инструмент для зубного техника
апивароль
прополіс бджолиний від горла

Акустичні поля (звукові випромінювання)

Акустичні поля (звукові випромінювання)

Кожна бджола в процесі своєї життєдіяльності здатна видавати й сприймати певні звуки. У системі акустичної сигналізації як фізичні лінії каналу звязку бджоли використовують повітря або тверді тіла. У принципі будь-який звуковий сигнал, незалежно від способу його генерації, може передаватися по кожнійій із цих ліній. Однак, з погляду економії енергетичних витрат, акустичні сигнали доцільно передавати, минаючи переходи через середовища з різною акустичною провідністю, наприклад, повітря - тверді тіла. У процесі еволюції медоносна бджола одержала здатність користуватися цими каналами акустичного звязку окремо.
Назвемо (досить умовно) канал звязку, у якому сигнал передається по повітрю, звуковим каналом звязку (ЗКС), а канал, у якому сигнал передається по твердому тілу, - вібраційним каналом звязку (ВКС).
У ЗКС генерація бджолами звуків здійснюється за допомогою літального апарата й, зокрема, - за допомогою крыльевых пластин. Сприймаються звуки в ЗКС за допомогою спеціальних волосків (сенсилл), розташованих на голові бджоли.
У ВКС вібраційні сигнали видаються притиснутим до твердого тіла (стільнику, стінці вулика) корпусом бджоли за рахунок його поздовжнього стиску. Сприймаються ці сигнали за допомогою спеціальних виброрецепторов, розташованих у верхніх частинах гомілок всіх трьох пар ніг.
Залежно від виконуваної роботи й фізіологічного стану бджолиної родини вона видає звуки, що займають досить широкий спектр звукового діапазону. Однак максимуми спектральної енергії доводяться звичайно на три діапазони: 75-190 Гц - вентиляція гнізда, 200- 400 Гц і 420-550 Гц загальна активність бджіл. За 3-5 днів до виходу риючи інтенсивного складового другого діапазону зміщаються на область 210-240 Гц (Єськов Е.К., 1981). Ці ж складові зявляються й тоді, коли бджоли перестають займатися принесенням нектару.
До сьогоднішнього дня всі акустичні сигнали, видавані бджолиною родиною залежно від її стану, наприклад, після добору матки, при підсадженні матки й т.д., детально вивчені. Для кожного із цих станів характерна генерація різних сполучень частот і интенсивно-стей звуків (мал. 1.19).
Не становить особливої праці створити аналізатор спектра цих звуків, що інформував би бджоляра про реальний стан бджолиних родин у реальному масштабі часу.
А як реагують бджоли на зовнішні звуки навколишнього середовища? Насамперед варто сказати, що звукова сигналізація не має для бджіл такого важливого значення, як візуальн або нюхова, а є допоміжною. Із цієї причини на всі природні звуки фонового характеру (шум лісу, дощу, звуки вітру й т.п.) бджоли в активний період їхньої життєдіяльності практично ніяк не реагують. Так само обстоит справа й з реакцією на звуки, що супроводжують людської діяльності (розмова людей, звуки музики, що працюють механізмів і ін.), якщо інтенсивність цих сигналів невелика.
На зовнішні звуки високої інтенсивності (>120 дб), які видаються в районі вулика, бджоли реагують зупинкою свого пересування по стільниках (Таранів Г.Ф., 1968). Були навіть спроби на основі цього явища створити прилад, що обездвиживал би бджіл у процесі огляду гнізда. Однак такий прилад небезпечний і для людини. Для відомості: рівню звукового сигналу в 120 дб відповідає звук працюючого двигуна реактивного літака. З огляду на високу вартість і громіздкість приладу, а також незручність його застосування, від цієї витівки відмовилися.
На звуки ударів по вулику сторожові бджоли выкучивают-ся з льотка, деякі з них злітають, а частина бджіл у гнізді сприймає ці звуки як сигнал тривоги й починає набирати в зобики мед. Цю особливість бджіл можна використовувати перед здійсненням зєднання двох родин, при відділенні ройових бджіл, при розформуванні навесні безматочних родин методом розльоту й в інших подібних випадках. При цьому можна не тільки стукати по вулику, але й акуратно його погойдувати, а також добре подымить у льоток. Бджіл з повним зобиком інша родина приймає більше терпимо, і ймовірність бійки буде зменшена.
Цікаву реакцію на звукові подразники проявляють бджоли в ході зимівлі. Бджоли, що зимують у тиші бджоляника, сараю або іншого приміщення, а також на вулиці, гостро реагують на будь-які раптові звуки підвищенням своєї активності. У літературі описаний випадок, коли причиною зимової загибелі родини зявилися ... кури. Пасіка зимувала у дворі недалеко від курятника. Під час денної прогулянки кури облюбували крайній вулик і під ним відпочивали, а іноді й голосно «розмовляли». Родина не витримала цих голосних звуків, які її тривалий час сильно тривожили, і обсипалася. Але встановити це вдалося тільки навесні.
Однак якщо тривожні звуки з моменту постановки родин на зимівлю будуть періодично повторюватися, то бджоли адаптуються до цих подразників і перестають на них реагувати. Мені доводилося читати повідомлення про те, що бджоли нормально перезимували під залізничним мостом, по якому постійно ходили поїзда.
І на закінчення питання ще одна інформація, що стосується звукової сигналізації.
Досвідченим бджолярам, видимо, неодноразово доводилося чути так зване «спів маток». Це своєрідний звуковий переклик першої вышедшей з ройового маточника матки й готових до виходу, але ще перебувають у маточниках її сестер. перша матка, Що Бігає по стільниках, притискаючи черевце до стільника, видає вібраційний сигнал, що біля вулика можна почути як «пи-пи-пи» (щось схоже на сигнал у слухавці, якщо абонент зайнятий). Але цей сигнал, переданий по твердому матеріалі стільника, добре сприймають своїми виброрецепторами й матки - сестри, що перебувають у маточниках. Вони на нього відповідають теж вібрацією черевця, але корпус маточника спотворює сигнал, і ми чуємо його як « ква-ква-ква». Тому іноді ще говорять, що матки «квакають».
Біологічний зміст цього своєрідного переклику полягає в тому, що перша матка заявляє про свої права стати господаркою ройової родини, що готується до виходу нової. Якщо відповіді ні, то це значить, що в родині є всього одна матка, і родина роїтися не буде. Якщо ж відповідь піде, то це значить, що в родині є мінімум дві матки. У випадку, якщо в родини їсти наміру відпустити другий рій, те всі маточники будуть охоронятися бджолами, і перша матка не зможе знищити своїх сестер у маточниках. Наступного дня з роєм, що вийшов, - втораком полетить перша матка, а одна з вышедших послу цього з маточника матка залишиться в основній родині. При відсутності в родини наміру відпускати другий рій, бджоли не будуть охороняти маточники, і перша матка буде мати можливість розгризати всі маточники й знищувати всіх своїх сестер у маточниках.
Як треба зі сказаного, у певні періоди життя родини акустична сигналізація відіграє важливу роль у забезпеченні розмноження й виживання виду.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
У системі акустичної сигналізації як фізичні лінії каналу звязку бджоли використовують повітря або тверді тіла (стільники, стінки вулика).
2.
Акустична сигналізація в загальному випадку не має для бджіл такого визначального значення, як зорова або нюхова сигналізація, а є допоміжною. Однак у певні періоди життя родини (при роїнні) акустична сигналізація здобуває важливу роль у забезпеченні розмноження.
й виживання виду.
3.
На природні звуки фонового характеру (шум лісу, дощу, звук вітру й т.п.) бджоли не реагують. Так само обстоит справа й з реакцією на звуки, що супроводжують людської діяльності (розмова людей, звуки музики, що працюють механізмів і ін.), якщо інтенсивність цих сигналів невелика.
4.
На звуки високої інтенсивності (>120 дб) бджоли реагують зупинкою свого пересування по стільниках.
5.
Бджоли, що зимують у тиші бджоляника, сараю або іншого приміщення, а також на вулиці, гостро реагують на будь-які раптові звуки підвищенням своєї активності.
6.
До періодично повторюваним у ході зимівлі звукам невисокої інтенсивності бджоли адаптуються й перестають на них реагувати.
: