ВЕСНЯНІ ПІДГОДІВЛІ Й ПОСТАЧАННЯ БДЖІЛ ВОДОЮ

ВЕСНЯНІ ПІДГОДІВЛІ Й ПОСТАЧАННЯ БДЖІЛ ВОДОЮ

Теоретичний аспект цього питання раніше вже був розглянутий досить докладно. Зараз зупинимося на практичній стороні питання.
Уважається, що, незалежно від капризів погоди, родини можуть нормально розвиватися навесні тільки при наявності в гнізді запасів меду з розрахунку 1 кг меду на одну вуличку бджіл і сумарних запасів перги не менш 1 рамки на родину. Однак, на жаль, так буває не завжди, і тоді доводиться прибігати до весняних підгодівель із метою поповнення запасів корму.
Кращою весняною підгодівлею варто визнати мед о вую сыту: на 1 кг торішнього меду 0,5 л теплої кипяче.
ний води. Все це ретельно перемішують до розчині ния кристалів меду й задають необхідними дозами в годівницях або заливають медяну сыту прямо в порожні.
осередки стільників. На відміну від підгодівлі цукровим сиропом,.
при годівлі медяної ситої обмеження обсягу такої підгодівлі визначається тільки можливістю размеще ния її в годівниці або в осередках стільників. Тому не треба.
боятися перегодувати бджіл медяної ситої: вони візьмуть її.
без шкоди для свого здоровя стільки, скільки їм буде запропоновано.
.
Якщо у вулику є достатні запаськ корму, то для стимулювання родин можна періодично (через 3-5 днів) роздруковувати частина медяних осередків на крайніх рамках гнізда. Цей прийом підвищує кількість вирощуваного розплоду на 6-8% (Таранів Г.Ф., 1953).
Однак не завжди навесні є достатні запаси меду, і тоді доводиться вимушено годувати бджіл цукровим сиропом. Для готування сиропу в пропорції 1,5:1 на 1,5 вагарень частини цукру беруть одну вагову частину мякої води. Але зручніше користуватися не вагарнями, а обємними частинами, тобто не зважувати, а отмерять (банкою, кухлем і т.п.) необхідні кількості води й цукру. При цьому треба мати на увазі, що в ємності обсягом 1 л уміщається 1 кг води, а цукру - 0,8-0,85 кг, у зави-
Таблица 1.12.
Расчет объема сахарного сиропа
симости від розміру крупинок цукру (чим менше крупинки, тим більше вага в зазначених межах).
Воду для готування сиропу доводять до кипіння, після чого знімають із вогню й відразу засипають у неї отмеренное кількість цукру. Сироп розмішують до повного розчинення кристалів цукру. Після остигання сиропу до 40—45 °С дуже добре додати в нього 5— 10% меду з подальшим його розчиненням. Навесні в сироп для підгодівлі також можна додати харчову лимонну кислоту з розрахунку до 3 г на кожний кілограм цукру.
Для готування необхідного обсягу сиропу треба знати, скільки води й цукри для цього буде потрібно.
Про.
ще всього в цією метою скористатися пропонованої таб.
ліцей (табл. 1.12).
Приклад. Необхідно одержати 4 л сиропи з концентрацією 1,5:1. На перетинанні відповідного рядка й стовпця по таблиці визначаємо, що для цього необхідно змішати 3,2 кг цукру й 2,1 л води.
Для готування більшого, ніж у таблиці, обсягу сиропу складові частини потрібно пропорційно збільшити.
Готування сиропу починають у такий час, щоб він був повністю готовий до роздачі в годівниці до настання темряви. У цей час зручно роздавати сироп, оскільки можна ще обійтися без підсвічування, але бджоли вже не літають, і бджолине злодійство не зможе початися.
Якщо необхідно готовити більші обсяги сиропу (15-. 20 і більше літрів), те для кипятіння води можна исполь-. зовать багаття, що дозволить провести цю операцію швидко й заощадить енергоносії.
А взагалі при необхідності підгодівлі великої кількості родин краще робити підгодівлю вроздріб, тобто розбити загальна кількість родин на 2-3 частини й щодня годувати тільки одну частину родин.
Сироп у годівниці зручно роздавати з великого (2- 3літрового) чайники, усередині якого треба зробити ризики через кожні 0,5 л.
Як ми вже говорили раніше, весняне поповнення кормів з використанням тільки цукрового сиропу послабляє родини, особливо якщо в цей час у природі відсутня пилок. Щоб уникнути цих негативних наслідків, треба паралельно з вуглеводною цукровою підгодівлею проводити білкову підгодівлю сахаромолочними сумішами або білковими пастами, про що було докладно розказане у відповідному підрозділі цієї глави.
Що ж стосується загальної кормообеспеченности бджолиних родин навесні, те вона значною мірою впливає на продуктивність родин у майбутньому сезоні (табл. 1.13).
Як видно з таблиці, продуктивність пчелосемей у майбутньому сезоні перебуває в прямої залежності від кількості кормів у родині навесні. Сформулювати цю залежність у вигляді простого правила можна так: чим біль-
Таблица 1.13 (по Злотим у А.З., 1990)
ше корму буде у вулику навесні, тим більше меду буде влітку.
Від себе додам, що деякі бджолярі навесні зможуть забезпечити по 30 кг меду на родину. Однак і залишати родини з парою кілограмів меду в цей час теж не треба, якщо є бажання в майбутньому сезоні одержати гарний хабарів.
Важливий елемент весняного догляду за бджолами забезпечення їхньою водою. Це повязане з тим, що навесні родини вирощують багато розплоду, а готування корму для розплоду неможливо без води.
Що стосується споживання води, то за весь літній сезон бджолина родина витрачає близько 30 л води, причому в середньому щодня до 1 березня витрачається по 42 г води, до 15 червня - по 294 г, до 1 вересня - по 101 г і до 1 жовтня - по 26 г (Джохансон, 1980).
Загальне забезпечення всіх родин водою здійснюється з поїлки, установленої на крапці відразу після першого обльоту бджіл. Але навіть якщо ця поїлка буде з підігрівом (що досить бажано), у непогожу погоду, що навесні трапляється досить часто, років бджіл за водою різко знизиться або взагалі припиниться. А розплід-те годувати.
треба! Тому, крім загальної поїлки, треба ще додатково постачати кожну родину водою усередині вулика. Існує багато варіантів внутриульевых поїлок. Один з них - використання внутриульевых годівниць, у які замість сиропу наливають теплу воду. Наступний варіант внутриульевая ґнотова поїлка. Пляшку з теплою водою закривають деревяної або пенопластовой пробкою, у якій просвердлений отвір. У цей отвір щільно вставляють хлорвінілову трубочку, усередині якої простягнуть ґніт. Як ґніт можна використовувати шматок бавовняної білизняної мотузки, бинта, можна скласти разом кілька товстих бавовняних ниток і т.д. Просмикнути ґніт через трубку можна за допомогою мякого дроту. Трубка із ґнотом в отвір пробки повинна вставлятися дуже щільно. Якщо ґніт або трубка будуть бовтатися в отворі, то вода із пляшки буде просто виливатися через цей отвір. Гарна трубочка для ґнотової поїлки виходить із медичного комплекту для внутрішньовенного введення ліків. З нормально зібраної поїлки при її лежачому положенні через ґніт мимовільно може просочуватися не більше 3 краплі води за 10 мінут. Після заправлення водою пляшку закривають пробкою й кладуть під утеплення на верхні бруски рамок (мал. 1.8).
Якщо дозволяє висота подкрышника, то можна скористатися вакуумною поїлкою, зробленої з півлітрової банки. Для цього у звичайній пластмасовій кришечці для банок гарячим гвоздиком у центрі роблять три окремих отвори кожне діаметром не більше 1, 5-2 мм. Банку заповнюють теплою водою, кришку щільно надягають на горловину, банку перевертають нагору дном і ставлять на верхні бруски рамок так, щоб отвору в кришці виявилися в межулочном просторі. Для цієї поїлки треба підбирати такі кришки, які щільно прилягали б до
горловині банки й через цей стик не проходила вода, тому що в противному випадку вода буде просто виливатися через цю щілину.
Просту поїлку можна зробити з поліетиленової пляшки, у яку звичайно розливають напої. У верхній половині порожньої пляшки гарячим гвоздиком або шилом проколюють 3-5 отворів діаметром близько 1 мм. Ці отвори повинні розташовуватися уздовж пляшки на одній лінії через 10-15 мм. Потім у пляшку наливають воду, щільно загвинчують кришечку, перевертають пляшку долілиць отворами, дають стекти воді й кладуть її на верх рамок так, щоб всі отвори виявилися в межрамочном просторі центральної вулички. Зверху пляшку закривають утепленням і ставлять подкрышник і кришку. Для залучення бджіл можна пляшку в районі отворів змазати медом. Таку пляшку можна використовувати й при проведенні підгодівель цукровим сиропом.
Достоїнство такого варіанта поїлки полягає в тому, що бджоли завжди будуть мати теплу воду, а недолік доводиться розкривати гніздо й тривожити бджіл при черговому заправленні поїлки.
Дуже зручну в застосуванні зовнішню поїлку можна зробити з поліетиленової пляшки так. У шматочок хлорвінілової або іншої мякої трубки діаметром 3-5 мм і довжиною 30-40 див за допомогою дроту всунути ґніт з.
бинта длиннее трубки на 5-10 мм. Горлечко поліетиленової пляшки під різьбленням для пробки треба обернути один раз мяким дротом і скрутити кінці дроту так, щоб пляшка могла триматися на цій петлі. Таку петлю можна зробити також і з міцного шпагату. У пляшку налити воду й через горлечко вставити в пляшку поліетиленову трубку із ґнотом. На передній стінці вулика біля льотка загвинтити шуруп (або вбити цвях) і на ньому за допомогою петлі зафіксувати пляшку. Після цього верхній кінець трубки із ґнотом завести через льоток усередину вулика (мал. 1.9). Бажано перед цим вихідний із трубки ґніт змазати медом для залучення бджіл до води.
Безсумнівні достоїнства цієї поїлки: бджоли можуть брати воду не виходячи з вулика; не доводиться відкривати гніздо й тривожити бджіл при заправленні; можливість безпосереднього візуального контролю за витратою води. Основний недолік - холодна вода в поїлці. Однак, як показує практика використання такої поїлки, бджоли добре беруть і таку воду, оскільки вони при цьому перебувають у вулику. Для того щоб вода швидше прогрівалася сонцем, бажано використовувати темні пляшки. До речі, були випадки, коли вода в морозні ночі замерзала в пляшках повністю. Ніяких негативних послідствий це не мало: поліетиленова пляшка при цьому залишається цілої і якщо вдень буде позитивна температура, так ще й із сонцем, то лід у пляшці досить швидко тане й вода знову стає доступної для бджіл. За допомогою двох зовнішніх поїлок у кожну родину можна давати чисту воду й воду з добавками.
Бджоли воліють забирати підсолену воду (0,2- 0,3%), але концентрація повареної солі більше 0,5% (5 г на літр) для них є токсичною. Додавання солі у воду сприяє кращому засвоєнню білкових кормів. Замість повареної солі краще в зазначених концентраціях додавати морську сіль.
Дуже корисно в питну воду додавати вітамін В12 (1/3 ампули на 1 л води), у якому є кобальт — елемент, необхідний для інтенсивного розвитку бджіл. (Вітамін В12 в ампулах 1 мол можна купити в аптеках.).
Але в будь-якому варіанті на пасіці обовязково повинна бути й поїлка із чистою прісною водою, оскільки бджолам у цей час потрібна й така вода.
При проведенні весняних підгодівель у денний час можливе виникнення бджолиного злодійства. Імовірність виникнення цього вкрай неприємного явища збільшується, якщо в цей період у природі не буде хабар. Визначити злодійство неважко - бджолизлодійки звичайно шукають щілини у вулику, скапливаются біля них, наполегливо прагнуть потрапити у вулик через льоток. Сторожові бджоли роблять їм опір. На прилітній дошці завязується бійка, і частина бджіл гине. Бджоли стають зл і агресивними, жалять людей і тварин навіть удалині від вуликів. Якщо не вжити заходів до попередження злодійства, то воно може перерости в напад, коли чужі бджоли будуть відкрито уриватися у вулик і грабувати його вміст. У результаті напада на пасіці може загинути багато родин. Тому бджолине злодійство треба припиняти самому початку, не очікуючи його розростання. Перше, що треба зробити, якщо виникне підозра на початок злодійства, - сильно звузити льоток до проходу 2-3 бджіл.
Для відлякування бджіл-злодійок у літературі рекомендується в обкрадається семьи, що, прилітну дошку змазувати сильно й неприємно, що пахне речовиною (гасом, з-, ляркой, ацетоном і т.п.). Однак, на мій погляд, такі дії можуть привести до зворотних результатів, оскільки все бджоли (і св і чужі) придбають однаковий захід і сторожам буде неможливо визначити злодійок. Гарні результати дає нещільне прикриття льотка шматком скла. Для цього шматок скла похило притуляють до вулика в районі льотка так, щоб з боків був простір для проходу бджіл. Ефективно також надягання на вулик целофанового мішка таким чином, щоб його нижня відкрита частина була опущена нижче льотка на 10-15 див.
Припинити виліт бджіл, що потрапили у вулик,злодійок можна, якщо зняти дах, утеплення й покласти зверху вулика на подкрышник шматок скла, що щільно закриває вся площа вулика. БджолиЗлодійки, набравши в зобики меду й намагаючись швидше покинути вулик, будуть прагнути до світла, що проникає у вулик зверху через скло. Марні спроби покинути вулик через верх ці бджоли будуть здійснювати доти, поки вкрай не ослабшають. Так можна переловити всіх бджіл-злодійок, але головне припинити нарощування темпів злодійства й поступово припинити злодійство взагалі.
Якщо обкрадання родини буде виявлено тоді, коли воно вже набрало високі темпи, то треба негайно закрити повністю льоток обкрадається семьи, що, а у всіх інших родинах звузити льоток для проходу 1-2 бджіл. Після цього бажано якийсь час понаблюдать за сусідніми з обкрадається семьей, що, вуликами. Якщо злодіївки будуть намагатися пробратися в ці вулики, те останні потрібно захистити, як описано вище.