Ознаки ройового стану

Ознаки ройового стану

Підготовка бджолиної родини до роїння починається задовго до виходу риючи й супроводжується рядом ознак.
Одним з таких ознак деякі фахівці вважають початок вирощування в родині трутнів. Однак досить часто поява трутнів надалі не супроводжується роїнням. У той же час кожна отроившаяся родина завжди має трутнів. Мені, принаймні, невідомі випадки, коли роїлася б родина, у якій до цього не було трутнів. Більше того, кожний рій, крім матки й робочих особин, включає і якась кількість трутнів, тому кожний рій є біологічно повноцінною родиною.
З огляду на все це, можна сказати, що початок вирощування трутнів є необхідним, але недостатньою ознакою роїння. Ознака цей можна вважати найпершим свідченням підготовки родини до роїння.
А взагалі щодо звязку кількості трутнів у родині й роїння відомий російський бджоляр А.С. Буткевич помітив таку закономірність: родини, що виводять особливо багато трутнів, як правило, більше схильні до роїння.
Інша ознака підготовки родини до роїння - різке скорочення відкладання яєць маткою відзначається за 10-15 днів до початку роїння. Якщо родина ввійшла в ройовий стан необратимо, то відбудовують мисочки й матка відкладає в них яйця. Однак варто помітити, що відбудування мисочок і відкладання в них яєць може відбуватися й без подальшого роїння у випадку, якщо відбувається тиха зміна матки. Визначити розходження цих станів нескладно: при тихій зміні заставляється не більше 3-5 маточников у центрі полотна стільника, а при роїнні - 10-20 і більш переважно на периферії стільника. Але й наявність у родині великої кількості ройових маточников не може бути достовірним показником того, що родина буде роїтися. Дослідження показують, що в 50% випадків родини такі маточники знищують і надалі працюють нормально (Єськов Е.К., 1992). Така ж тенденція спостерігається й при тихій зміні: тільки 50% родин, що заклали маточники, дійсно міняють маток (Лебедєв В.И. і ін., 1991).
Одним із самих просто обумовлених ознак входження родини в ройовий стан є зменшення принесення пилка, а безпосередньо перед роїнням - і повне припинення принесення.
Своєрідним і досить інформативною ознакою роїння можуть служити звуки, видавані родиною. Е.Ф. Вудс (1959) установив, що фоновий звук родини, що перебуває в робочому стані, лежить на частоті 180±5 Гц. Перед початком роїння в родині зявляються бджоли-годувальниці з надлишком молочка, які видають звуки на частоті 255±30 Гц. Такі бджоли зявляються за 25 днів до виходу риючи й зовсім чітко можуть бути визначені за 15 днів до роїння. Якщо по вулику, що перебуває в предроевом стані, злегка стукнути, то зявляється ще звук частотою вище 3 кГц.
Надійним і зручним для практичного застосування на невеликих пасіках способом визначення входження родини в ройовий стан є використання так званих будівельних рамок. Таку рамку нескладно виготовити з будь-якої рамки, якщо розділити її на половину висоти планкою, нижче якої поставити вощину. Верхня частина рамки залишається вільної. Між плічками рамки міститься верхня знімна планка (мал. 2.1).
Знімна планка опирається на силовий куточок, що втримує всю рамку в пазах ульевого корпуса. Під час оглядів виймають тільки верхню знімну планку з відбудованими стільниками, по яких і визначають стан родини на даний момент.
Будівельна рамка міститься в родину після початку відбудування родинами вощини. Найкраще рамку ставити передостанньої в гнізді. Контроль стану родини й виломлювання знову відбудованих стільників треба робити не рідше чим один раз в 4-6 днів. Тоді отримана інформація про стан родини буде достовірною. Якщо йде рясне надходження нектару (не менш 1-1,5 кг у день), то періодичність оглядів можна збільшити до одного разу в 7-10 днів. Не можна допускати, щоб матка засівала знову
відбудовані стільники, тому що їх однаково прийде виламувати, щоб забезпечити постійний контроль стану родини. Вільне місце під верхньою планкою - досить зручне місце, де бджоли охоче будують трутневые або бджолині комірки, а також маточники, залежно від стану родини. Тому постійний огляд цієї рамки дозволяє зробити точні висновки про стан родини.
У нижній частині рамки на вощині бджоли відбудовують стільники, як на звичайній рамці, тому при огляді немає необхідності виймати всю рамку. Виймають тільки верхню планку, що дуже зручно. Так що можна побачити при огляді?.
1.
Якщо під верхньою планкою відбудовані бджолині або трутневые комірки («язики»), які можуть бути залиті нектаром, то така родина не повинна викликати занепокоєння. Звичайно в таких родинах, що не входять у ройовий стан, стільник відбудовує швидко, починаючи з 3-5 крапок одночасно, а потім ці язики зєднуються.
2.
Якщо під верхньою планкою відбудовують тільки трутневые стільники, які матка відразу засіває, то це сигналізує про початок ройового настрою в родині. Гніздо, такої родини розширюють 2-3 рамками вощини, щоб зайняти молодих бджіл відбудуванням стільників.
3.
Якщо під верхньою планкою із часу попереднього огляду зявився тільки вузький, невеликий язичок, а під планкою висять бджоли, то це означає, що в родині почалося предроевая «безробіття». Відносно цієї родини проводяться заходи щодо затримки або виключення роїння. Зокрема, можна провести огляд родини й знищити всі маточники, вилучити 1-2 стільники друкованого розплоду й молодих бджіл, давши замість стільники з відкритим молодим розплодом.
4.
Негайного огляду й діючих противороевых мер вимагають родини, у яких під верхньою планкою будівельної рамки відбудовані тільки ройові маточники або ж відбудування взагалі немає. Названі вище заходу відносно такої родини не завжди ефективні, хіба якщо тільки через 2-3 дні очікується початок рясного хабар. Звичайно застосовують більше радикальні противороевые заходу, про які будемо говорити нижче.
Треба мати на увазі, що відсутність забудови може бути викликано не тільки тим, що ройовий процес зайшов занадто цалеко й бджоли-будівниці перестали виділяти віск, але.
і тим, що перед цим гніздо було занадто сильно розширене вощиною.
Якщо ж родину з ройового стану вивести не вдалося, то визначити швидкий вихід риючи можна по наступних ознаках.
У день виходу риючи, починаючи з 10-11 годин ранку, спочатку невелика кількість бджіл, а потім усе більше й більше їх приходить у стан надзвичайного збудження. Як правило, -літна робота родини в цей час характеризується слабкою інтенсивністю. Наростання збудження бджіл візуально зафіксувати важко, оскільки відбувається воно усередині вулика, а от супутньому.
збудженню наростання сили звуку, видаваного родиною, зафіксувати нескладно.
До полудня за місцевим часом з моменту збудження сила звуку збільшується в 5 разів (Таранів Г.Ф., 1968). Звичайно така родина в 12-13 годин відпускає рій.
Супутньою ознакою швидкого виходу риючи є несвоєчасні обльоти молодих бджіл біля вулика. Якщо у звичайній обстановці вони проводять обліт після полудня, то в день роїння обліт починається набагато раніше (з початком збудження родини). А взагалі, сильний обліт молодих бджіл протягом декількох днів підряд може служити одним з ознак швидкого виходу риючи з даної родини.
Важливою ознакою є також і неприродне поводження трутнів. У звичайній обстановці виліт трутнів починається, як правило, у районі полудня. При цьому вони різко залишають вулик і набирають висоту. Якщо ж трутні ще до полудня виходять із льотка, плазують по прилітній дошці й передній стінці, відлітають недалеко від вулика й відразу вертаються, то можна чекати виходу риючи в цей же день, рідше - на наступний.
2.4.