Уже на інший день після виставки вуликів при безвітряній і сонячній погоді можна пересаджувати здорові родини навіть при температурі 8° у тіні.
У першу чергу треба пересадити родини, які опоносились під час зимівлі й погано облетались.
Пересадження проводиться в такий спосіб. Вулик знімають із колів і ставлять на 30 див позаду або попереду, як зручніше. На його місце ставлять чистий вулик, у який поміщають одну роздруковану рамку з медом і пергою. Потім відкривається вулик і перевіряється перша рамка. Якщо вона опоношена й на ній сидять бджоли, то їх треба стряхнути з рамки в чистий вулик, а рамку поставити в переносний ящик. Потім перевіряють наступну рамку - без крапель поносу й з медом ставлять у чистий вулик до стінки, поруч із нею роздруковану, а потім переносять рамку з розплодом. У такий спосіб зі старого вулика переносять у новий всі чисті рамки з медом, розплодом, всі чисті рамки суши й бджіл з маткою.
У цей час бджоляр на око визначає кількість меду, кількість і якість розплоду. Якщо меду в гнізді менше 8 кг, то він додає зі складу ще одну або дві рамки з медом, які краще давати в роздрукованому виді.
Матку відшукувати при пересадженні не треба - це тільки віднімає дорогоцінний час. По якості розплоду можна визначити і якість матки. Гарна матка відкладає яйця в стільники майже без пропусків, а погана робить багато пропусків або відкладає незапліднені яйця в осередки, з яких будуть розвиватися трутні (горбатий розплід).
Загальна кількість меду й перги в родині повинне бути 8 - 14 кг. Гніздо не скорочується, а навпаки, кількість рамок після дачі меду збільшується на 2-3 рамки.
Під час пересадження верхні й бічні бруски рамок не очищають від воску й прополісу, тому що ця операція займає не менш 20 мінут, можна застудити, розплід і родина потім буде погано розвиватися. Віск і прополіс на рамках бджолам шкоди не приносить. Якби віск і прополіс заважали, бджоли б його не відкладали. Тому чистити рамки не треба, краще цей час використовувати для корисної роботи.
Після пересадження родину необхідно ретельно утеплити з боків, зверху. Для утеплення дна можна покласти мат на коли, а потім уже ставити вулик. Все пересадження з урахуванням розплоду й меду займає 7-12 мінут. Тому бджоляр з помічником за день цілком можуть пересадити 50 бджолиних родин.
На інший день бджоляр дезінфікує 50 вуликів, що звільнилися, а на третій день пересаджує ще 50 бджолиних родин і т.д.
Якщо бджоли уражені варроатозом, то під час пересадження родин необхідно провести термічну обробку, або обробку апистаном, або бипином.
На пасіці, де є електрика, легко організувати термообробку. Для цього необхідно мати (для пасіки в 150-200 бджолиних родин) 15-20 термокамер. Аматор, що має 1-20 бджолиних родин, цілком обійдеться однієї термокамерой. На пасіці, де немає електроенергії, термообробку організують від грубного опалення, для чого можна пристосувати лазню або побудувати спеціальне приміщення. Для кімнатної термообробки буде потрібно 15-20 сітчастих касет (таких же, які застосовуються в термокамерах).
Приміщення для термообробки повинне мати дві кімнати. Один більше світла, у якій заряджають касети бджолами й переносять рамки із зимового вулика. У цій кімнаті температура підтримується на рівні 24—28° тепла.
Друга кімната призначена для обробки проти кліща. У ній температура підтримується на рівні 46 — 48° тепла. Температура контролюється ртутними термометрами, тому що спиртові не годяться, вони часто дають неточні показання.
Робота організується так. Бджоляр з кожної рамки стряхивает бджіл у касету. Якщо родина сильна, то її краще стряхнути у дві касети, з таким розрахунком, щоб у касеті було не більше 1,5 кг бджіл, тому що при більшій їхній кількості в касеті кліщ погано обсипає.
Коли все бджоли; будуть струшені, касету поміщають у термокамеру, що попередньо повинна бути нагріта до +50°С. Після приміщення бджіл температура в камері знизиться до 46—48°С. При такій температурі бджіл витримують 10-15 мінут, постійно обертаючи касету. За опаданням кліща й температурою стежить досвідчений помічник, а сам бджоляр тим часом переставляє рамки з вулика, у якому бджоли зимували, у чистий продезінфікований вулик.
При наявності в гніздах розплоду, самки кліща будуть перебувати в цих осередках, тому обробка не дасть потрібного ефекту. Щоб вона принесла користь, розплід з родин видаляють (якщо його небагато), а рамки можна перетопити на віск. Якщо розплоду багато, тоді треба виділити кілька слабких родин і їм передати по 10-12 рамок з розплодом, і ці родини вивезти на окремий точок і там періодично обробляти щавлевою кислотою, амитразой або мурашиною кислотою.
Ці родини після виходу розплоду стануть сильн і здатними добре брати хабарів, їх треба використовувати як, родини медовики.
У родинах, від яких забрали розплід, бджоли після термічної обробки повертають у новий вулик із чистим гніздом. Для цього на рамки обережно з касети висипають бджоли, а щоб вони не розсипалися по краях, попередньо на вулик надягають порожній магазин. Як тільки бджоли перейдуть на рамки, вулик утеплюють і виносять на своє місце.
Із всіх способів боротьби з варроатозом термічна обробка найбільш ефективна й зовсім безпечна для здоровя людини й бджіл. Після такої обробки бджоли енергійно розвиваються й весняний відбір розплоду негативно не позначається на родинах.
На пасіці, де немає електроенергії, робота виконується майже так само. У приміщення з температурою - 24 — 28°С спочатку вносять чистий вулик, а потім бджолину родину. Бджіл стряхивают у касету й передають її в приміщення, де температура +48°С. Там касету підвішують і тримають 10-12 хв., під неї стелять газету. Касету періодично струшують. Кліщі зсипаються із бджіл на газету, що потім разом із кліщами спалюють. Повернення бджіл з касети у вулик і на пасіку нічим не відрізняється від описаного вище.
За день роботи в кімнаті на вікні скапливаются бджоли, їх може бути від 800 г до 1 кг. Після закінчення роботи цих бджіл зсипають у касету, обробляють 10 мінут і пускають у яку-небудь слабку родину.