У пошуках придатних осередків на поганому соте матка втрачає багато яєць і від довгої ходьби утомлюється. За нашими спостереженнями, втрати яєць досягають 40 - 50%, тому на кривому соте сама гарна матка не зможе відкласти більше 1400 яєць у добу. На жаль, на багатьох пасіках немає гарних стільників, отчої й бджолиної родини слабкі, продуктивність низька.

Криві стільники утворяться при недбалому натягуванні дроту й наващивании вощини.

Гарні стільники необхідні не тільки для откладки яєць і вирощування розплоду, їх багато потрібно під час головного хабар. При низкою сотообеспеченности пасіка втрачає більше половини медозбору.

Бджоли збирають на квітках нектар різної вологості. В умовах Західного Сибіру вона коливається від 1 до 90%, а найчастіше становить 45 - 65%. При переробці нектару в мед бджоли збагачують його ферментами підвішують у вигляді крапель в осередках для випару з нього води. Ці краплі бджолярі називають «напрыском». При необережному обігу з рамками напрыск виливається зі стільник. Щоб розташувати в осередках 1 кг нектару 65%-ний вологості у вигляді крапель, потрібно одна рамка розміром 435X300 мм, тобто 1 кг напрыска займає площу в 4 рази більшу, ніж 1 кг меду.

Напрыск перетворюється в мед тільки на 7 — 8-й день. Отже, він займає целую рамку тиждень і тільки потім бджоли складуть цей кілограм в осередки на

частину рамки й запечатають його. Оскільки нектар надходить щодня, для нього потрібні вільні осередки. При силі хабар 4 кг у день другий корпус 12-рамкового вулика буде, заповнений через 6 днів. При хабарі 5 кг на родину треба мати 2 корпуса й 3-й нижній з розплодом. Два верхніх корпуси при цьому хабару будуть заповнені через 10 - 14 днів. При хабарі 6 кг 2 корпуса заповнюються через 9 - 13 днів, при 7 кг - через 7, при 8 кгчерез 6, при 16 кг через 3 - 4 дні. У Західному Сибірі при нормальних погодних умовах хабарів може бути від 6 до 18 кг у день. Отже, щоб не втрачати мед, треба мати на кожну бджолину родину 3 корпуси - 1 для розплоду й 2 для меду. Це на рамку розміром 435x300. Якщо на пасіці багатокорпусні вулики, то запас суши повинен бути не менш 40 рамок на родину (розміром 435x230 мм).

Якщо стільників буде мало, то під час головного хабар бджолині родини замість того, щоб збирати мед, будуть будувати стільники. Поки вони будуть відбудовані, хабарів скінчиться й родина не збере не тільки товарного меду, але й корму для себе.

Бджоляр Томської області Д. Т. Найчуков протягом багатьох лет одержував щорічно по 62 - 120 кг меду від кожної родини. Цих успіхів він домагався насамперед тому, що на кожну бджолину родину в нього було по 37 повноцінних стільників у перерахуванні на гніздову рамку (2 магазинні рамки вважаються за одну гніздову, у Д. Т. Найчукова на пасіці 24 гніздові рамки й 26 магазинних рамок на кожну родину).

На наших пасіках (відділ бджільництва КГСХОС) на кожну з 646 бджолиних родин доводилося по 30,5 рамок. Частина з них (по 12 рамок) перебувала з весни у вуликах із бджолами, а інші зберігалися в складі з медом і пергою для весняної підгодівлі в безвзяточное час і для розширення гнізд. Стільники без меду перебували в складі до настання головного хабар. Тоді ставили другі й треті корпуси. Така сотообеспеченность дозволяла протягом багатьох лет одержувати в середньому на родину по 56,4 кг меди й 1,5 кг воску в рік.

Як би пасіка не бідувала в стільниках, бракувати їх треба щорічно. Перший раз це роблять навесні, після пересадження бджолиних родин, вибраковують всі опоношенные, цвілі й зіпсовані мишами. З першою ж нагодою їх треба переробити у віск.

Другий раз стільники бракують восени, після складання гнізд на зиму. У цей час забирають всі криві й діряві стільники, а також ті, у яких вивелося 12 поколінь бджіл. Після народження кожного покоління в осередках залишаються щільно пристали до стінок і дна кокони й кал личинок. Бджоли очищають осередку, однак частина коконів і калу все-таки залишається в них, тому поступово осередки зменшуються в обсязі. У зменшених осередках виводяться дрібні бджоли. Вони менш довговічні й моторні в роботі, менше заготовлюють меду й перги.

Залишки калу й коконів сприяють збереженню й розвитку хвороботворних мікробів, тому старі стільники - джерело нозематозу й гнильцов. За даними А. Ф. Губіна старі стільники містять у собі первинні зародкові кристали, і мед, що перебуває взимку в них, частіше кристалізується. Крім того, бджолині родини, що мають гнізда з таких стільників, більше схильні до роїння.

За сезон у соте виводиться приблизно 6 поколінь бджіл, тому стільник, що простояв у гнізді 2 роки, потрібно міняти. На вид він стає темно-коричневим, на світлі погано просвічується.

Із усього цього бджоляр повинен зробити висновок, що щорічно кожна бджолина родина повинна відбудовувати не менш 10 гніздових рамок, а бракувати по 6 - 7, щоб щорічно запас стільників збільшувався.