Прийнято вважати, що радіус продуктивного літа бджіл становить 2 км. Отже, ця відстань до медоносів уважається максимально припустимою відстанню, при якому ще можна розраховувати на більш-менш пристойний хабарів. Оптимальним видаленням розташування точков від масивів медоносів є відстань в 500 м. Цікава деталь: якщо бджіл розмістити в центрі великого масиву медоносів, то максимальна кількість бджіл фіксується не поруч із вуликами, а на відстані 200-400 м.

Можна припустити, що в бджіл існує розмежування зони житла й зони видобутку корму на зразок аналогічних зон у деяких хижаків. Так, лисиця ніколи не буде полювати на качину родину, гніздо якої розташоване в безпосередній близькості від її нори.

Ще один фактор - кількість бджіл на одній крапці - може істотно впливати на продуктивність.

А. Малаю (1979) приводить таку залежність середньої кількості зібраного товарного меду від числа родин на одній крапці при незмінних медосборных умовах (табл. 1.7).

З останнього рядка таблиці добре видно, що загальна кількість зібраного меду максимально на крапці з кількістю родин 61-80. При подальшому збільшенні кількості родин на крапці воно не збільшується, а починає зменшуватися. Це в такий спосіб починає позначатися перевантаження території бджолиними родинами. А от потенційні можливості родин по зборі меду реалізуються при мінімальному навантаженні на територію в 20 родин на одній крапці.

Але кількість родин на одній крапці треба ще співвідносити й з медопродуктивностью місцевості або із силою майбутнього медозбору. Так, рекомендується розміщати на одній крапці при слабкому медозборі до 25-30 родин, при середньому до 50-60, при сильному - до 70-100 пчелосемей. Але в кожному разі завжди треба прагнути до того, щоб вулики на крапці були максимально розосереджені по фронті, про що буде сказано нижче. Біля сильних медоносів, таких як липа, біла акація, або біля більших масивів сільськогосподарських медоносів іноді розміщають по 100-150 родин на одній крапці. При такій скупченості медоносні рослини в радіусі продуктивного літа настільки пересыщаются бджолами, що нектару для них, тим більше на веесь робочий день, часто не вистачає. На збір однієї ноші нектару бджоли витрачають набагато більше часу, чим вони звикли це робити, оббита в природних умовах, де подібної скупченості родин природа просто не допускає. Видимо, тому бджоли на більших крапках під час головного медозбору сильно роздратовані, чого не спостерігається на дрібних крапках. Ну, а вуж що діється на більших крапках після того, як медозбір припиниться (особливо різко), важко описати! Протягом світлового дня на такому крапці без лицьової захисної маски краще не зявлятися, як не рекомендується й відкривати вулик навіть на короткий час.

Оптимальним варто визнати розташування на одній компактному крапці 30-50 родин. Якщо є необхідність у розміщенні більшої кількості родин, то це можна зробити двома способами:.

1) лінійним фронтальним розташуванням родин, тобто розташуванням вуликів в одну лінію по фронті на 150-200 м. Найкраще, якщо лінія розташування.

вуликів буде паралельна границі розміщення медоносів. При такому компонуванні крапка стоянку бджолярів найкраще розташовувати в центрі (мал. 1.2);

2) рознесенням точков. У цьому випадку всю пасіку ділять на трохи компактних точков по 30-40 родин, які розміщають окремо на відстані не ближче 100 м друг від друга (мал. 1.3).

При розміщенні точков щодо медоносів небажано розташовувати один точок на перельоті бджіл іншого, тобто крапки треба розташовувати так, щоб по шляху проходження бджіл до медоносів і назад вони не перелітали через місце розташування вуликів інших родин. У противному випадку буде спостерігатися зліт бджіл із крапка, розташованого далі від медоносів, у точок, розташований ближче, і продуктивність родин першого крапка буде зменшуватися, а останнього збільшуватися.

Не рекомендується також розташовувати бджолині родини на відстані ближче чим 50-100 м від високовольтних

(більше 10 кВ) ліній електропередач. Виникаючі біля цих ліній поля сильно дратують бджіл, роблять їх агресивними, у результаті чого зниження медозбору може скласти 30-40%.

Не слід розміщати крапки й поблизу великих транспортних артерій, оскільки можливо ослаблення родин через загибель бджіл при зіткненні із транспортом, що рухається.

Також не рекомендується розташовуватися на головному медозборі поблизу відкритих водойм, особливо якщо при польоті до медоносів бджолам треба буде летіти над водою. У цьому випадку буде гинути багато бджіл, особливо в періоди поганої погоди.

При виборі місця розташування крапка в лісі або в лісопосадці треба обовязково звертати увагу на вік і якість навколишніх дерев. Адже відомо, що влітку іноді можуть дути сильні вітри, а під час грози швидкість вітру може доходити до ураганної. Старий ліс, що особливо буяє сухостоєм, а також старі тополині посадки в такому випадку можуть становити реальну небезпеку й для вуликів і для людей. Старі тополі (навіть зовні здорові) після сильної грози частіше інших дерев втрачають галузі, а нерідко й цілком падають на землю.

1.1.4.