рухливі пелюстки удалителя, що знижує ефективність його функціонування.
В останні роки зявилися нові конструкції механічних удалителей, за допомогою яких можна надїжак-.
але видаляти бджоли. Це канадський удалитель «Квебек», описаний у ж. «Бджільництво» № 4, 2001, і удалитель австрійця В. Ройке (ж. «Бджільництво» № 4, 2003). Ці обоє удалителя мають досить просту конструкцію й можуть бути виготовлені самостійно на будь-якій пасіці.
Удалитель «Квебек». В основу роботи удалителя покладений інстинкт бджіл - вони завжди мимоволі прагнуть піти від центра замкнутої порожнини до її периферії як би під дією відцентрової сили.
Удалитель складається з деревяної рами /, що по периметрі прибита до фанерної плити 2, шести брусочків 3 і сітки, що закриває ці бруски (мал. 3.65).
Зовнішні розміри удалителя відповідають розмірам корпуса вулика. У середині фанерної плити зроблений отвір діаметром 50 мм. З нижньої сторони удалителя, спрямованої до расплодному гнізда, до плити прикріплено шість деревяних брусочків З, що утворять два трикутники. У кожній вершині трикутника для бджіл залишений прохід шириною не більше 10 мм. Розміри брусків слідующие: довжина зовнішніх брусків - 315 мм, внутрішніх - 200 мм, ширина кожного бруска - 15 мм, товщина - 10 мм. Відстань між кожною парою паралельних брусків - 18 мм.
Всі бруски по периметрі зовнішнього трикутника закриваються шматком сітки. Розмір осередків сітки - не більше 3x3 мм. Сітка прибивається до брусочків гвоздиками й не дає можливості бджолам виходити в гніздо прямо; вони можуть вийти долілиць тільки через отвори 10 мм у вершинах трикутників.
Удалитель за 6-8 годин до відкачки меду встановлюють між медяним магазином і іншими корпусами з рас-плодовим гніздом. Якщо в медяному магазині є льоток, те його закривають. Бджоли з магазина проходять через отвір у центрі плити й попадають у простір, що утворять бруски й сітка. Через сітку проникнути прямо в гніздо вони не можуть. Дотримуючись інстинкту, вони в закритому просторі йдуть не в центр, а до периферії, тобто до вершин трикутників, і там через проходи попадають у гніздової корпус. При спробі повернутися із гніздового корпуса в магазин бджоли попадають на сітку. Тих же з них, хто зможе пройти через отвір у вершині трикутника, очікує лабіринт: вони найчастіше вибирають коридор між паралельними брусками, доходять до іншої вершини трикутника й знову вертаються в гніздо.
По такому ж принципі, як і удалитель «Квебек», улаштований і інший механічний удалитель бджіл конструкції В. Ройке, що вдосконалив А.С. Казанів.
Цей удалитель, як і попередній, складається з деревяної рами /і фанерної плити 2, у центрі якої є круглий отвір діаметром 50 мм. До плити прикріплені вісім обмежників проходу 3 (мал. 3.66).
Обмежники проходу випиляні з фанери товщиною 6 мм у формі рівносторонніх трикутників зі сторона-
мі розміром 80 мм. Всі обмежники закриваються шматком сітки з осередком не більше 3x3 мм.
Працює цей удалитель так само, як і попередній, однак у ньому отворів для виходу бджіл майже в три рази більше, ніж в «Квебеке». Можна припустити, що при використанні удалителя Ройке - Котлова бджоли будуть залишати медяні магазини швидше, ніж при використанні удалителя «Квебек».
3.4.4.