Про джентерском соте

Про джентерском соте

Самим «вузьким» місцем пропонованого способу висновку маток є перенос личинок з осередків у мисочки. Операція ця дуже делікатна й вимагає вірної руки й дуже гарного зору, а також належної підготовки приміщення й інструмента. Людям у віці здійснювати перенос личинок досить важко. У цей час не тільки матководы, але й ряд бджолярів з успіхом використовують винахід німецького матковода К. Джентера, так званий «джентерский стільник», що дозволяє робити висновок маток без переносу личинок.
При роботі із джентерским сотому знаходять матку й на добу ізолюють її на цьому соте. Через прорізи в ізолюючій кришці на стільник можуть вільно проникати бджоли, а матка пройти через ці отвори не може. Після того як матка відкладе яйця в штучні мисочки джентерского стільника, неї випускають назад у гніздо. Стільник ще ыа троє доби залишається у вулику для дозрівання яєць, після чого мисочки з молодими личинками прикріплюють на прищеплювальну рамку, що потім поміщають у родину-стартер для прийому.
Бажаючої більш докладно ознайомитися з висновком маток з використанням джентерского стільника можу рекомендувати журнали «Бджільництво» № 10, 1988 і № б, 1989.
► Загальні умови висновку маток.
Якщо ЗА якимись причинами жоден із запропонованих способів висновку маток для бджоляра не підходить, а їсти бажання розробити свій варіант, то я привожу інформацію щодо загальних умов висновку маток. В основі цієї інформації лежать висновки Ф. Руттнера (1981), які він зробив у своїй монографії «Матководство». 1. Не.
встановлено ніякої різниці в прийомі родинами на виховання личинок різного віку - від 0,5 до 3 доби.
Дуже молодих личинок трохи сутужніше.
прищеплювати, що на практиці може приводити до збільшення відходу. 2: При використанні як племінний матеріал яєць або наймолодших (до 1,5 доби) личинок виведені матки не відрізняються по якості. Однак зі збільшенням віку личинок матки легшають. Більшість матководов практиків уважає, що личинки у віці від 12 до 24 годин є найбільш підходящими для висновку маток.
3.
Медопродуктивность родин з матками, вирощеними.
з яєць, і з матками, вирощеними з молодих (до 1,5 доби) личинок, практично не відрізняється.
4.
При застосуванні для висновку чи.
маток одноденних чинок можна гарантувати одержання повноцінних у всіх відносинах маток.
5.
Штучні мисочки з найчистішого воску-капанца, зі звичайного добре очищеного воску й з полисти.
рола певних сортів приймаються бджолами оди наково добре. При цьому товщина стінок не оказы.
вает ніякого впливу на прийом.
6.
З личинок, щеплених у мисочки діаметром 9.
мм,.
завдяки кращому постачанню їхнім кормом, развива.
ются більше важкі матки, чим з личинок, щеплених.
у мисочки діаметром 8 мм або в бджолині осередки.
У свою чергу в бджолиних осередках, де не виводив.
ся розплід (світлий стільник), розвиваються більше тяже.
лые матки, чим в осередках, що були під розплодом (темний стільник).
7.
Умови висновку маток однаково гарні на будь-.
якій.
планці прищеплювальної рамки, тобто висота размеще.
ния маточника на рамці не впливає на якість маток. 8. При оптимальних умовах висновку маток несуще ственно, чи поміщають порожні мисочки на освоєння в.
родину перед щепленням чи личинок ні.
9.
Успіх прийому не залежить від того, чи відбувається чи.
чинка з родини-виховательки або з іншої родини.
10.
Краще прищеплювати личинок на краплю маткового мо.
лочка, чим у сухі мисочки або на мед. Маткове.
молочко при цьому треба брати із цього ж стільника з.
осередків личинок того ж віку, що й щеплені.
11.
Іноді застосовують подвійне щеплення личинок, при.
якій спочатку прищеплюють у мисочку одноднев.
ную личинку, а потім через 10—14 годин цю личин.
ку викидають і на її місце в мисочку, де вже є багато молочка, прищеплюють одноденну личинку. Однак численними експериментами встановлено, що якість маток при использова нии щеплення на молочко личинок не старше 24 ча.
сов і при використанні подвійного щеплення практи.
чески однаково.
12.
Кращі умови для годівлі маткових личинок створюються в родинах, що перебувають у ройовому состо.
янии, але ще більш кращі умови зі здаются в родинах, де була попередньо від брану матка. Пояснюється це тим, що в бджіл таких.
родин сильно розвиваються залози, що роблять.
маткове молочко.
13.
Початок догляду за личинками після щеплення, а також.
кількість корму в осередках, від якого залежить.
якість виведених маток, можуть сильно.
відрізняти.
ся в різних мисочках; причини цього явища поки.
не ясні. Однак у кожному разі через добу після щеплення необхідно выбраковать всі закладені маточники, у яких є найменше молочка. 14. Родина-Вихователька обовязково повинна бути сильної (масою не менш 2,5 кг) і здорової. Лю бої захворювання бджіл або розплоду погіршує каче.
ство виведених маток.
Якщо до початку раннього висновку маток родина-вихователька ще не досягла необхідної сили, то її можна й потрібно підсилити бджолами або розплодом з інших родин. У родині-виховательці повинне бути не менш 12-14 кг меду й три-чотири перговых стільники.
15.
Родина-Вихователька повинна мати необхідну кількість бджіл всіх віків. Гармонічне із четание бджіл всіх груп у родині може бути тільки.
при природному розвитку родини. У крайньому слу.
чаї, на початковому етапі нарощування сили такої.
родини її можна подсиливать закритим розплодом.
з інших родин. Кількість бджіл у родинівоспита.
тельнице повинне бути мінімум у два рази більше,.
ніж у звичайному стані перебуває в цьому ж объе.
ме вулика.
16.
Кращий строк для постановки прищеплювальної рамки з.
личинками в родину-виховательку — початок біс.
покойства бджіл із приводу зникнення матки. Обыч.
але буває досить двох годин очікування.
17.
Бджоли повністю обезматоченной родинивихователь-.
ницы приймають на вирощування більше личинок, чим бджоли матковыводного відділення, відгородженого від іншої родини з маткою розділовими ґратами. При цьому площа отвору, загородженого розділової.
(ганемановской) гратами, не повинна перевищувати 1,5—2,0 дм . 18. Якість маток, вихованих у родині при наявності.
відкритого бджолиного розплоду, буде вище, ніж ка.
чество маток при відсутності такого розплоду. У звязку.
із цим найкраще прищеплювальну рамку розташовувати.
між двома рамками з відкритим розплодом.
19.
Здатність вирощувати маток у різних родин раз особиста. Тому розміри серій, рекомендованих для економічно обґрунтованого, у якісному відношенні бездоганного способу, можуть служити лише.
орієнтиром: висновок у нормальній родині з маткою —.
15 мисочок з личинками в кожній серії; висновок у.
безматочній родині з невеликою кількістю остав шегося відкритого розплоду — ЗО мисочок; висновок у.
безматочній родині без відкритого розплоду — 45—.
60 мисочок.
20.
Безматочна родина-вихователька може непре рывно вирощувати багато серій маток, що не отра.
жается на їхній якості. Якщо вирощувати не більше 3-.
х серій з інтервалами в 5 днів, то родину-воспи тательницу можна не поповнювати молодими бджолами.
При вирощуванні великої кількості серій по полнение родини молодими бджолами треба робити обя зательно.
При тривалому періоді вирощування маток у нормальній родині-виховательці поповнення родини бджолами буде відбуватися природно.
21.
При застосуванні різних відомих способів ви ращивания якість маток у меншому ступені зави сит від методу, чим від здатності бджіл доглядати.
за матковими личинками. Якщо не виснажувати бджолигодувальниць і дотримувати всіх умов вирощування,.
то виводити гарних маток можна будь-яким спосо бом, однак свищевые матки, виведені в подго товленных бджолиних осередках, завжди мають мень.
ший вага, чим матки, вирощені в природних або штучних мисочках. 22. Здатність бджіл вирощувати маток залежить від ге.
нетических факторів. Межпородные гібриди в біль-.
шинстве випадків виявляються особливо придатними для вирощування маток.
23.
Є розходження в здатності різних пчели ных родин до висновку маток, які не можна объяс.
нитка ні породною приналежністю, ні впливом.
зовнішніх умов. Просто існують индивидуаль але визначені «гарні» або «погані» рє мьи-воспитательницы.
Якоюсь мірою характеризує потенційні здатності родини по вихованню маток наявність молочка в осередках робочих бджіл. Родини з «сухими» личинками ніколи не будуть гарними виховательками. Тому найбільш досвідчені матководы вибирають як виховательок тільки ті родини, у яких личинки робочих бджіл рясно забезпечуються молочком.
24.
Оптимальної для розвитку маток є темпера тура 34,5—35 °С, а відносна вологість — не менш 50-60%.
25.
Маточники зі зрілими лялечками можуть зберігати.
ся поза родиною до одного дня при кімнатної темпі.
ратуре, і при цьому якість вихідних маток не погіршується. Найменш уразливі лялечки до зовнішніх.
впливів в останні два дні перед виходом маток (починаючи з 10-го дня після щеплення). Наибо.
леї уразливі до зовнішніх впливів (зраді ниям температури, струсам) личинки перед окукливанием, починаючи з 5-го дня після прищепивши.
ки й закінчуючи 10-м удень.
26.
Відсутність хабар під час висновку маток або не.
посередньо перед ним не впливає на його результат.
за умови, що родина добре забезпечена медом і пергою. Відсутність хабар за 1—1,5 місяця до.
чалу висновку може пізніше негативно вплинути.
на результат висновку маток через зменшення можливого числа бджіл-годувальниць. У ході висновку маток медозбори величиною більше 1 кг у день негативно впливають на результати висновку.
27.
При наявності достатньої кількості корму в гнез де й підтримуючий хабар спонукальна під кормка безпосередньо перед висновком маток або.
в процесі висновку не робить впливу на прийом.
личинок і результат висновку. Однак якщо в гнізді.
недостатньо корму й відсутній підтримую щий хабарів, те краще перед висновком маток і в.
процесі висновку проводити спонукальну подкор.
мку медяної ситої або цукровим сиропом 1:1 по.
400—500 мол щодня, але краще по 200—250 мол.
ранком і ввечері, і по 50—100 г білкової пасти.
28.
Якщо в гнізді є достатні запаси корму й підтримується оптимальна температура, то не сприятливі погодні умови будуть заважати ви воду маток тільки тоді, коли вони тримаються так.
довго, що через це обмежується загальне выра щивание розплоду.
Але взагалі найкращих маток одержують тоді, коли зовнішня температура буде стійко триматися вище 18 °С.
29.
У широкому змісті слова кліматичні умови впливають на загальну кількість виведених маток, тому.
що вони визначають тривалість матковыводного сезону.
30.
Найкращий час для висновку маток як в отноше нии прийому, так і якості маток — це період найбільш інтенсивного вирощування розплоду.
31.
Залишки корму в маточниках після виходу маток не.
можуть бути мірилом їхньої якості. Достаток молоч.
ка в маточниках після виходу маток характеризує.
тільки досконалість методу висновку, а також умов, які при цьому створюються. Значною мірою наявність молочка в маточниках визначається кількістю личинок у серії.
32.
Достовірним індикатором того, що родина готова до.
вирощування самих ранніх маток є появле ниє в родині трутневого розплоду. Починати висновок.
маток, поки немає трутневого розплоду, безглуздо.
33.
Абсолютна більшість професійних матівководов миру застосовують спосіб щеплення одноднев.
ных личинок у штучні мисочки, а також під кармливают сімї-виховательки.
34.
Погодні умови впливають на спарива.
ниє маток. Якісне й повноцінне спарювання в маток відбувається тільки при зовнішніх темпер ату.
pax не нижче 23—25 °С у тіні й відсутності сильного вітру.
35.
Для одержання більших яєць, з яких ви водяться більші й продуктивні матки,.
є рекомендації (Билаш Г.Д., Кривцов Н.И., 1991).
за 7—10 днів до дня щеплення личинок обмежити.
откладку яєць маткою материнської родини. Способи обмеження:.
— приміщення матки у двох-, трехрамочный «кар.
ман», відгороджений у вулику розділової ре.
шеткой;.
— використання однорамкового ізолятора з раз ділильних ґрат;.
— приміщення матки в нуклеус. Використовуючи даний прийом, треба мати на увазі,.
що це приведе до зменшення кількості відкритого розплоду в родині-виховательці в процесі висновку маток. Для виключення цього небажаного явища в родину-виховательку.
треба буде дати 1-2 рамки з відкритим розплодом з інших родин.
> Правила підсадження маток.
Раніше ми вже говорили про те, що необхідно щорічно міняти маток. З докладного розгляду варіантів заміни матки треба, що оптимальним варіантом заміни потрібно вважати підсадження в родину плодової матки. У цьому випадку практично не відбувається зниження сили родини й медозбору. При заміні матки постановкою зрілого маточника або підсадженням неплодової матки зниження сили родини й відповідно інтенсивності медозбору починається на 21-й дінь і триває потім більше місяця, поки родина не відновить вихідну силу з новою маткою. Однак варто помітити, що навіть таке положення справ буде тільки за умови благополучного й своєчасного обльоту матки. Якщо ж цього за якимись причинами не відбудеться (погана погода, втрата матки), то родина буде продовжувати стрімко втрачати свою силу, і кожний зайвий день у затримці з появою плодової матки додає два зайвих дні в процесі відновлення вихідної сили родини.
Крім цього, якщо матка запліднилася в нуклеусі, то зявляється можливість оцінити якість її запліднення по якості розплоду, тобто провести фінальну й найбільш достовірне вибракування. Немаловажно також і те, що підсаджувати в родину плодову матку легше, ніж неплодову.
Виходячи із цього, варто визнати оптимальної таку послідовність ланцюжка висновку й підсадження матки: 1) виховання матки до стану зрілого маточника - у родині-виховательці; 2) переміщення зрілого маточника в окулировочную клітинку й вихід матки у родині-виховательці; 3) підсадження неплодової матки і її оплодотворение - у нуклеусі; 4) підсадження молодої плодової матки замість старої - у робочій родині.
Розуміючи, що далеко не завжди (у силу різних причин) бджоляр може реалізувати оптимальний варіант підсадження матки, далі ми будемо говорити й про правила підсадження неплодової матки.
Учені затверджують, що до теперішнього часу розроблено не менш ста способів підсадження матки. І це, як говориться, ще не межа! А чому ж так відбувається? Так тому, що, як затверджує професор Ф. Руттнер, «... жоден спосіб не можна вважати надійним при будь-яких умовах». Успіх при підсадженні матки залежить від багатьох обставин:.
1.
Від стану старої матки (вік, яйценосність і т.д.).
2.
Від стану молодої матки (якості оплодотво ренію, наявності ушкоджень при перевезеннях, яйці.
носкості, виділення феромона).
3.
Від розмірів матки. Краще приймаються більше тяже.
лые матки.
4.
Від стану родини, у якої міняють матку (поро так, злобивость, фаза розвитку родини, поводження мо.
лодых і старих бджіл, тривалість періоду безматочности, чи мала вона матку або отрутневе-.
ла). У багатьох родин у тісному вулику підсилюється ин стинкт захисту гнізда.
5.
Від зовнішніх умов (хабарів, наявність злодійства, по.
роки, пору року).
Роблячи підсадження матки, потрібно орієнтуватися на наступне:.
- При підсадженні матки в родину варто уникати всього, що викликає роздратування й озлобленість бджіл. Не слід виконувати цю роботу в холодну, дощову, вітряну погоду, коли бджоли дуже дратуються вже.
при відкриванні гнізда. Погано родина приймає нову матку також у безвзяточное час, особливо, коли на пасіці відзначається злодійство, тому що бджоли, захищаючись від злодійства, бувають сильно озлоблені. —Найкращі результати одержують при підсадженні маток.
у теплу тиху погоду, коли спостерігається принесення.
нектару у вулики. Маток варто підсаджувати у вечір.
ниє годинники — у цей час бджоли менш активні. Най.
більш охоче бджоли приймають підсаджува_ мат ку навесні. Пізніше, у період, що передує глав ному хабар, коли звичайно виводяться ройові матки,.
підсаджувати нову матку в родину особливо важко.
—Під час головного хабар зайняті збором нектару.
бджоли обертають мало уваги на матку, і тому підсадження молодої матки, як правило, проходить удач.
але. Ніж довше родина перебуває в стані сиріт ства, тим сутужніше підсадити матку. Особою складно.
стью відрізняється підсадження нової матки в отрутнев-.
шую родину із бджолами-трутівками. —Найкращі результати одержують при підсадженні матки.
через 3—6 годин після осиротения родини. —Молоді бджоли краще приймають нову матку, чим.
старі, і якщо родина за якимись причинами довго.
не поповнювалася молодими бджолами, то.
вона звичайно.
зустрічає молоду матку особливо вороже. Промінь ше всього приймають матку родини, створені цілі кому з молодих нелітних бджіл (нуклеуси, отводки).
Плодову матку бджоли приймають добре, особливо якщо в неї не було перерви в яйцекладці. Чим доль ше плодова матка не відкладала яєць, тим гірше її приймають бджоли. Тому маток, отриманих поштою або привезених здалеку, треба підсаджувати з осо-.
быми обережностями. Плодову матку краще приймає родина, що має відкритий розплід.
— Неплодову матку бджоли приймають набагато гірше, ніж.
плодову. Ніж старше неплодова матка, тим сутужніше.
підсадити її в родину. Найкраще бджоли приймають.
неплодову матку, що тільки що вийшла з маточни.
ка. Якщо неплодова матка пробула 2—3 дні в клеточ.
ке, то її можна посадити тільки в нуклеус, складаючись.
щий з одних молодих нелітних бджіл. Неплодових.
маток краще приймають родини, що не мають відкрито.
го розплоду. Родини, що мають молодих маток, до.
торые ще не почали відкладати яйця, не можна.
підсилювати відкритим розплодом, тому що бджоли.
можуть при цьому вбити матку.
— У загальному випадку бджоли краще приймають більше круп.
ных неметушливих маток, чим дрібних або постійно.
бігають по стільниках.
— Навіть після того як підсаджена матка початку від.
кладывать яйця, вона продовжує залишатися в опас.
ности. Тому перевірку початку яйцекладки треба про.
водити вкрай обережно — шукати треба яйця, а не.
намагатися знайти матку. Якщо родину в цей.
час силь.
але потривожити тривалим оглядом, різким сту кому й т.д., то бджоли можуть укласти матку в клубок.
і зажалити її. Така небезпека продовжує увеличи ваться аж до 21 -го дня з моменту початку яйцек ладки, особливо якщо в родину підсаджують матку.
іншої породи.
Узагальнюючи все сказане, можна зробити висновок, що однією з головних умов успішного підсадження матки є відповідність її фізіологічного стану певному стану бджолиної родини, у яку неї підсаджують. Тобто плодових маток у стані яйцекладки будуть добре приймати родини з разновозрастными.
бджолами, друкованим і відкритим розплодом у різних стадіях (включаючи і яйця). При підсадженні ж неплодових маток у гнізді не повинне бути відкритого розплоду. Крім того, у цьому випадку треба прагнути до того, щоб родина, у яку підсаджують неплодову матку, не менш 3-4 днів перебувала в безматочному стані. Безпосередньо перед підсадженням гніздо треба оглянути й видалити всі свищевые маточники, якщо вони будуть закладені.
Є відомості (Риб Р.Д., 2000), що при строку осироте-ния в 4-5 доби ймовірність підсадження неплодової матки в родину без відкритого розплоду збільшується до 80-90%.
А тепер — про техніка підсадження. Розглянемо трохи найбільш простих прийомів.