БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ВПЛИВ ЕЛЕКТРИКИ

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ВПЛИВ ЕЛЕКТРИКИ

При безпосередньому контактному впливі електрики на бджоли слабка їхня реакція у вигляді невеликого збудження починається при напрузі в трохи вольт. При подальшому збільшенні напруги зростають рухливість і збудження бджіл, а потім при потенціалі вище 20 У бджоли починають жалити електроди (пластини), до яких підведена напруга. Це властивість бджіл використовується при доборі отрути, коли у вулик вставляється спеціальна ядоприемная рамка, на електроди якої подається напруга 20-50 У імпульсної форми. Найчастіше тривалість електричного імпульсу перебуває в межах від 1 до 5 секунд, а паузи - 2-10 секунд. При безпосередньому впливі на бджоли такої напруги протягом 30-40 мінут бджоли виділяють максимальна кількість отрути.
А як впливає на життєдіяльність бджіл така стимуляція електричною напругою?.
На сьогоднішній день мені невідомі систематизовані дослідження даного питання, крім досвідів И.А.Левченко (2002). Окремі автори дають таку інформацію: Н.М. Артемов і И.Г. Солодухо (1965) уважають, що добір отрути не впливає на продуктивність пчелосемей. И. Бальжекас (1975) установив, що добір отрути активізує літну діяльність бджіл. У його досвідах на другий день після цієї процедури кількість бджіл, що вилітають із вуликів, збільшувалося на 13-19%. Установлено також, що добір отрути стимулює бджіл до більше поздйему виховання розплоду й не впливає на якість зимівлі. Ф.Г. Мусаев (1978) виявив, що родини, у яких відбирали отруту, вирощують розплоду на 7,5-13,5% більше, ніж звичайні родини, а тривалість життя бджіл практично не змінюється. Г.Б. Ізмайлов (2001) в особистій бесіді повідомив мене, що, по його спостереженнях, пчелосемьи, від яких відбирають отруту, виходять із ройового стану й підсилюють медосборную діяльність. И.А. Левченко (2002) у своїх досвідах установив, що электростимуляция під час добору отрути знижує літну активність бджіл-складальниць. Це проявляється в зменшенні числа родин, що вилітають із вулика. Особливо помітно це явище в родинах, які розташовуються в умовах обмеженого простору теплиць, оранжерей. Механізм зниження літної діяльності складальниць полягає в тому, що під впливом стресової ситуації у вулику, викликаної добором отрути, бджоли-приймальниці перестають відбирати корм у бджілскладальниць, які припиняють свою літну діяльність.
Безпосередній контактний вплив електрики на бджоли можна використовувати для очищення їх від кліща. Н.Л. Егин (ж. Бджільництво. № 3, 1988) повідомляє про проведення подібного експерименту. У льоток вставляли щітки зі струмопровідного волокна (пресованого волокнистого углеграфита). На волокна через одне подавали плюс або мінус джерела 12 У. Відстань між волокнами - менше 1 мм. Волокна щітки попередньо обприскували електролітом (12%-розчином повареної солі). Під волокнами в льотку встановлювали ванночку з таким же електролітом. Як джерело використовувався акумулятор або понижувальний трансформатор. Перед очищенням всіх бджіл обприскували електролітом. Напругу й силу токовища в ланцюзі волокон установлювали залежно від стану бджіл на рівні їхнього слабкого збудження, коли рухливість бджіл помітно зростала, але вони ще не жалили волокна й не виділяли на них отрути.
Очищення проводили навесні, улітку й восени. За твердженням автора, сумарний ефект очищення досягав 100%.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
Бджоли реагують на безпосередній контактний вплив електрики по-різному залежно від величини подводимого напруги.
2.
Электростимуляция при доборі отрути в ході цієї процедури знижує літну активність бджіл. Наступного дня літна активність таких родин підвищується на 13-19%.
3.
Безпосередній вплив електрики при доборі отрути виводить родини з ройового стану.
4.
Контактний вплив електрики можна використовувати для очищення родин від кліща Варроа.
1.2.