Джерелом інфекції є хворі й загиблі личинки, мед і перга із хворих родин. Поширюють збудника дорослі бджоли. Очищаючи комірки від загиблих личинок, вони забруднюють суперечками ротовий апарат і розносять їх по всьому гнізду, а при блуканні й бджолиному злодійстві й в інші родини. Факторами передачі збудника є також інфіковані вулики, соторамки, пчеловодный інвентар і бджоляр, що не дотримує правил гігієни. Поширюється хвороба й при перевезеннях інфікованих бджолиних маток і пакетних родин.

Розвитку хвороби в бджолиних родинах сприяють охолодження гнізда, що тривало втримується холодна й дощова погода (вологе середовище), недостатня вентиляція, безконтрольне застосування антибіотиків.

Потрапляючи в кишечник личинки з медом і пергою, суперечки гриба починають проростати в міцелій, що пронизує тканини всіх органів і виходить назовні, покриваючи головний кінець, а потім і все тіло личинки, що при цьому набухає й заповнює весь обсяг комірки.

У друкованого розплоду міцелій проростає через кришечки комірок. Пізніше личинки висихають і перетворюються в суху мелообразную масу.

Характерні ознаки захворювання. Хвороба проявляється частіше у весняно-літній період, коли в гніздах бджолиних родин є розплід. При огляді стільників з розплодом виявляються комірки, покриті цвіллю білий або сіруватий кольори. У відкритих і запечатаних комірках зустрічаються (часто у великій кількості) муміфіковані личинки, покриті пухнатим нальотом міцелію, що мають на задньому кінці ущільнення цвілі у вигляді сірого ковпачка. Висохлі личинки легко витягають із комірок, а тому й виявляються на дні вулика, на прилітній дошці й предлетковой площадці у вигляді білих або сірих грудочок довгастої форми.

Діагноз установлюють на підставі клінічних ознак і за результатами мікроскопії міцелію, узятого із хворих і загиблих личинок.

Для досліджень у лабораторію направляють шматочки стільників розміром І0 х 15 див або 10-15 штук личинок з ознаками захворювання.

Міри боротьби. Строго дотримувати санітарний-санітарну-.

саштарне-саштарна-ветеринарно

-санітарні продезинфициро ванні уражений збудником аскосфероза. вулики проводять їхнє лікування одним з нижче перерахованих препаратів: аскоцин, аскостатин, дикобин, дикобин-б, нистатин (при температурі навколишнього повітря не нижче 14 °С).

Аскоцин — прозора рідина жовтуватого цвіту. Ви пускається в ампулах по 1—2 мол у вигляді 25 %-ного концентра.

та емульсії. Перед проведенням курсу лікування готовлять ма.

точний розчин . Ч-^Л.

шляхом розчинення вмісту 1 ампули в ЗО мол теплої кипяченої води. Приготовлений матковий.

розчин вносять в 5 л цукрового СИ ропа (1:1 — при лікувальної подкор мке) і в 3,5—4 л цукрові сиропи (1:5 — при ороше нии стільників) і тща.

тельно перемеши вают. цукровий скармливают розрахунку 60—

70 мол (г) на вуличку бджіл. При зрошенні відкритого.

розплоду й стільників з Бджолиний розплід.

апарата типу після обробки аскоцином.

367.

«Росинка» витрата рідкого цукрового* сиропу (медяної ситі) повинен становити 15 мол на кожну соторамку. Лікувальну підгодівлю (зрошення) проводять 2- 3-кратно з інтервалом 3-5 днів. При роботі з аскоцином необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту: санодежду (спецодяг), гумові рукавички, захисні окуляри, респіратори, а також дотримувати правил особистої гігієни, категорично забороняється користуватися відкритим вогнем. Відкачку меду рекомендується здійснювати через 15 доби після останньої обробки бджолиних родин.

Аскостатин — являє собою рідина ясно-коричневого цвіту. Випускається в скляних флаконах або ампулах у вигляді 25 %-ного концентрату емульсії діючої речовини. Препарат застосовують у концентрації 0,02 % діючої речовини в канди, медяної сыте або цукровому сиропі з розрахунку 0,8 мол концентрату емульсії на 1 кг (л) корму. Лікувальний корм готовлять перед застосуванням, ретельно перемішуючи в процесі готування й перед кожною операцією (заповненням стільників або обприскувачів). Цукровий сироп перед змішуванням із препаратом прохолоджують до 40—45 °С. Готовий до застосування корм витрачають протягом одного дня. Провесною лікувальний корм застосовують однократно із профілактичною метою всім бджолиним родинам неблагополучно! пасіки з розрахунку 100 г канди або 100 мол цукрового сиропу (1:1) на вуличку бджіл триразово з інтервалом 5—7 днів у період початку літа бджіл у порожніх стільниках, що підставляються скраю гнізда. У літній період аскостатин використовують із лікувальною метою для трьох-пятикратної обробки уражених бджолиних родин з інтервалом 5—7 днів із цукровим сиропом (1:1) шляхом згодовування або (1:5) при зрошенні бджіл і стільників з розплодом за допомогою мелкодисперсного розпилювача типу «Росинка» (з розрахунку 100 мол — при згодовуванні й 20— 25 мол — при розпилень на вуличку бджіл). Контроль ефективності лікування здійснюють шляхом огляду родин, підданих лікуванню, через 15-30 днів після останньої обробки. При рецидиві хвороби курс лікування повторюють. При роботі з аскостатином необхідно строго дотримувати правил техніки безпеки, особистої й виробничої гігієни, передбачені й при роботі з аскоцином.

Дикобин (безбарвна рідина) і Дикобин-Б (рідина яснокоричневого цвіту) випускаються в ампулах зі світлого або темного скла ємністю 1-2 мол. Препарати застосовують (кожної з них) з лікувальною метою навесні й восени. За 1520 хв до початку застосування препаратів готовлять робочий розчин, для чого в 500 мол охолодженої кипяченої води виливають 2 мол концентрати й добре перемішують (на 1 мол препарату додають 250 мол води). Робочий розчин розпорошують на соторамки із бджолами, що перебувають на них. На одну рамку витрачають по 2-4 мол розчини. Одночасно обробляють і стінки вуликів. Лікувальний ефект наступає після 2- 3-кратні обробки хворих родин з інтервалом 7 днів. Під час роботи із препаратами необхідно дотримувати правил особистої й виробничої гігієни.

Нистатин - антибіотик, використовуваний для готування лікувальної підгодівлі бджіл. Для готування підгодівлі 500 тис. ЕД антибіотика розчиняють віл цукрового сиропу. Підгодівлю дають бджолиним родинам трикратно по 100150 мол на вуличку бджіл з інтервалом 5 днів. Улітку стільники із бджолами, що перебувають на них, зрошують за допомогою мелкодисперсного розпилювача 20 %-ным теплим цукровим сиропом з нистатином (500 тис. ЕД нистатина на 1 л сиропу) трикратно з інтервалом 3 дні; на кожну соторамку витрачають по 20 мол лікувального сиропу.

На неблагополучних пасіках проводять дезінфекцію (див. Загальні профілактичні й оздоровчі заходи на пасіках).