Реалізація цього способу не викликає ніяких складностей, за винятком точного визначення часу, коли родина вже стане готової відпустити рій, але ще його не відпустила. Допомога у визначенні цього моменту може зробити спостереження за маточниками. Адже відомо, що рій-первак виходить відразу після того, як будуть запечатані перші ройові маточники, тобто на 9- 10-й день після того, як матка покладе перші яйця в ройові мисочки. Але так буде тільки тоді, коли виходу риючи не перешкодить

погода. Похолодання, сильний вітер або дощ можуть затримати вихід риючи на кілька днів. Іншим способом контрольованого роїння може бути спосіб Таранова.

У день із гарним летом бджіл на відстані 10-15 див від льотка вулика встановлюється дошка Таранова (мал. 2.3).

На землю можна розстелити шматок мякої тканини, що однією своєю стороною накривав би нижню частину дошки.

Перед початком операції треба добре подымить у вулик И постукати по вулику. Турбувати бджіл у такий спосіб треба не менш 3-5 мінут, щоб вони набрали повні зобики меду. Потім відкривають вулик і, не відшукуючи матку, стряхивают з кожної рамки всіх бджіл на тканину, що лежить на землі.

Усе бджоли після цього починають рухатися в напрямку вулика й підходять до розриву в 1015 див між дошкою й вуликом. Бджоли, які до цього займалися у вулику корисною роботою, перелітають цей простір і вертаються у вулик. Бездіяльні ройові бджоли разом з маткою цей розрив не переборюють і зависають на верхньому кінці дошки у вигляді ройового грона.

Після повного перетрушення родини, як тільки бджоли небагато заспокояться, дошку Таранова разом з ройовими бджолами піднімають і бджіл з її стряхивают у пчеловодный ящик, що потім ставлять у холодне темне місце до вечора. Надалі ці бджоли можна використовувати як бджоли звичайного рою - у стару родину вони більше не вернуться.

Що стосується частини, що залишилася у вулику, старої родини, то з нею надходять так: у процесі струшування бджіл на рамках, що звільнилися, видаляють всі ройові маточники, після чого рамки ставлять назад у вулик. Якщо для цієї родини немає молодої матки, то вибирають рамку із кращим маточником і обережно, без поштовхів і перекидань, змітають щіткою всіх бджіл. Потім на цій рамці обережно вирізують всі маточники, крім одну кращого, і рамку ставлять назад у вулик.

Якщо для цієї родини планується дати молоду матку, то неї підсаджують звичайним способом.

Отримані в результаті реалізації способу дві родини можна використовувати спільно в одному вулику. Для цього одну родину залишають у нижньому корпусі, а другу розміщають у верхньому. Між корпусами ставлять спочатку глуху перегородку (краще зі складеного вдвічі целофану). У будь-якому варіанті розміщення молоду матку забезпечують окремим льотком для обльоту. Надалі залежно від складної обстановки ці дві родини або використовують окремо, або поєднують.

Практична реалізація способу Таранова досить трудомістка й вимагає гарного екіпірування бджоляра, оскільки настільки безцеремонне втручання в життя навіть середньої по силі родини викликає дуже різку відповідну реакцію бджіл. Категорично не рекомендується проводити цю операцію на дачних ділянках, особливо під час присутності сусідів.

Серед відомих способів контрольованого роїння також можна назвати такий простий спосіб, як підрізування одного крила в матки. При виході з роєм така матка падає недалеко від вулика, і рій далеко не летить. Звичайно підрізування крила в матки роблять заздалегідь, і вона може ще служити своєрідною міткою для матки.

Рій також не зможе полетіти далеко, якщо льоток закрити верандою, зробленої з ганемановской ґрати. У цьому випадку матка взагалі не зможе вилетіти із гнізда, і бджоли риючи навіть після виходу повернуться назад у вулик.

Використання ройових бджіл, як правило, не представляє складності. По більшій частині рій використовують як окрему родину. Якщо ж немає необхідності мати додаткову родину, то ройових бджіл і бджіл родини, що відпустила рій, можна використовувати спільно. Оригінальний спосіб спільної роботи запропонував Г.П. Кандратьев ще наприкінці XIX в. Рій садять у корпус зі стільниками й вощиною й поміщають його на місце отроившейся родини, а її вулик ставлять зверху. Родини в нижньому й верхньому корпусах повинні бути ізольовані друг від друга. У ройовий корпус злітають всі літні бджоли родини, і ця нова родина починає інтенсивну роботу. Материнська родина, що втратила літні резерви, слабшає настільки, що буде не в змозі роїтися ще раз.

Тижня через дві або пізніше, коли молодих матка, що вийшла з ройового маточника, угорі виявить свої якості, ці дві родини поєднують. Простіше всього це зробити за допомогою газети, що поміщають на місце ізолюючої перегородки між корпусами. Перед зєднанням стару матку в нижньому корпусі можна забрати. Але цю матку можна й не забирати, а надати самим маткам можливість вирішити проблему зайвої матки.

При використанні ройових бджіл треба мати на увазі наступне. Найбільш продуктивні рої, що вийшли в ранній термін аж до 40-45 доби перед медозбором, а також сильні рої, що вийшли безпосередньо перед медозбором. У ранніх роїв енергія ройової родини використовується на відбудування стільників і вирощування великої кількості розплоду. Такий рій устигає до головного медозбору вирости в сильну родину. У роїв, що вийшли перед головним медозбором, ройова енергія використовується безпосередньо на медозборі. У цьому випадку й материнській родині, що відпустила рій, досить активно перемикається на медозбір.

Рої, що вийшли в проміжку від 10 до 40 днів перед головним медозбором, беруть участь у ньому слабко, тому що в них до цього часу вже встигає зявитися багато відкритого розплоду, а стара літна бджола починає інтенсивно відходити, і родини починають слабшати.

Закінчуючи розгляд противороевых заходів, хочеться ще раз звернути увагу на те, що проведення кожного з них не завжди може гарантувати висновок родини з ройового стану, однак, як правило, зменшує ймовірність виходу риючи. Тому робити спроби погасити ройовий настрій, безумовно, треба, але зловживати більшою кількістю цих заходів, особливо якщо це повязане зі знищенням маточников, небажано, оскільки це тільки збільшує строки бездіяльного й безвзяточного періоду в родини. Так, у практиці зафіксовані випадки, коли після багаторазового вирізання маточников родина все-таки роїлася й робила це відразу після того, як матка закладала яйця всього в кілька мисочок і жоден маточник ще не був запечатаний. Тому, якщо після одного, максимум двох вирізань маточников стане ясно, що родина завзято збирається роїтися, краще, навпаки, прискорити цей процес (стиснути гніздо, утеплити його й т.д.) і швидше здійснити контрольоване роїння. З погляду медопродуктивности родини, це буде більше правильна тактика, чим нескінченна «боротьба» з роїнням.

2.5.