Якщо рій сяде на привой, то його опускають долілиць, рій злегка збризкують водою (віником із цебра) для зменшення обсягу ройового грона й стряхивают у ящик з гарною вентиляцією або в роевню. Потім рій поміщають у темне прохолодне місце (сарай, підвал або т.п.) до вечора, а потім пересаджують у вулик. Якщо такого приміщення ні, то рій у ящику підвішують у тіні на протязі.
Рій перед посадкою у вулик бажано попередньо зважити, щоб визначити число рамок для комплектування гнізда. З огляду на, що ройові бджоли за рахунок меду, набраного в зобики перед вильотом, важче звичайних, при комплектуванні щільного гнізда на 350 г ройових бджіл дають одну рамку Дадана. При комплектуванні вільного гнізда на 1 кг ройових бджіл дають чотири рамки Дадана або шість рамок Рута (для багатокорпусного вулика). Вулик для рою ставлять у будь-яке зручне,
Рис. 2,5, Роесниматель
бажано затінене, місце й поміщають у нього необхідна кількість рамок вощини й 1-2 рамки з кормом. рекомендації, Що Зустрічаються в літературі, ставити у формоване для рою гніздо рамку з відкритим розплодом викликають у мене більші сумніви. Справа в тому, що, як правило, вірогідно невідомо, яка матка перебуває в рої - плодова або неплодова. А бджолярі-практики знають, що при наявності в гнізді відкритого розплоду бджоли можуть убити неплодову матку й закласти свищевые маточники. У такому випадку розвиток ройової родини призупиниться на 25-30 днів, що, безумовно, небажано.
Посадку риючи у вулик найпростіше здійснювати, витрусивши бджіл на верх рамок заздалегідь підготовленого вулика, на який додатково ставлять порожній магазин або корпус. Якщо хочуть переконатися в наявності матки, то на рамки заздалегідь кладуть розділові ґрати.
Наступні рої, що виходять із неплодовою маткою, прищеплюються по більшій частині високо, і тому знімати їх досить складно. Дуже бажано для проведення такої операції мати легка міцна тичина довжиною не менш 3—4 м і міцні переносні сходи. На кінець тичини під кутом 100—110° закріплюють обруч діаметром 300— 400 мм із міцного дроту (лози, тонкої гілки), а на нього — сачок з повітропроникного матеріалу (Рис. 2.5). До обруча пришивають матеріал для закривання роеснима-теля після того, як у ньому виявляться бджоли. Цей дах зашнуровується по типі кисета.
Площина обруча бажано перекрити ґратчастою сіткою з коміркою 5-6 див, що буде служити стелею, до якого буде прикріплюватися рій після влучення в роесниматель. Несуча конструкція, за допомогою якої обруч із сачком прикріплюються до тичини, і гак изгибаются з одного шматка дроту (див. мал. 2.5).
Користуються роеснимателем так. За допомогою тичини роесниматель підносять до низу ройового грона й, потихонечку піднімаючи тичину, поміщають ройове гроно в сачок. Потім при необхідності тичину переміщають так, щоб гак увійшов у зачеплення з гілкою, на якій висить рій, і струшують гілку. Як правило, при цьому основна частина бджіл виявляється в роеснимателе, а невелика частина їх злітає. Щоб ця частина бджіл повернулася до рою, треба ще кілька мінут потримати роесниматель біля того місця, де раніше висів рій. Після цього роесниматель опускають долілиць, обруч відєднують від несучої конструкції, матеряний дах піднімають над обручем і зашнуровують. Далі з роєм надходять так, як описано вище.
Можуть бути й інші варіанти роеснимателя на кінці тичини, наприклад, легке містке пластмасове цебро або інша підходяща ємність. У якості найпростішого роеснимателя можна використовувати прикріплену до кінця тичини рамку старої суши, що підводять до рою до безпосереднього зіткнення й тримають її в такому положенні кілька мінут. За цей час частина бджіл переходить на рамку, після чого тичину опускають, рамку із бджолами знімають і ставлять у ящик або підготовлений вулик, а на кінець тичини кріплять нову рамку й у такий спосіб знімають весь рій вроздріб.
Ще простіше цей варіант можна реалізувати, якщо стару рамку суши надійно закріпити (прибити цвяхами верхній брусок рамки) до кінця тичини. У цьому випадку після опускання рамки долілиць бджіл з її стряхивают у ящик або вулик, а потім рамку знову підносять до рою, і так - до повного зняття всіх бджіл.
Якщо бджоляр буде присутній при виході риючи, то рамку із сушею за допомогою тичини можна вводити в «хмару» бджіл, що кружляються, ще до того, як рій прищепить- ся. У цьому випадку є ймовірність того, що рій прищепиться саме на цій рамці.
Оригінальний спосіб зняття «високих» роїв пропонують Н. і Ю. Сенчук (1998). Зняття таких роїв вони роблять за допомогою ... рибальської волосіні. Для цього беруть 20-25 м лісочки діаметром 0,5-0,6 мм, до кінця якої привязують грузило. Як тільки рій прищепиться на дерево, за допомогою грузила закидають лісочку на гілку, розташовану вище рою. Після того як вантажило простягне лісочку через гілку й опуститься долілиць, його відвязують, а до волосіні привязують рамку. До рамки привязують і другий кінець волосіні. Потім, потягнувши за волосінь, піднімають рамку до рою. За допомогою тої частини лісочки, що тягнеться за рамкою, можна направляти рух у сторони, обходячи гілки. Щоб не тримати лісочку увесь час у руці, поки бджоли перейдуть на рамку, у землю забивають кілочок і на нього закріплюють лісочку.
Іноді рій сідає в таке місце, звідки його стряхнути неможливо, наприклад, на забір, деревяну стінку сараю тощо. У цьому випадку рій збризкують водою, а потім пластмасовим ковшиком без гострих країв згрібають бджіл з рою й пересипають у підготовлений ящик з рамками. Коли основна маса бджіл буде знята, ящик відкривають, залишаючи невелику щілину, і очікують, що коли залишилися бджоли перелетять у нього. Якщо в ящику з основною масою бджіл буде перебувати матка, то переліт бджіл, що залишилися, буде відбуватися швидко. Якщо ж цього не відбувається, то треба спробувати виявити матку серед бджіл, що залишилися, і переселити її в ящик. Далі з роєм надходять по розсуду бджоляра.
Зняття роїв — заняття азартне, і часом увлекшийся пчвловод зовсім забуває про елементарну безпеку, що може привести до непередбачених наслідків, особливо на крапках, розташованих удалині від населених пунктів.
На що варто звернути особливу увагу? Насамперед, на страховку при роботі на висоті. Для цього треба подбати, щоб сходи були надійно встановлені, закріплена й не впала, коли бджоляр буде працювати на висоті. Також дуже важливо при цьому памятати й виконувати правило «трьох крапок»: при роботі на висоті постійно повинні мати опору три крапки - дві ноги й одна рука, або одна нога й дві руки, або дві ноги й пахва (гілка дерева проходить під пахвою, тоді дві руки будуть вільні для роботи із шостому). Ні за яких умов не можна виявлятися на висоті тільки з однією точкою опори! Надійної з погляду безпеки є також поза, коли бджоляр сидить на товстій гілці (пропустивши її між ногами) особою до стовбура. Залежно від конкретних обставин можуть бути й інші варіанти закріплення, але в кожному разі треба памятати про правило «трьох крапок».
І ще. У багатьох книгах по бджільництву затверджується, що роевьк; бджоли не здатні жалити, оскільки вони набирають перод вильотом повні зобики меду, у результаті чого вони не можуть зігнути черевце для ужаления. Стосовно до основної маси ройових бджіл це твердження цілком правильно, однак усякий рій складається не тільки з таких бджіл. У ньому ж є й достатня кількість таких бджіл, які в силу різних причин здатність до ужалению не втрачають. Тому про цьому не можна забувати, тим більше що в жарку ройову пору, так ще в напруженій азартній роботі, бджоляр дуже потіє, а бджоли таких заходів не люблять. Так що на піймання риючи краще йти в повної пчеловодной екіпіруванню.
2.5.2.