витягти з нук-леусного вулика й розташувати в необхідному місці й не-.

обходженому корпусі безпосередньо в день весняної виставки. Бажано зробити це ще напередодні першого обльоту бджіл.

Якщо посилення родини планується на більше пізні медозбори, то тоді допоміжну родину краще формувати як отводок на молоду, що тільки що вийшла матку з першої серії маток, що виводяться.

У вертикальних вуликах кращим місцем для розташування допоміжної родини варто визнати верхній корпус вулика основної родини. Допоміжну родину відокремлюють від основними ізолюючими ґратами. Безсумнівне достоїнство такого розташування використання тепла основної родини для більше швидкого нарощування сили допоміжної родини. Крім того, таке розташування родин дозволяє проводити їхнє обєднання без перестановки вуликів простим видаленням ізолюючих ґрат.

Якщо після медозбору планують зберегти допоміжну родину, тоді на медозбір замість ізолюючої ставлять розділову (ганемановскую) ґрати, бажано подвійну (для виключення можливості входження маток у безпосередній контакт). У такому варіанті кожна родина на медозборі буде працювати зі своєю маткою. По закінченні медозбору родини знову розгороджують ізолюючими ґратами, і надалі вони будуть існувати автономно.

Докладно розглянуті раніше три способи участі допоміжних родин у нарощуванні сили основних родин, залежно від обстановки, можуть використовуватися не тільки в «чистому» виді, але й спільно. Так, наприклад, отримана в результаті обєднання основної й допоміжної родин сильна родина може додатково підсилюватися закритим розплодом із третіх родин.

Якщо є гарний медозбір, то набагато вірніше буде замість змісту великої кількості слабких або середніх по силі родин сформувати з них обмежена кількість сильних родин будь-якими з наявних способів. Нехай для цього прийде послабити ще по 1-2 родини на один сильну, але зате буде отриманий товарний мед. У противному ж випадку гарний медозбір буде використаний родинами на свій розвиток, а товарного меду не буде отримано.