює її соковитість і виділення нектару. Якщо в таку весну ще зрідка будуть випадати дощі, то це буде сприяти підтримці вологості ґрунту, подальшому росту рослин й рясному їхньому цвітінню.

Замічена також і така закономірність. Якщо в середині попереднього літа випадали рясні опади, то цього року деревні медоноси (акація, липа, клен і ін.) будуть добре виділяти нектар. Це повязане з тим, що із середини літа деревні рослини починають накопичувати запаси резервних речовин, які будуть витрачатися в наступному році при їхньому цвітінні.

Короткий зміст питання (висновки).

1.

Вірогідно встановлене, що збільшення швидкості вітру при незмінної медосборной обстановці завжди буде приводити до зниження літної активності бджіл.

2.

Якщо в природі буде існувати гарний хабарів, то бджоли будуть прагнути його використовувати, незважаючи на сильний вітер. Але й у цих умовах збільшення швидкості вітру приведе до зменшення літної діяльності родини.

3.

Вітряна погода може впливати на затримку із заплідненням матки. Тривалість цієї затримки залежить від тривалості періоду вітряної погоди.

4.

Вітер також може затримати на кілька доби вихід риючи, особливо роя-первака.

5.

Сильний вітер і особливо суховії негативно позначаються не тільки на розвитку медоносних рослин, але й на їх нектаровыделении. Це є однією із причин зниження літної активності бджіл у вітряну погоду.

6.

Для зменшення негативних наслідків сильних вітрів пасіки треба розташовувати в захищених рельєфом місцях, у лісосмугах, на узліссях або окраїнах лісових масивів.

7.

При раптовій грозі або сильному дощі крайні родини крапка можуть підсилюватися за рахунок «аварійного» заліта бджіл з інших родин, які внаслідок цього будуть послаблятися. Те ж саме буде відбуватися, якщо на шляху перельоту бджіл до квітучих медоносів буде перебувати інша пасіка.

8.

Сильний град може привести до великої загибелі бджіл і, отже, до ослаблення родин.

9.

Помірне випадання теплих дощів, особливо якщо вони йдуть уночі, або короткочасні грозові дощі, що випадають удень, приводять до збільшення нектаровыделения рослинами й до посилення літної активності родин, особливо в наступні кілька днів. Найвищі медозбори звичайно бувають на 2-й і 3-й дні після дощу.

10.

Затяжні дощі, особливо під час їхнього випадання, негативно впливають на виділення нектару, знижують його цукристість і зменшують літну активність родин.

11.

Туман благотворно впливає на виділення нектару рослинами. У районах із частими туманами медозбори бувають вище, ніж там, де туманів немає.