Слабкий медозбір. Тривала нелітна погода

Слабкий медозбір. Тривала нелітна погода

Життя й розвиток бджолиної родини тісно повязані із зовнішніми умовами й, зокрема, з наявністю медоносів, а також з інтенсивністю виділення ними нектару. Виникненню роїння сприяють такі місцеві умови, при яких після тривалого й богатого на медозбір весняного розвитку наступають слабкі або помірні надходження нектару влітку.
Слабкі принесення нектару можуть спостерігатися влітку й у місцевості, де є гарне продуктивне виділення нектару, але при цьому на невеликій території розташовується кілька пасік (точков) або на одній крапці розташовується більше 150-200 пчелосемей. У таких ситуаціях медозбір приймає типово розвиваючий характер, що благоприятствует рясної откладке яєць маткою. Але оскільки принесення нектару невеликий, то бджоли менше зношуються й довше живуть. Це приводить до появи «» бджіл, щожирують, що в ,свою чергу може привести до переходу родини в ройовий стан. Але родини можуть не роїтися й при слабкому хабарі, якщо у вуликах залишиться дуже мало меду - не більше 1-2 кг.
Якщо говорити про вплив величини медозбору на роїння бджіл, то рясний медозбір може вплинути на відстрочку або повне припинення підготовки до роїння, якщо родина перебуває на самих початкових його стадіях (до початку виховання ройових маток). Тому стан кормової бази може виступати в ролі одного зі стимулів прискорення або гальмування інстинкту розмноження (роїння) родин.
Початок роїння на пасіці може бути викликано різким припиненням надходження нектару в момент, коли родини перебувають у піку свого розвитку або тільки недавно минули його й бджоли ще не зношені. Така ситуація може виникнути при тривалій негоді й припиненні літа бджіл у період цвітіння сильного медоноса, наприклад, акації, липи, або при масовій косовиці посівних медоносів (еспарцету, фацелії) або медоносних лугів.
Тривала негода може викликати ройові настрої в незвичайно ранній термін. Так, у журналі («Бджільництво», № 6, 1997) описаний реальний випадок, коли тривала негода з нелітною погодою з 2 по 6 травня привело пасіку з 80 родин у ройовий стан. Родини до цього відмінно розвивалися й мали розплід на 10 рамках. Негативні температури вночі змусили бджоли залишити крайні рамки, на яких розплід змерзнув. У центральній частині гнізда утворився щільний клуб, матка втратила можливість вільно пересуватися, бджолам-годувальницям стало когось годувати. Бджоли почали відбудовувати маточники й перейшли в ройовий стан.
Однак вихід риючи у випадку тривалої негоди може й не відбутися. Стримуючими факторами в цьому випадку можуть бути тривала дощова погода, низькі денні температури (нижче 16 °С) і відсутність необхідної кількості корму в гнізді.
Приклад — весна 1999 р. у лісостепу, коли березень і квітень мали стійку й надзвичайно теплу погоду з гарним взятком. Родини після виставки наприкінці лютого — початку березня різко стартували й до початку травня вже мали по 3,5—4,5 кг бджоли й відповідна кількість розплоду. Зненацька на початку травня під час цвітіння садів різко похолодала (температура вночі доходила до 8— 10 °С морозу). Хабарів обірвався, років бджіл, по суті, припинився, оскільки денні температури не перевищували 14—15 °С. Холодна погода тривала біля трьох тижнів. У результаті родини перейшли в ройовий стан, але за цей час зїли майже весь корм (в окремих родинах запаси меду до кінця періоду не перевищували 1,5-2 кг), повністю припинилося відбудування стільників. Матки припинили сіяти, відкритий розплід у родинах пропав, та й закритого в окремих родинах фактично не стало. Через тривалу холодну погоду й малу кількість корму роїння протягом цього періоду, по суті, не було, хоча в багатьох родинах була достатня кількість маточников. У міру їхнього дозрівання матки безперешкодно виходили з маточников, у родинах можна було одночасно спостерігати закриті, відкриті й навіть заклада_ знову маточники. А от розгризених маточников (при поганій погоді) не було. Не спроможні отроиться родини «законсервували» свій ройовий стан. Можна сказати, що йшло «тихе роїння». Однак такий стан тривав до настання нормальної літної погоди, після чого родини, що мають достатні запаси меду, почали роїтися.
Перелічивши можливі причини роїння, можна сказати, що жодна з них сама по собі не може викликати роїння, оскільки цей біологічний інстинкт найчастіше викликається стіканням декількох взаємозалежних причин. Досить часто бджолярі, особливо початківці, плутають привід і причину роїння. Так, наприклад, бджоляр думає, що родина разроилась у нього тільки тому, що він не встиг вчасно поставити корпус на розширення. Але при більше уважному аналізі може виявитися, що родина перейшла в ройовий стан задовго до цього й по якихось інших причинах (стара матка, велика кількість старих стільників у гнізді й ін.). Уміння визначити щирі причини роїння даються знаннями, практичним досвідом, і воно необхідно бджоляру для максимального обмеження роїння надалі.
2.3.