Для лікування рослин від вапняного хлорозу плодових дерев і ягідних чагарників застосовують для їхнього обприскування 1-2 %-ный розчин препарату антихлорозина (10- 12 % у р.) з витратою 100-200 г на 10 л води або шляхом внесення в ґрунт (200 г/10 л води).

Надлишок живильних речовин також негативно відбивається на стані рослин: надмірно високі дози азоту викликають бурхливий ріст на шкоду плодоносінню, кора на стовбурах і галузях плодових дерев розтріскується, рани погано зарубцьовуються, знижується зимостійкість і стійкість рослин до захворювань - сіркою гнили, борошнистій росі й ін.

Іноді в умовах високої вологості й різких перепадів температури звичайні концентрації мідних фунгіцидів (бордоская рідина, хлорокись міді, хомецин, купрозан) бувають токсичними для молодих тканин листів плодових дерев і викликають у них опіки. Плоди в цьому випадку стають кривобокими, виродливими, покриваються тріщинами або ж на їхній поверхні зявляється густа коричнева сітка з опробковевшей тканини. На листах опіки мають вигляд бурих великих округлих плям. Тому до застосування мідних препаратів у період формування плодів варто підходити досить обережно й заміняти їхніми некореневими підгодівлями.

Цинкове голодування вдається попередити шляхом обприскування дерев 3—5 %-ным сірчанокислим цинком рано навесні, до розпускання бруньок, і 0,3 %-ным — відразу після цвітіння з повторенням через 10—15 доби.

Для попередження опіків, викликаних застосуванням фунгіцидів або відварів інсектицидних рослин, обприскування проводять тільки ввечері або ранком, але не в жарку, сонячну або вітряну погоду. При обприскуванні стежать за тим, щоб розчин рівномірно покривал листи у вигляді дрібних крапель (краще у вигляді мрячної аерозолі). При висиханні рідина повинна утворювати на поверхні частин рослини плівку, а не стікати з них.

Дуже небезпечна для рослин (особливо овочевих культур) ґрунтова паля. Для відлякування шкідника в ґрунт на глибину 2-3 див зашпаровують принади: суміш 1 кг зерна кукурудзи, ячменя, пшениці, розвареного в підсоленій воді, з 75 г 10 %-ного карбофоса й 30 г соняшникового масла» невеликими купками (6—8 г на 1 м"*). Норки шкідника, виявлені восени, заливають водою (по ЗО мол на одну норку), змішаної з гасом: на 1 л води 100 мол гасу.