Аномально тепла осінь

Аномально тепла осінь

Цей фактор у ряд явищ, що сприяють зльоту, я включив за своїми спостереженнями.
Як може впливати аномально тепла осінь на осінній зліт бджіл? По-перше, що я розумію під аномально теплою осінню в середніх широтах? Це така осінь, протягом якої у вересні — початку жовтня.
стабільно тримається денна температура не нижче 20 °С. В окремі.
дні цього періоду температура може доходити до ЗО °С. Не скажу, що дуже часто, але в останні роки глобального потепління такі осіни в середніх широтах все-таки трапляються.
Високі денні температури в цей час продовжують активний період життєдіяльності бджіл, і вони вдень, як правило, інтенсивно літають, витрачаючи свої резервні речовини й зношуючись. Хабар же в цей період найчастіше вже не буває. У підсумку таке положення справ може приводити до великого природного відходу бджіл і помітному ослабленню родин. У свою чергу, при наявності інших більше вагомих причин, про які ми говорили вище, природне ослаблення родин через аномально теплу осінь може також сприяти зльоту родин.
> Велика кількість паді.
Загальновідомо негативний вплив падевого меду на бджоли, особливо в зимовий час. Однак в окремі особливо несприятливі роки, коли друга половина літа буває посушливої, кількість виділюваної паді в природі різко збільшується. При відсутності в цей час у природі квітучих медоносів бджоли починають збирати й переробляти падь. Падевый же мед навіть у літню пору є поганою їжею для бджіл. Це повязане з, наявністю в падевом меді підвищеного змісту декстринів і азотистих речовин, але самим небезпечним для життя бджіл є підвищений зміст мінеральних солей у такому меді. Цих солей у падевом меді в десятки разів більше, ніж у квітковому. Особливо багато в ньому втримується солей калію, заліза й марганцю. Співвідношення калію й натрію збільшено вдвічі (стосовно квіткового меду), порушена також пропорційність змісту кальцію й фосфору. Кількість мінеральних солей може змінюватися залежно від часу збору паді. У липні, наприклад, падь із дуба містить утроє (0,48%) солей, чим у травні, і вважається найнебезпечнішої для бджіл (Трун О.Ф., 1987).
При споживанні великої кількості впади в бджіл виникає незаразна хвороба - падевый токсикоз. Як указує О.Ф. Трун, тривалість життя бджіл, що втримуються на падевом меді, різко скорочується. Падевый токсикоз найчастіше трапляється при зимівлі, а в активний період життя бджіл буває порівняно рідко у випадку великої кількості споживаної паді. У цей час хвороба протікає швидко —і 2-3 дні. Відзначається понос, збільшене черевце в живих бджіл (особливо молодих), загибель розплоду, порушення яйцекладки й загибель маток. Як правило, ці симптоми зявляються майже у всіх родинах пасіки й можуть бути диагностированы візуально.
Безумовно, що плин цієї хвороби ніяк не можна назвати зльотом бджіл, навіть якщо це й відбувається на початку осіни. Однак варто звернути увагу на те, що при невеликому надходженні паді в родини (коли клінічні прояви падевого токсикозу не фіксуються), негативна дія паді на розвиток родин може позначатися латентно (потай). Результатом такої дії може бути зниження тривалості життя бджіл і поступове ослаблення родин. А це вже саме й буде той фактор, що теж може сприяти осінньому зльоту бджіл.
2.2.