Нами розроблений і неодноразово випробуваний спосіб зміни маток без втрат товарного меду й полегшуючу боротьбу з варроатозом.
Після цвітіння жовтої акації наступає стійка тепла погода, родини досягають максимальної сили й у цей час виховують кращих маток. Приступати до зміни маток краще, коли родина перебуває на хабарі в тайзі. Після закінчення цвітіння жовтої акації в кожній родині перебуває від 35 до 65 кг меду.
Родини оглядають, забирають у них мед, залишаючи їм по 15-20 кг (стільки меду звичайно на рамках з розплодом) і одночасно від родини беруть матку й дві рамки із друкованим розплодом, із сидячими на них бджолами. У цей же отводок дають рамку з медом і пергою, рамку суши, три рамки з вощиною й ще рамку суши, тобто гніздо збирають усього на 8 рамок. Туди ж стряхивают бджіл ще з 2-х рамок. Потім їх зміцнюють для перевезення. Отводок закривають, щоб бджоли не вилетіли, а потім роблять так само отводки від інших родин. Увечері всі їх вантажать у машину й відвозять на стаціонарний точок. На отводках пишуть ті ж номери, що й на родинах. На крапці їх розставляють по своїх місцях, відкривають льотки. Бджоли облетываются й приступають до роботи. Вивезення отводков на стаціонарний точок дозволяє використовувати хабарів у тайзі й на стаціонарі, що гарантує високий медозбір. Отводки обробляють у термокамере й протягом 30 днів не оглядають, а потім їм розширюють гнізда до 12 рамок. При слабкому хабарі гнізда розширюють рамками з вощиною, а при сильному - сушею. Якщо хабарів виявиться сильним і отводок розівється настільки, що займе всі 12 рамок, то на нього ставлять магазин або другий корпус. Але перш ніж! ставити магазин, бджоли обробляють щавлевою кислотою.
В основних родинах після відбору старої матки залишається більшість літних бджіл, багато молодих і расплод. всіх віків. Через 24 - 42 години бджоли закладають маточники.
Для висновку повноцінної матки на четвертий день у родині знищують всі маточники, за винятком одного, у центрі гнізда, з більшою кількістю молочка й молодої личинки. З нього виведеться молода матка. Через три дні після залишення маточника родину оглядають ще раз і якщо вона закладе додаткові маточники, те їх треба ліквідувати, щоб родина не роїлася. Нам перш ніж ліквідувати маточники, треба переконатися, чи зберігся той маточник, що залишали в перший! раз і в якому стані він перебуває. Для того щоб легше контролювати цей маточник, на верхньому бруску рамки записують дату, коли його залишили.
Через 21 день після відібрання матки в родині не буде розплоду. Усе самки кліща переберуться на дорослих бджіл. У цей час їх треба обробити термічно, попутно забравши мед із гнізда, а замість нього помістити рамки із сушею й вощиною. Якщо термічну обробку провести не можна (все-таки вона трудомістка), то родини можна обробити 2-процентним розчином щавлевої кислоти, амитразой або апистаном.
Виконується робота так. 20 г щавлевої кислоти розчиняють в 1 л дистильованої води при температурі 32
С (Воду треба обовязково брати дистильовану, інакше ефект буде негативний). Коли розчин кислоти приготовлений, його заливають в обприскувач, дістають рамку із сидячими бджолами й обробляють їх на обох сторонах рамки. Так обприскують всіх бджіл у кожній родині. Рамки з медом попередньо забирають із вуликів, а замість них ставиться рамка суши.
Через 10 днів після обробки родини оглядають і визначають, як працює молода матка, про яку судячи з кількості і якості розплоду.
Після закінчення медозбору бджоляр упаковує ці родини й одночасно проводить оцінку їхньої якості. Сильно ослабілі родини, але з гарною молодою маткою, привозять на пасіку й ставлять на місце отводка зі старою маткою. З отводка відбирають стару матку й через 6 годин приєднують до своєї родини з молодою маткою. Приєднання виконується так. З отводка беруть рамки з розплодом і сидячими на них бджолами. Половину рамок з розплодом ставлять у родину із правої сторони розплоду основної родини, а другу половину рамок з розплодом - з лівої. Інших бджіл стряхивают з рамок на прилітну дошку.
Якщо на кочівлі всі родини ослабнуть, то їх таким же шляхом поєднують зі своїми отводками й вони підуть у зиму з молодими матками й більшою кількістю бджіл.
Але найчастіше й родини, і отводки виростають у сильні родини, тому в господарстві залишають їх стільки, скільки потрібно, а зайві реалізують.
Таким чином, зміна маток на своїх гарантує 100%-ную їхня схоронність, підвищує продуктивність бджолиних родин, зберігає генофонд пасіки, знищує варроатоз, ліквідує природне роїння й на кочовій пасіці, і на стаціонарної, що має велике значення, тому що природне роїння сильно заважає кочівлі.
Багато хто, не випробувавши цього способу, уважають, що відібрання матки приводить до різкого ослаблення бджолиної родини. Це неправильно. При уважному спостереженні за життям бджіл неважко помітити, що під час сильного хабар вони самі обмежують червління матки, іноді при дурному хабарі викидають розплід і заливають осередку медом. При слабкому хабарі меду надходить мало, а вільних осередків багато. Матка без перешкод відкладає яйця у вільні осередки й бджоли витрачають на виховання личинок майже всю принесену за день видобуток. У нашім же способі штучно створюють умови, щоб мед був замість розплоду.
Іноді в літературі й практиці зустрічаються повідомлення про те, що родина без матки працює погано. При цьому плутають два зовсім різних явища, а саме: відбір матки, коли надається родині можливість вивести собі молоду матку, з повним сирітством бджолиної родини. Повне сирітство буває тоді, коли відбирають матку, зривають всі маточники й відбирають весь відкритий розплід, тобто позбавляють родину можливості вивести собі матку. Така родина дійсно не працює й дуже дратівлива. Тому не треба плутати випадки повного сирітства з тими, коли в родини немає матки, але вона має можливість вивести собі нову із засівби й відкритого розплоду. Крім того, якщо в природі є хабарів, то видалення матки в родині проходить непомітно. Бджоли закладають маточники, не знижуючи робочої енергії. Якщо ж у природі немає хабар або він занадто слабшав, родина виходить зі звичайного стану до закладки маточников, а після цього починає нормально працювати.
Бджоли, що не виховують розплід, довше живуть, чим воспитывающие його. Тому при відборі матки родина сильно не слабшає, а кількість літних бджіл, що працюють у поле, збільшується за рахунок звільнення інших від виховання розплоду.