Пыльцевой токсикоз

Пыльцевой токсикоз

Пыльцевой токсикоз — захворювання дорослих особин бджолиної родини і їхнього розплоду, викликуване пилком отрутних рослин (пилком тих же рослин, які викликають нектарний токсикоз). Бджоли-Складальниці приносять пилок у гніздо родини без усякої шкоди для себе й складируют її в комірках стільників. Молодої ж бджоли, уживаючи отрутний пилок у їжу, масово гинуть. Розвитку пыльцевого токсикозу сприяє недолік принесення бджолами у вулик доброякісного нектару й питної води, коли процес переварювання пилка в кишечнику бджоли вповільнюється.
Характерні ознаки захворювання. Отруєння може проявлятися в будь-який час активного пасічницького сезону. Хворіють і гинуть тільки молоді нелітні бджоли у віці 3-13 доби. На початку захворювання відзначається збудження, потім воно переміняється гнобленням. Хворі бджоли виповзають із вулика, падають на землю й гинуть. Черевце хворих бджіл стовщено, літати вони не можуть, у них відзначаються судороги. Кишечник таких бджіл переповнений густим умістом неперетравлених зерен пилка вохристо-жовтого цвіту.
Діагноз установлюють на підставі клінічних ознак, паталогоанатомических і мікроскопічних досліджень, крім вірусного паралічу.
Міри боротьби полягають у профілактиці й лікуванні бджіл від пыльцевого токсикозу, своєчасному й рясному їхньому забезпеченні питною водою й підгодівлі бджолиних.
родин рідким цукровим сиропом.
>.
Сольовий токсикоз.
Сольовий токсикоз — отруєння бджіл солями різних хімічних елементів, що избыточно втримуються в кормах або воді. Звичайно спостерігається при питві бджолами води із джерел, забруднених стічними водами тваринницьких ферм і при змиві у водойми з полів мінеральних добрив, згодовуванні бджолам сурогатів (наприклад, цукрових сметок), окислюванні алюмінієвого посуду, використовуваної для приготовленім цукрового сиропу, закисанні корму в оцинкованих годівницях; наявність у кормі більше 2 % повареної або іншої солі веде до загибелі бджолиних родин.
Характерні ознаки захворювання. При сольовому токсикозі в бджіл виникає спрага, відзначається розлад органів травлення. Хворі бджоли спочатку порушені, потім стають млявими. У зимовий час спостерігається розпад клубу бджолиної родини. На дні вулика виявляється велика кількість загиблих бджіл, травний тракт яких (як правило) дегенерирован.
Діагноз установлюють на підставі клінічних ознак, хімічного аналізу корму на визначення процентного вмісту солей. Необхідно виключати інфекційні й инвазионные хвороби бджіл.
Міри боротьби в зимовому періоді зводяться до раннього выстав.
ке із зимовника (ближче до весни) або організації бджолиним.
родинам раннього (сверхраннего) обльоту, забезпеченню їх теп.
лой питною водою або рідким цукровим сиропом, обновле нию кормових запасів.